ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.04.2005 Справа N 33/583
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 02.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О. Фролової Г.М.
за участю представників:
позивача Федоренко І.Л. - дов. від 24.09.2004
відповідача Двораківська М.С. - дов. від 04.01.2005
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
на ухвалу від 24.12.2004 Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 33/583 господарського суду м. Києва
за позовом Колективного учбово-виробничого підприємства
"Жест"
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі
м. Києва
про визнання недійсними розпоряджень
В С Т А Н О В И В:
Колективним учбово-виробничим підприємства "Жест" до
господарського суду м. Києва подано позовну заяву про визнання
недійсними розпоряджень ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.
Ухвалою від 18.10.2004 господарського суду м. Києва (суддя
Лосєв А.М.) позовну заяву прийнято до розгляду та порушено
провадження у даній справі.
24.11.2004 з боку ДПІ у Голосіївському районі м. Києва
заявлене клопотання про розгляд справи колегіально у складі трьох
суддів з огляду на складність предмета спору.
Листом N 06-37.1/2619(2620) від 25.11.2004 господарського
суду м. Києва повідомлено відповідача про відхилення його
клопотання через відсутність передбачених приписами статті 4-6
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підстав
для колегіального розгляду господарського спору.
ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до Київського
апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на даний
лист.
Ухвалою від 24.12.2004 Київський апеляційний господарський
суд (судді: Зеленін В.О. - головуючий, Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.)
відмовив в прийнятті апеляційної скарги з тих підстав, що
відповідно до приписів частини 1 статті 106 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
оскарженню підлягають
ухвали місцевого господарського суду у випадках, передбачених цим
кодексом. Оскарження будь-яких листів цим кодексом не
передбачено.
ДПІ у Голосіївському районі м. Києва подала до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на ухвалу від
24.12.2004 Київського апеляційного господарського суду, в якій
просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції
для розгляду її у колегіальному складі суддів.
Податкова служба обґрунтовує касаційну скаргу тим, що судом
апеляційної інстанції порушено приписи статті 129 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, що призвело, на думку скаржника, до
обмеження його конституційного права на оскарження рішення суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутніх в
судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності застосування Київським
апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до приписів статті 4-6 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
справи у місцевих
господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку
справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від
категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у
складі трьох суддів.
У разі додаткового введення судді до складу суду розгляд
справи починається спочатку, рішення про розгляд справи у складі
колегії суддів приймається головою місцевого господарського суду
або його заступником після оцінки обґрунтованості потреби у
призначенні колегіального розгляду справи, про що виноситься
ухвала. Тобто клопотання сторони, заявлене до початку чи під час
розгляду справи, повинно задовольнятися чи відхилятися ухвалою
суду.
Згідно з приписами частини першої статті 106 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвали місцевого
господарського суду України можуть бути оскаржені в апеляційному
порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Отже, за приписами зазначеної норми оскарженню підлягають
лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у
відповідній статті Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
або Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, в яких йдеться
про винесення судом даних ухвал.
Таким чином, ухвала про відмову у задоволенні клопотання про
призначення колегіального розгляду справи не підлягає оскарженню.
Тому здійснення відмови листом також не є підставою для перегляду
такої відмови в апеляційному порядку.
При цьому касаційна інстанція враховує, що правові наслідки
відмови у задоволенні клопотання про призначення колегіального
розгляду справи як листом, так і ухвалою є однаковими. Нормами
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
передбачено оскарження ухвал про призначення колегіального складу
суддів для розгляду справи, а тому не може бути оскаржена і
відмова в задоволенні такого клопотання.
Відтак, матеріалами справи спростовується твердження
скаржника про порушення апеляційним господарським судом норм
процесуального права.
Окрім того, визнається непереконливим і довід скаржника щодо
обмеження його конституційного права на оскарження рішення суду з
огляду на те, що він має право оскаржити рішення суду, постанову
апеляційного та касаційного суду.
Приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що ухвала виноситься
господарським судом, коли спір не вирішується по суті. Виходячи зі
змісту даної норми, відповідач не позбавлений права на оскарження
саме рішення суду, яке буде прийнято за результатами розгляду
господарського спору по суті.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана
ухвала винесена у відповідності з нормами процесуального права,
підстав для її скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 53, пунктом 1
статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу від 24.12.2004 Київського апеляційного господарського
суду у справі N 33/583 господарського суду м. Києва залишити без
змін, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Голосіївському районі м. Києва - без задоволення.