ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2005 Справа N 18/308а
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.,
суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Червоногвардійському районі м. Макіївки
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
01.12.2004 р.
у справі N 18/308а Господарського суду Донецької області
за позовом Приватного підприємства "Союз-2"
до Державної податкової інспекції у Червоногвардійському
районі м. Макіївки
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
рішення,
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Союз-2" звернулося до Господарського
суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції
у Червоногвардійському районі м. Макіївки про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення N 0000592343/0/696/10/23-213 та
рішення N 0000602343/0/637/10/23-213 Державної податкової
інспекції у Червоногвардійському районі м. Макіївки.
Рішенням Господарського суду Донецької області від
14.10.2004 р. (суддя О.В. Овсяннікова) позовні вимоги Приватного
підприємства "Союз-2" задоволено частково: визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення від 05.04.2004 р.
N 0000592343/0/696/10/23-213 в частині нарахування штрафних
санкцій в сумі 85,00 грн., стягнуто з Державної податкової
інспекції у Червоногвардійському районі м. Макіївки на користь
Приватного підприємства "Союз-2" витрати по сплаті держмита у
розмірі 28,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу у розмірі 39,00 грн., в іншій
частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
01.12.2004 р. (судді М.В. Калантай, Г.Я. Старовойтова,
Р.М. Українська) рішення Господарського суду Донецької області від
14.10.2004 р. скасовано частково: визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення від 05.04.2004 р.
N 0000592343/0/696/10/23-213 в частині нарахування штрафних
санкцій в сумі 63,05 грн.; визнано недійсним рішення від
05.04.2004 р. N 0000602343/0/637/10/23-213 про застосування
фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн.; в іншій частині рішення
залишено без змін; стягнуто з Державної податкової інспекції у
Червоногвардійському районі м. Макіївки на користь Приватного
підприємства "Союз-2" витрати по сплаті держмита у розмірі
99,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу у розмірі 79,00 грн.
Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 01.12.2004 р., Державна податкова
інспекція у Червоногвардійському районі м. Макіївки подала
касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 01.12.2004 р., а рішення
Господарського суду Донецької області від 14.10.2004 р. залишити в
силі. Свою вимогу Державна податкова інспекція у
Червоногвардійському районі м. Макіївки мотивує тим, що
апеляційним господарським судом порушено норми матеріального
права, а саме: ст. 3, ст. 22 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, Закону України "Про державне
регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Сторони не скористались правом, наданим ст. 22 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо участі їх представників у судовому засіданні. Про
час і місце розгляду касаційної скарги були повідомлені.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши
правильність застосування місцевим господарським судом та
апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга Державної податкової інспекції у
Червоногвардійському районі м. Макіївки підлягає задоволенню.
Як встановлено господарським судом, 23.03.2004 р.
відповідачем була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням
розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу
суб'єктами підприємницької діяльності, про що складено акт від
23.03.2004 р. N 05920436/23-2. Перевіркою встановлено
невідповідність сум готівкових коштів за місцем проведення
розрахунків сумі зазначеної у денному звіті реєстратора
розрахункових операцій на суму 12,61 грн., що є порушенням
позивачем п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, за яке позивачу на підставі
ст. 22 зазначеного Закону була нарахована санкція у сумі
63,05 грн.
Господарським судом встановлено, що позивачем порушено вимоги
п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, а саме: суми готівкових коштів за місцем
проведення розрахунків не відповідають сумі зазначеної у денному
звіті реєстратора розрахункових операцій на 12,61 грн.
Згідно ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
у разі невідповідності суми готівкових
коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена
в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки -
загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з
початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності
застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на
яку виявлено невідповідність. Оскільки у позивача сума готівкових
коштів на місті проведення розрахунків не відповідала сумі коштів
зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, то
місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо
правомірності нарахування відповідачем штрафних санкцій позивачу у
розмірі 63,05 грн.
Господарським судом також встановлено порушення позивачем
Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу
спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та
тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, а саме: у місті торгівлі були
відсутні засвідчені виробником або імпортером копії чинних
декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби.
Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
до
суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові
санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та
експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і
плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом
етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та
тютюновими виробами без наявності ліцензій або за відсутності у
місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних
декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які
продаються у такому місці торгівлі, - 200 відсотків вартості
отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень. Оскільки, як
вже було зазначено, у позивача у місті торгівлі були відсутні
засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій про
максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються в
такому місті торгівлі, то місцевий господарський суд дійшов
правильного висновку щодо правомірності застосування до позивача
штрафних санкцій у розмірі 1700 грн.
Господарським судом попередніх інстанцій не було встановлено
порушення позивачем щодо відсутності кодіровки на тютюнові вироби,
тому слід погодитись з висновком щодо неправомірності нарахування
відповідачем позивачу 85 грн. штрафної санкції.
Згідно п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове зобов'язання -
зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних
цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки,
визначені цим Законом або іншими законами України. Отже, як
випливає з приписів даної правової норми, суб'єктом на якого
поширюється обов'язок щодо сплати податкового зобов'язання є
платник податку.
Згідно ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
у разі невідповідності суми готівкових
коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена
в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки -
загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з
початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності
застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на
яку виявлено невідповідність. Отже, як випливає з приписів даної
правової норми, суб'єктом до якого застосовуються фінансові
санкції відповідно до цього Закону є суб'єкти підприємницької
діяльності, а не платник податків.
Штрафи за порушення Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
також
застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності, а не до
платника податків.
За таких обставин, слід зазначити, що нараховані відповідачем
суми штрафних санкцій не є податковими зобов'язаннями, погашення
яких здійснюється відповідно до Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського суду
є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи
процесуального права. Оскільки апеляційним господарським судом
порушено вищезгадані норми матеріального права, то прийнята ним
постанова підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського
суду підлягає залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 6 ст. 111-9, ст.ст. 111-10,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Червоногвардійському районі м. Макіївки задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
01.12.2004 р. у справі N 18/308а скасувати.
Рішення Господарського суду Донецької області від
14.10.2004 р. залишити в силі.