ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2005 Справа N 2-7/12577-2004
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кривди Д.С. - головуючого, Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.,
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у м. Сімферополі на постанову від
08.12.2004 Севастопольського апеляційного господарського суду та
на рішення від 08.10-01.11.2004 у справі N 2-7/12577-2004
господарського суду АР Крим за позовом ЗАТ "Кримвторцветмет" до
ДПІ у м. Сімферополі про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень, за участю представників сторін: від позивача -
у засідання не прибули, від відповідача - у засідання не прибули,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 01.11.2004 господарського суду АР Крим (суддя
Дугаренко О.В.) задоволено позов ЗАТ "Кримвторцветмет" до ДПІ у
м. Сімферополі про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення N 0007512301/0 та N 0007522301/0 від
18.05.2004.
Рішення мотивовано тим, що висновки відповідача про
неправомірність включення до валових витрат сум безнадійної
дебіторської заборгованості суперечать пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, оскільки позивач звертався до боржника з претензією
і по заборгованості сплив строк позовної давності. Доводи
відповідача суд відхилив як безпідставні.
Постановою від 08.12.2004 Севастопольського апеляційного
господарського суду (колегія суддів у складі: Фенько Т.П. -
головуючого, Голика В.С., Градової О.Г.) рішення суду першої
інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням і постановою у справі, відповідач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати як
невідповідні обставинам справи та податковому законодавству, що
регулює обставини безнадійної дебіторської заборгованості.
Ухвалою від 09.03.2005 Вищий господарський суд України
порушив касаційне провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача Уліцького А.М., перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до складу
валових витрат включаються: суми безнадійної заборгованості в
частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли
відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до
позитивного наслідку, а також суми заборгованості, стосовно яких
закінчився строк позовної давності. Для банків та інших
небанківських фінансових установ норми цього пункту діють з
урахуванням норм статті 12 цього Закону.
Позивач у IV кварталі 2003 року відніс до валових витрат
дебіторську заборгованість, яка виникла у нього з квітня
2000 року.
Позивач не є небанківською фінансовою установою, тому вимоги,
передбачені пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, не залежать від
обставин, визначених у ст. 12 цього Закону.
Відповідач не довів обставин неправильного застосування
позивачем строку позовної давності, тому доводи касатора про
незастосування судами до спірних відносин ст. 12 Закону
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
відхиляються як невідповідні законодавству.
Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду
апеляційної інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 08.12.2004 у справі N 2-7/12577-2004 залишити без змін, а
касаційну скаргу без задоволення.