ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06.04.2005                                          Справа N 9/37

         (ухвалою Судової палати у господарських справах

              Верховного Суду України від 23.06.2005

         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
Михайлюка М.В., Невдашенко Л.П., Бенедисюка І.М.

     розглянувши у  відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"

     на ухвалу     від    28.02.2005    Київського    апеляційного
господарського суду

     у справі N 9/37 господарського суду Чернігівської області

     за позовом Відкритого акціонерного товариства  "Чернігівський
завод радіоприладів"

     до Відкритого акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"

     про стягнення 58848 грн.

     за участю представників сторін:

     позивача не з'явились

     відповідача не з'явились

     В С Т А Н О В И В:

     Ухвалою господарського   суду   Чернігівської   області   від
31.01.2005 р.  у справі N 9/37 (суддя Івченко  С.М.)  на  підставі
ст.ст.  61,  64, 65 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         порушено провадження у
справі та призначено її до розгляду.

     Ухвалою Київського  апеляційного  господарського   суду   від
28.02.2005  р.  (головуючий  -  Отрюх Б.В.,  судді Верховець А.А.,
Тищенко А.І.) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на вказану
ухвалу суду, оскільки Господарським процесуальним кодексом України
( 1798-12  ) (1798-12)
          не  передбачено  можливість  оскарження  ухвали  про
порушення  провадження  у  справі  та  призначення її до розгляду,
винесеної в порядку ст.ст. 61, 64, 65 ГПК України.

     Не погоджуючись з вказаною ухвалою  відповідач  звернувся  до
Вищого  господарського  суду України з касаційною скаргою,  в якій
просить її  скасувати  як  таку,  що  винесена  при  неправильному
застосуванні норм процесуального права.

     Заслухавши суддю-доповідача,   перевіривши   юридичну  оцінку
встановлених  фактичних  обставин,  проаналізувавши   правильність
застосування   господарським   судом  норм  процесуального  права,
колегія суддів  Вищого  господарського  суду  України  вважає,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

     Ухвалою господарського   суду   Чернігівської   області   від
31.01.2005 р.,  порушено провадження у справі та призначено її  до
розгляду. При винесенні вказаної ухвали суд керувався статтями 61,
64 та 65 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

     Ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         встановлює основні
засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та
касаційного оскарження рішення суду,  крім випадків,  встановлених
законом.

     Зазначена конституційна  норма  конкретизована законодавцем у
ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) (3018-14)
        , згідно
з  якою  учасники  судового  процесу  та  інші  особи у випадках і
порядку,  передбачених  процесуальним  законом,  мають  право   на
апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

     Отже, реалізація   конституційного  права  на  апеляційне  та
касаційне оскарження судового рішення названим Законом ( 3018-14 ) (3018-14)
        
ставиться у залежність від положень процесуального закону.

     Тобто, Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники
судового   процесу   та  інші  особи  мають  право  на  апеляційне
оскарження ухвали суду першої інстанції.

     Відповідно до приписів ч.  1 ст.  106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
ухвали  місцевого  господарського  суду  можуть  бути  оскаржені в
апеляційному порядку у  випадках,  передбачених  цим  Кодексом  та
Законом  України  "Про  відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        .

     Отже, оскарженню підлягають лише ті  ухвали,  про  можливість
оскарження    яких    прямо   зазначено   у   відповідній   статті
Господарського процесуального кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          або
Закону  України  "Про  відновлення  платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        , в яких йдеться про винесення
судом даних ухвал.

     Приписами ст.ст.  61,  64 та 65 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         не передбачено  можливості  оскарження
судової  ухвали  про порушення провадження у справі та призначення
її до розгляду.

     Таким чином,   висновок   апеляційного   суду   про   відмову
відповідачу    у    прийнятті   апеляційної   скарги   на   ухвалу
господарського  суду  Чернігівської  області  від   31.01.2005   є
обґрунтованим   і  таким,  що  відповідає  вимогам  процесуального
закону.

     Враховуючи викладене,  колегія суддів  Вищого  господарського
суду  України вважає,  що підстав для скасування ухвали Київського
апеляційного господарського суду від 28.02.2005 не вбачається.

     Керуючись ст.ст.  111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13
Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

     Ухвалу Київського  апеляційного   господарського   суду   від
28.02.2005 р.  у  справі  N  9/37  залишити без змін,  а касаційну

скаргу - без задоволення.