ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.04.2005 Справа N 8/223-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.05.2005
Відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі: суддя
Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу приватного інженерно-сервісного центру
"Кварк", м. Суми (далі - ПІСЦ "Кварк"), на рішення господарського
суду Сумської області від 23.12.2004 та постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 08.02.2005 зі справи
N 8/223-04 за позовом прокурора Ковпаківського району в інтересах
держави в особі Сумського обласного відділення Фонду соціального
захисту інвалідів, м. Суми (далі - відділення ФСЗІ), до ПІСЦ
"Кварк" про стягнення штрафних санкцій у сумі 4989,10 грн. за
нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у
2003 році. Судове засідання проведено за участю представників
сторін: позивача - не з'явилися, відповідача - Масіча Ю.В. (за
довіреністю ПІСЦ "Кварк"). За результатами розгляду касаційної
скарги Вищий господарський суд України В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Сумської області від 23.12.2004
(суддя Кіяшко В.І.), залишеним без змін постановою Харківського
апеляційного господарського суду від 08.02.2005 (колегія суддів у
складі: Демченко В.О. - головуючий, Такмаков Ю.В.,
Барбашова С.В.), позов задоволено: стягнуто з ПІСЦ "Кварк" на
користь відділення ФСЗІ 4989,10 грн. Зазначені рішення судових
інстанцій з посиланням на приписи статей 18-20 Закону України "Про
основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
(далі - Закон) мотивовано тим, що ПІСЦ "Кварк" не виконано
встановленого нормативу робочих місць для працевлаштування
інвалідів та не сплачено у встановлений термін штрафні санкції в
сумі 4989,10 грн. за нестворені у 2003 році робочі місця для
працевлаштування інвалідів.
У касаційній скарзі від 05.03.2005 до Вищого господарського
суду України ПІСЦ "Кварк" просить скасувати рішення господарського
суду Сумської області від 23.12.2004 та постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 08.02.2005 зі справи. Скаргу
мотивовано тим, що відповідно до приписів статті 18 Закону
( 875-12 ) (875-12)
на підприємство не покладено обов'язку займатись
пошуком інвалідів для їх працевлаштування, а відділенням ФСЗІ не
доведено направлення інвалідів у 2003 році на ПІСЦ "Кварк" для
працевлаштування.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК) належним
чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Представники відділення ФСЗІ в судове засідання не з'явилися.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими
інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення
касаційної скарги.
Судовими інстанціями зі справи встановлено, що:
- ПІСЦ "Кварк" подано звіт за формою N 10-III, в якому
повідомлялось, що у 2003 році середньооблікова чисельність штатних
працівників становила на цьому підприємстві 55 чоловік, норматив
робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів -
2 особи, середньорічна заробітна плата - 2494,55 грн.;
- на виробництві у ПІСЦ "Кварк" інваліди у 2003 році не
працювали;
- за нестворені робочі місця для інвалідів ПІСЦ "Кварк"
самостійно не перераховано до відділення ФСЗІ у термін до
15.04.2003 штрафні санкції у сумі 4989,10 грн.;
- ПІСЦ "Кварк" протягом 2003 року не зверталось ні до
Сумського міського центру зайнятості населення, ні до Управління
праці та соціального захисту населення Сумської міської ради з
вимогами про направлення для працевлаштування інвалідів;
- заявка ПІСЦ "Кварк" від 19.05.2003 N 50 з вимогою направити
на підприємство для працевлаштування інвалідів надійшла до
Сумського міського центру зайнятості населення та зареєстрована
лише 21.05.2004.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання про
правомірність стягнення з ПІСЦ "Кварк" штрафних санкцій,
передбачених статтею 20 Закону ( 875-12 ) (875-12)
.
Судовими інстанціями з достатньою повнотою встановлено
обставини, що входять до предмету доказування зі справи, та цим
обставинам дано правильну юридичну оцінку.
Відповідно до вимог чинного законодавства встановлено певні
вимоги до створення робочих місць інвалідів на підприємствах,
порядку працевлаштування інвалідів на підприємствах, а також
визначено відповідальність підприємств за порушення цих вимог у
вигляді сплати штрафних санкцій.
У статті 18 Закону ( 875-12 ) (875-12)
визначено:
"Працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом
виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами
місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві,
де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних
у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій
медико-соціальної експертизи.
Підприємства (об'єднання), установи і організації (незалежно
від форм власності і господарювання), які використовують працю
інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з
урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати
інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним
законодавством".
У пункті 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок
працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 03.05.95 N 314 ( 314-95-п ) (314-95-п)
, визначено, що
підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві
органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та
вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Отже працевлаштування інвалідів може здійснюватись центральним
органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики,
органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями
інвалідів за наявності отриманої від підприємства інформації про
вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може
використовуватись праця інвалідів. Як встановлено судовими
інстанціями зі справи, ПІСЦ "Кварк" не інформувало відділення ФСЗІ
та інші органи працевлаштування про наявність на його підприємстві
вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів, тому жодного
інваліда названими органами не було направлено відповідачеві для
забезпечення працевлаштування.
У постанові від 20.07.2004 N 04/336 зі справи N 2-23/9789-03
Верховним Судом України викладено правову позицію, згідно з якою
суди мають з'ясовувати, зокрема, чи повідомляло підприємство
органи працевлаштування про створені робочі місця для
працевлаштування інвалідів; якщо названі органи були повідомлені,
то чи направлялись інваліди для працевлаштування і, відповідно, з
чиєї вини направлені не були працевлаштовані або їм було
відмовлено у працевлаштуванні на вакантні посади.
З огляду на викладене доводи скаржника не беруться до уваги.
Керуючись статтями 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Сумської області від 23.12.2004
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
08.02.2005 зі справи N 8/223-04 залишити без змін, а касаційну
скаргу приватного інженерно-сервісного центру "Кварк" - без
задоволення.