ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2005 Справа N 37/178
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Першиков Є.В.
судді Савенко Г.В., Ходаківська І.П.
розглянувши касаційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної
державної податкової інспекції
на постанову від 14.12.2004 р. Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі N 37/178 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом Приватного підприємства "Абла-Груп"
до Дніпропетровської МДПІ Управління Державного казначейства
України в Дніпропетровській області Відділення Державного
казначейства України у Дніпропетровському районі
про Стягнення бюджетної заборгованості
За участю представників сторін:
позивача - Куюмчян С.Е., за довіреністю
Данильченко Р.В, за довіреністю
відповідача - Голенко Є.А., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
16.08.2004 р. ПП "Абла-Груп " звернулось до господарського
суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської МДПІ
Дніпропетровської області, Управління Державного казначейства
України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ,
Відділення Державного казначейства України у Дніпропетровському
районі м. Дніпропетровська про стягнення бюджетної заборгованості
по податку на додану вартість в сумі 576711 грн. та процентів
8225,75 грн. за несвоєчасне відшкодування, а всього 584936,75 грн.
Рішенням господарського суду від 03.09.2004 р. у справі
N 37/178, яке залишене без змін постановою від 14.12.2004 р.
Дніпропетровського апеляційного господарського суду, позов було
задоволене частково: стягнуто з рахунку відділення Державного
казначейства України у Дніпропетровському районі Дніпропетровської
області на користь ПП "Абла-Груп" бюджетну заборгованість по
податку на додану вартість за січень 2004 р. в сумі 205279,0 грн.,
за лютий 2004 р. в сумі 246458,0 грн., за березень 2004 р. в сумі
124974, 0 грн., а всього на загальну суму 576711,0 грн. та
проценти в розмірі 3008,85 грн.; стягнуто з Дніпропетровської МДПІ
у Дніпропетровської області на користь ПП "Абла-Груп" судові
витрати у розмірі 1818 грн, в решті позовних вимог про стягнення
процентів відмовлено.
Дніпропетровська МДПІ у Дніпропетровській області не
погодилась з вказаними судовими рішеннями суду та подала касаційну
скаргу, в якій просить скасувати постанову від 14.12.2004 р.
Дніпропетровського апеляційного господарського суду та рішення
господарського суду від 03.09.2004 р. у справі N 37/178, а в
задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, у встановлені
законом строки були подані до Дніпропетровської МДПІ податкові
декларації по податку на додану вартість із вказівкою сум
бюджетної заборгованості по податку на додану вартість, які
підлягали відшкодуванню на розрахунковий рахунок підприємства: за
січень 2004 р. в сумі 205279,0 грн., за лютий 2004 р. в сумі
246458,0 грн., за березень 2004 р. в сумі 124974,0 грн., а всього
на загальну суму 576711,0 грн.
Відповідно до акту Дніпропетровської МДПІ "Про результати
документальної перевірки ПП "Абла-Груп" з питання дотримання вимог
законодавства України про оподаткування за період з 01.08.2003 р.
по 01.07.2004 р. від 01.09.2004 р. N 345/26 підтверджено до
відшкодування суми ПДВ за спірними деклараціями.
Як встановлено судами, за вказаним актом наведеної перевірки
порушень в діяльності позивача при декларуванні суми ПДВ не
встановлено.
Відповідно до п. п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, які
підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету,
визначаються як різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань, що виникли в зв'язку з будь-яким продажем товарів
протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного
періоду.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки
податкової декларації за звітний період.
За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування
може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з
цього податку. Таке рішення платника податку відображається в
податковій декларації. Суми, не відшкодовані платнику податку
протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною
заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються
проценти на рівні 120% від облікової ставки НБУ, встановленої на
момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день
погашення. Платник податку має право у будь-який момент після
виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом
про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності
посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно
сплачених сум бюджетної заборгованості.
Враховуючи викладене та встановлені по справі обставин,
колегія суддів вважає обґрунтованими висновки місцевого та
апеляційного суду про відшкодування позивачу бюджетної
заборгованості по податку на додану вартість за січень 2004 р. в
сумі 205279,0 грн., за лютий 2004 р. в сумі 246458,0 грн., за
березень 2004 р. в сумі 124974, 0 грн., а всього на загальну суму
57671 1,0 грн. та про стягнення процентів в розмірі 3008,85 грн.
Посилання податкового органу на те, що актом перевірки, було
встановлено, що позивач не має права на відшкодування бюджетної
заборгованості з ПДВ, не можуть бути підставою для скасування
судових рішень, оскільки, як встановлено судами, відповідно до
акту перевірки від 01.09.2004 р. не було встановлено порушень
позивачем у відносинах з його безпосередніми контрагентами
податкового законодавства, тому доводи касаційної скарги суд
вважає безпідставними.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою сторін
оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної
податкової інспекції залишити без задоволення.
Постанову від 14.12.2004 р. Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у справі N 37/178 господарського суду
Дніпропетровської області залишити без змін.