ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.04.2005 Справа N 34/340(29/164)
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Виший господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого у засіданні, судді Плюшка І.А. (доповідач),
суддів: Панченко Н.П., Плахотнюк С.О.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Технологія"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 21.12.2004 р.
у справі N 34/340(29/164)
за позовом Фірми "INSTRAD LIMIRED", International House,
Naxxar Road, San Gwann 08, Malta
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія"
2. Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський
металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського"
про стягнення 23160000,00 доларів США
за участю представників:
- Позивача (Фірми "INSTRAD LIMIRED"): не з'явився;
- Відповідача (ТОВ "Технологія"): Штамбург О.В. (дов. від
27.05.2004 р., б/н);
- Відповідача (ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат
ім. Дзержинського"): Казак Д.А. (дов. від 04.03.2005 р. N 5).
В С Т А Н О В И В:
В судовому засіданні оголошувалая перерва до 05.04.2005 р.
Фірма "INSTRAD LIMIRED", International House, Naxxar Road,
San Gwann 08, Malta (надалі - "Фірма") звернулась до
господарського суду Дніпропетровської області з позовом до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія" (надалі -
"Товариство") в якому просить стягнути з Товариства, як з
поручителя, 23160000,00 доларів США збитків, спричинених
неналежним виконанням Відкритим акціонерним товариством
"Дніпровський металургійний комбінат ім.. Ф.Е. Дзержинського"
(надалі - "Комбінат") контракту N 22-1359-14 від 15.05.2002 р.
(надалі - "Контракт").
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Фірма посилалась на те, що
згідно з умовами Контракту Комбінат зобов'язався прийняти від
Фірми давальницьку сировину та виготовити з неї металопродукцію.
Фірма свої зобов'язання по Контракту виконала та передала
Комбінату сировину, але в порушення умов Контракту Комбінат не
поставив Фірмі продукцію. В зв'язку з тим, що Товариство виступило
поручителем за Комбінат по Контракту на суму 23160000,00 доларів
США, Фірма просила стягнути вказану суму з Товариства.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
18.08.2003 р. позов задоволений. Постановою Вищого господарського
суду України від 07.09.2004 р. зазначене рішення скасовано. Справу
направлено на новий розгляд, зазначивши, що до участі у справі не
було залучено Комбінат, чим було порушено права останнього,
передбачені ст. 24 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
(надалі - "ГПК України").
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
18.10.2004 р. стягнуто з Товариства на користь Фірми
23160000,00 доларів США збитків та судові витрати. У позові до
Комбінату відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням господарського суду
Дніпропетровської області Комбінат звернувся з апеляційною
скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 18.10.2004 р. N 34/340(29/164) та
відмовити Фірмі в задоволенні позову, посилаючись на неправильне
застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 21.12.2004 р. у справі N 34/340(29/164) апеляційна скарга
Комбінату задоволена частково. Рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 18.10.2004 р. у справі
N 34/340(29/164) скасовано. Провадження у справі N 34/340(29/164)
за позовом Фірми до Товариства та Комбінату про стягнення
23160000,00 доларів США припинено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою Товариство
звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просило скасувати постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 21.12.2004 р. та залишити в
силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від
18.10.2004 р. у справі N 34/340(29/164).
В обґрунтування касаційної скарги Товариство посилається на
неправильне застосування Дніпропетровський апеляційним
господарським судом норм матеріального та процесуального права,
зокрема, застосування до Товариства арбітражної угоди, укладеної
між Фірмою та Комбінатом.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального і процесуального права у вирішенні
даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги Фірми
грунтуються на договорі поруки, укладеному 06.08.2002 р. між
Фірмою і Товариством (надалі - "договір поруки") з метою
забезпечення виконання Комбінатом зобов'язань за Контрактом,
відповідно до умов якого Фірма зобов'язалась поставити комплект
давальницької сировини (надалі - "давальницька сировина"), в той
час як Комбінат зобов'язався поставити Фірмі готову
металопродукцію (надалі - "продукцію") в строки зазначені у
додатках до Контракту.
Додатками до Контракту строки поставки визначені тридцять
днів з моменту отримання поставки давальницької сировини на
виготовлення продукції (Додатки N 43 від 27.09.2002 р. та N 209
від 18.12.2002 р.).
З матеріалів справи також вбачається, що Фірма здійснила
поставку давальницької сировини у період з 07.11.2002 р. по
23.12.2002 р.
Відповідно до ст. 194 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(надалі - "ЦК УРСР") порука припиняється з припиненням
забезпеченого нею зобов'язання, або у випадку, якщо кредитор
протягом трьох місяців з дня настання строку зобов'язання не
пред'явить позову до поручителя.
Таким чином, враховуючи положення ст. 194 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
порука Товариства за Договором поруки припиняється у випадку, якщо
Фірма в строк до 23.03.2003 р. не подасть позов до Товариства.
Як вбачається з матеріалів справи, позов про стягнення з
Товариства 23160000,00 доларів США подано Фірмою 04.08.2003 р.,
тобто з пропуском встановленого чинним законодавством строку
позовної давності. Клопотання Фірми про відновлення пропущеного
строку з зазначенням поважних причин для його поновлення відсутнє.
За таких обставин колегія суддів вважає, що господарським судом
Дніпропетровської області помилково застосовано до спірних
відносин положення ст. 192 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки внаслідок
припинення поруки Товариство перестало бути солідарним боржником
за зобов'язаннями Комбінату за Контрактом.
Відносно позовних вимог Фірми до Комбінату колегія суддів
зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України від 24.02.1994 р.
N 4002-XII ( 4002-12 ) (4002-12)
"Про міжнародний комерційний арбітраж"
арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх
або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в
зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від
того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода
може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті
або у вигляді окремої угоди.
При цьому, якщо відповідну умову включено до
цивільно-правової угоди, то на неї поширюються загальні умови
виконання зобов'язань, у тому числі щодо недопустимості
односторонньої відмови від їх виконання.
Під час розгляду справи Дніпропетровським апеляційним
господарським судом встановлено, що п. 7.1. Контракту передбачено,
що будь-який спір, що виникає з цього Контракту або у зв'язку з
ним, у випадку, якщо його врегулювання шляхом переговорів
неможливо, підлягає вирішенню у Міжнародному комерційному
арбітражному суді при Торгівельно-промисловій палаті в м Києві.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України від 24.02.1994 р.
N 4002-XII ( 4002-12 ) (4002-12)
"Про міжнародний комерційний арбітраж" суд,
до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди,
повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше
подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження
у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця
арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути
виконана.
Як вбачається з матеріалів справи, у своїй першій заяві до
суду (відзив на позов від 04.03.2004 р.) Комбінат звертався до
суду з клопотанням про припинення провадження у праві внаслідок
існування арбітражної угоди, укладеної між Фірмою та Комбінатом в
порядку, визначеному чинним законодавством України.
З матеріалів справи вбачається, що арбітражна угода, яка є
невід'ємною частиною Контракту, не визнана судом недійсною, такою,
що втратила чинність або не може бути виконана. Більш того, у
постанові Вищого господарського суду України від 07.09.2004 р.
якою справу направлено на новий розгляд, суд, згідно з вимогами
ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, зазначив дії що їх повинні
виконати сторони та суд першої інстанції, зокрема, "врахувати той
факт, що відповідно до п. 7.1. Контракту N 22-1359-14 від
15.05.2002 р. складеного між ВАТ "Дніпровський металургійний
комбінат" та фірмою "INSTRAD LIMIRED" будьякий спір, що виникає з
цього контракту або у зв'язку з ним підлягає вирішенню в
Міжнародному суді при ТПП України в м. Києві" (а.с.111, т.1).
Не зважаючи на те, що в силу ст. 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
вказівки Вищого господарського суду для суду першої
інстанції під час нового розгляду справи є обов'язковими, судом
першої інстанції вищенаведену вказівку Вищого господарського суду
було проігноровано, що призвело до винесення неправильного
рішення.
Отже, колегія суддів вважає правильним висновок
Дніпропетровського апеляційного господарського суду, що відносно
Комбінату провадження у справі повинно бути припинено у
відповідності до п. 1 ч. I ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Водночас, колегія суддів вважає помилковим висновок
Дніпропетровського апеляційного господарського суду про припинення
провадження відносно Товариства внаслідок існування арбітражної
угоди, оскільки остання є невід'ємною частиною Контракту,
укладеного між Фірмою і Комбінатом, а відтак не може поширюватись
на особу, яка не є стороною Контракту. Таким чином, застосування
Дніпропетровським апеляційним господарським судом арбітражної
угоди до Товариства є безпідставним.
Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності та
керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Технологія" задовольнити частково.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 21.12.2004 р. у справі N 34/340(29/164) в частині
припинення провадження відносно Товариства з обмеженою
відповідальністю "Технологія" скасувати, виклавши абзац третій
постанови в наступній редакції: "В задоволені позову Фірми
"INSTRAD LIMITED", International House, Naxxar Road, San Gwann 08,
Malta до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю
"Технологія" відмовити".
Решту резолютивної частини постанови Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 21.12.2004 р. у справі.