ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2005 Справа N 30/111-04-4947
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого
Першикова Є.В., суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.,
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Імені 28 червня" на постанову
від 21.10.2004 Одеського апеляційного господарського суду у справі
N 30/111-04-4947 господарського суду Одеської області за позовом
ВАТ "Імені 28 червня" до Білгород-Дністровської районної державної
адміністрації Одеської області до МПП "Марк-2" про визнання права
володіння та користування земельною ділянкою та визнання недійсним
договору та зустрічним позовом Білгород-Дністровської районної
державної адміністрації Одеської області до ВАТ "Імені 28 червня"
про розірвання договору земельної ділянки за участю представників
сторін: позивача - Кузьменко В.М. (дов. від 03.02.2005),
відповідача 1 - не з'явились; відповідача 2 - Ефименко К.С. (дов.
N 52 від 11.10.2004).
В зв'язку з поверненням з відрядження судді Першикова Є.В.
справа слухається колегією суддів у постійному складі: головуючий
Першиков Є.В., судді: Савенко Г.В., Ходаківська І.П.
У слуханні справи оголошувалась перерва до 07.04.2005.
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 07.04.2005 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Одеської області від
13.09.2004 р. (суддя Рога Н.В.) відмовлено в задоволенні позовних
вимог ВАТ "Імені 28 червня", задоволено зустрічний позов
Білгород-Дністровської РДА - розірвано договір на право
тимчасового користування землею (в т.ч. на умовах оренди),
укладений між КСП ім. 28 червня та Білгород-Дністровською
райдержадміністрацією. Судове рішення мотивоване тим, що позивач
не надав доказів виконання зобов'язань за договором від
10.12.96 р., не обґрунтував нормами права підстави для визнання
недійсним договору оренди від 08.10.2002.
Постановою колегії суддів Одеського апеляційного
господарського суду у складі: Величко Т.А., Бойко Л.І.,
Жукової А.М. від 21.10.2004 рішення місцевого господарського суду
змінено, п. 2 і 3 рішення скасовано, провадження у справі по
зустрічному позову припинено, в решті рішення залишено без змін.
ВАТ "Імені 28 червня" звернулось до Вищого господарського
суду України із касаційною скаргою на постанову Одеського
апеляційного господарського суду, вважаючи, що дана постанова
прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального
права, а тому просить постанову апеляційного господарського суду
та рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати,
справу направити на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Імені 28 червня" на постанову
Одеського апеляційного господарського суду, заслухавши
представників сторін та перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності їх оцінки судом, а також правильність
застосування норм матеріального і процесуального права відзначає
наступне:
ВАТ "Імені 28 червня" звернулося до господарського суду з
позовом і доповненням до нього, в якому просило визнати за ним
право володіння та користування земельною ділянкою у розмірі
1,269 га, що розташована на Будацькій косі біля с. Затока на
території бази "Ізюминка" на умовах, викладених у договорі на
право тимчасового користування землею від 10.12.96 р., укладеного
між Білгород-Дністровською районною Радою і КСП ім. 28 червня;
визнати недійсним договір на право тимчасового користування землею
від 08.10.2002 р., укладений між Білгород-Дністровською
райдержадміністрацією і МПП "Марк-2". Доводи позивача ґрунтуються
на тому, що ВАТ "Імені 28 червня" є правонаступником КСП
ім. 28 червня, а отже, договір оренди від 10.12.96 р. дає йому
право користуватися територією 1,269 га, на якій розміщена база
"Ізюминка", а укладення договору оренди на частину вказаної
земельної ділянки з МПП "Марк-2" порушує його право орендаря всієї
території бази.
Відповідно до п. 3 ч. I ст. 27 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
(в ред. 1990 р.) право користування земельною ділянкою чи її
частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства.
Статтею 37 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
(в ред. 1963 р.) встановлено, що
юридична особа припиняє свою діяльність шляхом ліквідації чи
реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення,
перетворення).
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено,
що земельна ділянка площею 1,269 га під базу відпочинку "Ізюминка"
була надана КСП ім. 28 червня на підставі договору оренди від
10.12.96 р., укладеного з Білгород-Дністровською райрадою.
Орендному сільськогосподарському підприємству ім. 28 червня
земельна ділянка пл. 1,269 га для обслуговування будівель та
споруд бази відпочинку "Ізюминка" була надана на підставі
розпорядження Білгород-Дністровської райдержадміністрації N 665/96
від 23.12.96 р.
ВАТ "Імені 28 червня" зареєстроване 23.02.2001 р., і як
зазначено в Статуті, товариство засноване відповідно до рішення
засновника - Білгород-Дністровської районної Ради шляхом
перетворення підприємства - ОСГП ім. 28 червня, яке було
комунальною власністю, у ВАТ "Імені 28 червня".
Таким чином, господарські суди правомірно зазначили, що
реорганізація орендного підприємства шляхом перетворення у
ВАТ "Імені 28 червня" є юридичним фактом для припинення його права
на користування земельною ділянкою.
Господарськими судами також було встановлено, що після
реорганізації ОСГП ВАТ "Імені 28 червня" не набуло у встановленому
законом порядку права на користування спірною земельною ділянкою.
Договір від 10.12.96 р., укладений між Білгород-Дністровською
райрадою і КСП ім. 28 червня припинив свою дію в зв'язку з
припиненням діяльності юридичної особи - КСП ім. 28 червня.
З огляду на викладене, суди правомірно зазначили, що у ВАТ
"Імені 28 червня" відсутні правові підстави для визнання за ним
права користування земельною ділянкою пл. 1,269 га під базою
"Ізюминка" на умовах договору оренди від 10.12.96 р. А у
Білгород-Дністровської райдержадміністрації, відповідно, відсутні
правові підстави для розірвання договору оренди землі, дія якого
припинена в зв'язку з припиненням діяльності КСП.
Відповідно до ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підприємства,
установи, організації мають право звертатися до господарського
суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і
охоронюваних законом інтересів.
Оскільки у ВАТ "Імені 28 червня" не виникло право
користування земельною ділянкою пл. 1,269 га, то і відсутні
підстави для захисту неіснуючого права.
МПП "Марк-2" на підставі договору купівлі-продажу від
25.12.2002 р., укладеного з гр. К.К.В., став власником 21/100
частини цілісного майнового комплексу будівель та споруд б/в
"Ізюминка", розташованого на Будацькій косі біля с. Затока, на
земельній ділянці пл. 0,60 га, що передана йому в оренду згідно з
розпорядженнями Білгород-Дністровської РДА N 645/2002 від
03.09.2002 р., N 726/2002 від 24.09.2002 р., договором оренди від
08.10.2002 р.
Таким чином, власник 21/100 частини майна б/в "Ізюминка"
МПП "Марк-2" в установленому порядку оформив право
землекористування.
Господарськими судами було встановлено, що позивачем не
надано правоустановлюючих документів, які б підтверджували
належність йому певного майна б/в "Ізюминка". Також було
встановлено, що відповідно до накладної від 06.06.2001 р.,
податкової накладної від 06.06.2001 р. N 68 позивачем отримано від
ВАТ "Завод "Поліграфіка" м. Олександрів житловий корпус N 1 - шт.
вартістю 5600 грн. Крім того, судами було встановлено наявність
інших власників споруд бази відпочинку "Ізюминка"
(гр. М.В.А. - власник 79/100 бази на підставі договору
купівлі-продажу від 14.06.2004 р.).
З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд
правомірно дійшов до висновку про припинення провадження у справі
в частині розгляду зустрічного позову на підставі п. 1-1 ст. 80
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Згідно імперативних вимог ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція на
підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє
рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного
господарського суду виключно на предмет правильності застосування
згаданими господарськими судами норм матеріального і
процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних
обставин справи.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова
апеляційного господарського суду відповідає нормам чинного
законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу ВАТ "Імені 28 червня" залишити без
задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
21.10.2004 у справі N 30/111-04-4947 залишити без змін.