ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2005 Справа N 14/259
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В., Невдашенко Л.П., Бенедисюка І.М., розглянувши у
відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з
обмеженою відповідальністю "Синтез", м. Дніпропетровськ на
постанову від 22.11.2004 Київського апеляційного господарського
суду у справі N 14/259 господарського суду м. Києва за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтез",
м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства "Агробудпереробка",
м. Київ Акціонерного банку "Правекс-банк", м. Київ про визнання
договору недійсним за участю представників сторін: від позивача -
Дугіль О.Ю., від відповідача - Тихомиров Р.Л., В С Т А Н О В И В:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Синтез" заявлено
позов до Приватного підприємства "Агробудпереробка" та
Акціонерного банку "Правекс-банк" про визнання недійсним договору
застави.
Правовим обґрунтуванням позову є, на думку скаржника,
відсутність у договорі такої істотної умови, як строк виконання
зобов'язання за забезпеченою заставою вимогою, яка є необхідною
для договорів даного виду. Відсутність у договорі цієї умови
свідчить про невідповідність договору застави, укладеного
відповідачами, вимогам Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
.
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.10.2004,
залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 22.11.2004, у задоволенні позову
відмовлено.
Судові рішення вмотивовані тим, що відповідно до ст. 3 Закону
України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
, застава має похідний характер
від забезпеченого нею зобов'язання, умови договору застави можна
викласти як у самому договорі застави, так і шляхом посилання на
умови договору, з якого виникло основне зобов'язання. У даному
випадку, основне зобов'язання виникло з кредитного договору, на
умови якого і міститься посилання у договорі застави, в тому числі
щодо строку виконання зобов'язання по забезпеченій заставою
вимозі.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
ТОВ "Синтез" просить скасувати ухвалені у справі рішення, позов
задовольнити, посилаючись на те, що зазначені рішення не
відповідають вимогам Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
.
Зокрема, скаржник вважає, що оскільки договір застави
нерухомого майна, яким є оспорюваний договір, за законом необхідно
укладати в письмовій нотаріальній формі, то в такій самій формі
необхідно узгоджувати та викладати всі їх істотні умови, в тому
числі й умову щодо строку виконання забезпеченого заставою
зобов'язання. Узгодження та викладення цієї умови в договорі про
відкриття кредитної лінії в простій письмовій формі не відповідає
вимогам ч. 2 ст. 13 та ч. 1 ст. 32 Закону України "Про заставу"
( 2654-12 ) (2654-12)
.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Місцевим та апеляційним судами встановлено, що Приватним
підприємством "Агробудпереробка" 01.06.2001 укладено з АКБ
"Правекс-банк" договір за N 565-019/81 про відкриття кредитної
лінії.
В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за
договором про надання кредиту, сторонами укладено договір застави,
за яким банку передано в заставу належні заставодавцю на праві
власності нежилі приміщення - офіс, що знаходиться за адресою:
м. Київ, вул. Дмитрівська, 71.
Умовами договору застави встановлено (п. 1.1), що предметом
застави забезпечується своєчасне повернення кредиту за договором
N 565-019/01 від 01.06.2001 про відкриття кредитної лінії, в якому
передбачені умови щодо основної суми кредиту, розміру відсотків
(пп. 1.1, 1.2) строк їх повернення.
Пунктом 1.2 встановлено, що кредит надається строком з
01.06.2001 до 01.06.2003 з виплатою 14,2% річних.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
,
застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання,
умови договору застави можна викласти як у самому договорі
застави, так і шляхом посилання на умови договору, з якого виникло
основні зобов'язання.
У даному випадку основне зобов'язання виникло з кредитного
договору, на умови якого є посилання у договорі застави, в тому
числі міститься і строк виконання зобов'язання по забезпеченій
заставою вимозі.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає обґрунтованим висновки суду першої і другої
інстанцій про те, що договір застави за N 565-019/01 від
01.06.2001 містить всі істотні умови, необхідні для цієї категорії
договорів. Договір відповідає вимогам ст. ст. 3, 12, 13 Закону
України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
.
Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану
місцевим та апеляційним судами обставинам справи такою, що
ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і
підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
02.11.2004 у справі N 14/259 залишити без зміни, а касаційну
скаргу - без задоволення.