ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.04.2005 Справа N 19/115
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Яценко О.В. (доповідач у справі)
суддів: Кривди Д.С., Кравчука Г.А.
розглянувши касаційну скаргу Підрозділу примусового виконання
рішень відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського
обласного управління юстиції
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 07.12.2004 р.
у справі N 19/115 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів
до Дочірнього підприємства "Вільногірський державний
гірничо-металургійний комбінат" Державної акціонерної компанії
"Українські поліметали"
про стягнення 778 070 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники сторін
від скаржника Литвинова М.Ю. дов. N 09-2/1288 від
14.03.2005 р.
від відповідача Савельєв С.Ф. дов. б/н від 16.12.2004 р.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
06.10.2004 р. у справі N 19/115 (суддя Петренко І.В.) скаргу
Дочірнього підприємства "Вільногірський державний
гірничо-металургійний комбінат" Державної акціонерної компанії
"Українські поліметали", м. Вільногірськ на неправомірні дії
державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень
відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського обласного
управління юстиції Баранова О.В. залишено без задоволення.
Не погодившись з цією ухвалою Дочірнє підприємство
"Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат"
Державної акціонерної компанії "Українські поліметали",
м. Вільногірськ, подало апеляційну скаргу, у якій просило ухвалу
господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2004 р. у
справі N 19/115 скасувати.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 07.12.2004 р. у справі N 19/115 (судді: Кузнецова І.Л.;
Голяшкін О.В.; Чимбар Л.О.) апеляційна скарга Дочірнього
підприємства "Вільногірський державний гірничо-металургійний
комбінат" Державної акціонерної компанії "Українські поліметали",
м. Вільногірськ, задоволена частково. Ухвалу господарського суду
Дніпропетровської області від 06.10.2004 р. у справі N 19/115
скасовано частково. Визнано недійсною постанова підрозділу
примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби
Дніпропетровського обласного управління юстиції від
09.06.2004 року в частині стягнення з боржника Дочірнього
підприємства "Вільногірський державний гірничо-металургійний
комбінат" Державної акціонерної компанії "Українські поліметали",
м. Вільногірськ виконавчого збору в сумі 50855,25 грн. Зобов'язано
підрозділ примусового виконання рішень відділу державної
виконавчої служби Дніпропетровського обласного управління юстиції
повернути на користь Дочірнього підприємства "Вільногірський
державний гірничо-металургійний комбінат" Державної акціонерної
компанії "Українські поліметали" суму надмірно стягнутого
виконавчого збору у розмірі 50855,25 грн. В решті скаргу залишено
без задоволення, а ухвалу без змін.
Не погоджуючись з цією постановою підрозділ примусового
виконання рішень відділу державної виконавчої служби
Дніпропетровського обласного управління юстиції, подав до Вищого
господарського суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
07.12.2004 р. по даній справі, як прийняту з порушенням норм
матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В.,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судами
попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права
дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення
касаційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судом попередньої інстанції, рішенням
господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2003 року
у справі N 19/115 позов Дніпропетровського обласного відділення
Фонду соціального захисту інвалідів задоволено. Стягнуто з ДП
"Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат" ДАК
"Українські поліметали" на користь Фонду 778070 грн.
заборгованості по сплаті штрафу за нестворені робочі місця для
інвалідів. Рішенням суду надана розстрочки по сплаті стягнутої
суми у наступному порядку: 300 000 грн. - в строк до 01 січня
2004 року; 119517 грн. 50 коп. - до 01 лютого 2004 року;
119517 грн. 50 коп. - до 01 квітня 2004 року;
119517 грн. 50 коп. - до 01 травня 2004 року.
На виконання рішення 11 лютого 2003 року господарським судом
Дніпропетровської області виданий наказ.
Як зазначено судом попередньої інстанції, що згідно із
матеріалів справи постановою державного виконавця
відділу державної виконавчої служби Вільногірського міського
управління юстиції від 19 лютого 2004 року відкрито виконавче
провадження з виконання наказу господарського суду від
11 листопада 2003 року у справі N 19/115, боржника - ДП
"Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат",
зобов'язано добровільно виконати наказ в семиденний строк з
моменту отримання постанови, а в разі невиконання наказу в наданий
строк постановлено виконати його в примусовому порядку з
стягненням виконавчого збору в розмірі 10% від суми стягнення.
Судом попередньої інстанції встановлено, що 08 червня
2004 року, на підставі постанови начальника підрозділу примусового
виконання рішень відділу державної виконавчої служби
Дніпропетровського обласного управління юстиції від 04 травня
2004 року, виконавче провадження N В-42/2004 передано на виконання
підрозділу примусового виконання рішень відділу державної
виконавчої служби Дніпропетровського обласного управління юстиції
(а.с. 165-169).
Постановою державного виконавця підрозділу примусового
виконання рішень відділу державної виконавчої служби
Дніпропетровського обласного управління юстиції від 08 червня
2004 року накладено арешт на кошти ДП "Вільногірський державний
гірничо-металургійний комбінат", що містяться на розрахункових
рахунках, в сумі 395877 грн., з урахуванням несплаченої
підприємством суми заборгованості в розмірі 328070 грн. та
виконавчого збору в розмірі 67807 грн. (а.с. 179).
09 червня 2004 року державним виконавцем підрозділу
примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби
Дніпропетровського обласного управління юстиції прийнято постанову
про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10 % від
суми, що підлягає примусовому стягненню, - 67807 грн. (а.с. 181).
10 червня 2004 року з відповідача на підставі платіжної
вимоги від 09 червня 2004 року N 30 стягнуто 28842 грн. 45 коп.
Розпорядженням державного виконавця від 14 червня 2004 року
зазначена сума зарахована як виконавчий збір (а.с. 183-187).
21 червня 2004 року з відповідача на підставі платіжної
вимоги від 11 червня 2004 року N 32 стягнуто 367034 грн. 55 коп.
Розпорядженням державного виконавця від 23 червня 2004 року
зазначена сума розподілена шляхом зарахування 38964 грн. 55 коп.
як виконавчий збір, 328070 грн. перераховано Фонду (а.с. 188-195).
Постановою державного виконавця підрозділу примусового
виконання рішень відділу державної виконавчої служби
Дніпропетровського обласного управління юстиції від 30 червня
2004 року виконавче провадження закінчено у зв'язку з виконанням
рішення (а.с. 196).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 22 вересня
2004 року боржник - ДП "Вільногірський державний
гірничо-металургійний комбінат" ДАК "Українські поліметали",
звернувся до господарського суду із скаргою на дії органу
Державної виконавчої служби, в якій просив визнати дії державного
виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу
державної виконавчої служби Дніпропетровського обласного
управління юстиції неправомірними, скасувати постанову від 30
червня 2004 року про закриття виконавчого провадження, скасувати
постанову від 09 червня 2004 року про стягнення виконавчого збору,
встановити строк на добровільне виконання рішення господарського
суду з 16 вересня 2004 року - дати отримання підприємством
постанови про відкриття виконавчого провадження, зобов'язати
підрозділ примусового виконання рішення відділу державної
виконавчої служби Дніпропетровського обласного управління юстиції
повернути помилково стягнену суму в розмірі 68 257 грн.
У відповідності зі ст. 24 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
державний виконавець у 3-денний строк з
дня надходження до нього виконавчого документа приймає його до
виконання і відкриває виконавче провадження шляхом винесення
відповідної постанови, в якій державний виконавець повинен
встановити строк для добровільного виконання рішення і при цьому
попередити боржника про примусове виконання рішення після
закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого
збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
Як вбачається із матеріалів справи, державним виконавцем ВДВС
Вільногірського міського управління юстиції виконавче провадження
з виконання наказу господарського суду від 11 листопада 2003 року
N 19/115 відкрито постановою від 19 лютого 2004 року. Зазначеною
постановою державним виконавцем на добровільне виконання наказу
боржнику був встановлений семиденний строк з моменту отримання
постанови.
Разом з тим, рішенням господарського суду Дніпропетровської
області від 30 жовтня 2003 року у справі N 19/115 боржнику надана
розстрочка по сплаті стягнутої суми в розмірі 778070 грн. і
відповідно до встановленого судом порядку розстрочки на момент
відкриття виконавчого провадження - 19 лютого 2004 року,
відповідач повинен був сплатити 419517 грн. 50 коп. (300000 грн. +
119517 грн. 50 коп).
Суд апеляційної інстанції дійшов до обгрунтованого висновку,
що при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження
державним виконавцем не враховано надання судом розстрочки
виконання рішення і не встановлений строк для добровільного
виконання рішення з урахуванням визначеного господарським судом
порядку та строків сплати стягнутої суми.
Оскільки, строк платежу відносно решти стягнутої судом суми у
розмірі 358552 грн. 50 коп. на день винесення постанови про
відкриття виконавчого провадження не настав, тому висновок суду
апеляційної інстанції, щодо неправомірності встановлення державним
виконавцем загального семиденного строку для добровільного
виконання наказу про стягнення з боржника всієї суми у розмірі
778070 грн., є вірним.
Таким чином, суд попередньої інстанції правомірно зазначив,
що державним виконавцем в постанові від 19 лютого 2004 року був
встановлений строк для добровільного виконання рішення лише в
частині стягнення 419517 грн. 50 коп., і зазначений строк не
розповсюджується на суму у розмірі 358552 грн. 50 коп., платежі по
якій боржник мав здійснити, відповідно до визначеного судом
порядку розстрочки, до 01 березня, 01 квітня та 01 травня
2004 року.
Відповідно до ст. 46 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
виконавчий збір стягується у разі
невиконання боржником рішення у строк, установлений для
добровільного його виконання.
Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував,
що оскільки строк виконання рішення в частині сплати 358552 грн.
50 коп. станом на 19 лютого 20004 року не настав, строк на
добровільне виконання рішення в цій частині державним виконавцем
не встановлювався і боржнику не надавався, і тому стягнення
виконавчого збору з даної суми є безпідставним.
Як встановлено ст. 30 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, державний виконавець, починаючи
виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником
копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи
здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у
встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього
Закону. У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого
провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник
був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у
встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою
боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної
постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих
дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює
боржнику строк для добровільного виконання рішення. Якщо боржник у
встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний
виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
копії постанов державного виконавця та
інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені
державним виконавцем до відома сторін та інших учасників
виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними
листами простою кореспонденцією.
Як зазначено судом апеляційної інстанції, згідно супровідних
листів копії постанови від 19 лютого 2004 року направлялись
стягувачу та боржнику 18 березня 2004 року за вих. N N 674, 675
(а.с. 170-171). Стягувачем - Дніпропетровським обласним
відділенням Фонду соціального захисту інвалідів копія постанови
була отримана 30 квітня 2004 року (а.с. 153).
Суд попередньої інстанції встановив, що скаржник - ДП
"Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат" факт
отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження
заперечував.
Разом з тим, в матеріалах виконавчого провадження міститься
довідка боржника від 27 квітня 2004 року N 1885-14, надана відділу
Державної виконавчої служби Вільногірського міського управління
юстиції про стан виконання рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 30 жовтня 2003 року у справі
N 19/115 і перерахування на користь Фонду 250000 грн. (а.с. 112).
Зазначена обставина підтверджує отримання божником копії
постанови станом на 27 квітня 2004 року, від якого необхідно
відраховувати наданий державним виконавцем семиденний строк на
добровільне виконання рішення в частині стягнення 419517 грн.
50 коп.
Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно із матеріалів
справи, боржником на виконання рішення від 30 жовтня 2003 року
самостійно перераховані кошти на користь Дніпропетровського
обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів:
платіжним дорученням від 30 січня 2004 року N 9048 - в сумі
100000 грн.; платіжним дорученням від 29 березня 2004 року
N 2142 - в сумі 150000 грн.; платіжним дорученням від 25 травня
2004 року N 2710 - в сумі 200000 грн. (а.с. 102-104).
Таким чином, з урахуванням семиденного строку добровільного
виконання рішення, станом на 04 травня 2004 року боржником
добровільно було сплачено 250000 грн., а решта суми - 169517 грн.
50 коп. (419517 грн. 50 коп. - 250000 грн.) вважається стягнутою в
примусовому порядку, з якої також підлягає стягненню виконавчий
збір у розмірі 10%, в сумі 16951 грн. 75 коп.
Отже, суд дійшов до обґрунтованого висновку, що стягнення
органом Державної виконавчої служби з боржника виконавчого збору в
сумі 50855 грн. 25 коп. (67807 грн. - 16951 грн. 75 коп.) є
безпідставним.
Суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку,
що вимоги боржника, які викладені в апеляційній скарзі стосовно
визнання неправомірними дій державного виконавця, скасування
постанови про закриття виконавчого провадження та встановлення
строку на добровільне виконання рішення господарського суду, то в
цій частині скарга задоволенню не підлягає, оскільки визнання
господарським судом неправомірними дій посадових осіб органів
Державної виконавчої служби законом не передбачено, постанова
державного виконавця від 30 червня 2004 року про закінчення
виконавчого провадження є законною і обґрунтованою і не порушує
прав скаржника, а встановлення строку для добровільного виконання
рішення, згідно ст.24 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
, віднесено до компетенції державного виконавця.
Суд апеляційної інстанції правомірно не погодився з висновком
господарського суду відносно пропуску скаржником встановленого
строку звернення зі скаргою на дії органів Державної виконавчої
служби.
Оскільки, згідно ст. 121-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
скарги на
дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо
виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути
подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з
дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам
стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Суд апеляційної обґрунтовано зазначив, що згідно викладених у
скарзі доводів, про існування постанови від 09 червня 2004 року
про стягнення виконавчого збору в сумі 67807 грн. боржнику стало
відомо лише 14 вересня 2004 року під час ознайомлення з
матеріалами виконавчого провадження. Зазначений факт підрозділом
примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби
Дніпропетровського обласного управління юстиції в судовому
засіданні спростовано не було, суду не надано доказів дійсного
відправлення копії постанови на адресу скаржника або її отримання
боржником.
Висновок суду апеляційної інстанції, що наявність в
матеріалах виконавчого провадження копії супровідного листа від
09 червня 2004 року (а.с. 114) не свідчить про своєчасне і
фактичне його надсилання боржнику відповідно до ст. 27 Закону
України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, є обґрунтованим.
Оскільки як зазначалось вище, постанова про відкриття
виконавчого провадження по даній справі прийнята 19 лютого
2004 року, згідно супровідного листа її копія направлена сторонам
виконавчого провадження тільки 18 березня 2004 року, а фактично
отримана Фондом 30 квітня 2004 року. Згідно постанови державного
виконавця Баранова О.В. останнім виконавче провадження до
виконання прийнято 08 травня 2004 року, тоді як згідно акту
прийому-передачі виконавче провадження до підрозділу примусового
виконання рішень надійшло лише в червні 2004 року.
Апеляційний суд вірно зазначив, що твердження скаржника - ДП
"Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат"
підтверджується заявою про видачу копій виконавчих документів
(а.с. 198), що свідчить про те, що боржнику стало відомо про
існування постанови від 09 червня 2004 року як підстави для
стягнення виконавчого збору у розмірі 67807 грн. під час
ознайомлення з матеріалами справи - 14 вересня 2004 року.
Таким чином, суд попередньої інстанції у повному обсязі
з'ясував матеріали справи та вірно застосував чинне законодавство.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла до висновку, що
Дніпропетровським апеляційним господарським судом вірно
застосовані норми матеріального та процесуального права і тому
підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у даній справі не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень
відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського обласного
управління юстиції на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 07.12.2004 р. у справі N 19/115 залишити
без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 07.12.2004 р. у справі N 19/115 залишити без змін.