ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.04.2005 Справа N 8/2127
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. - головуючого, Козир Т.П., Семчука В.В. за участю
представників сторін: позивача - Лавренюк Т.А. дов. N 37 від
14.02.05 р., відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу ТОВ "Пивзавод "Нова Баварія" на постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 28 грудня
2004 року у справі господарського суду Житомирської області за
позовом ТОВ "Пивзавод "Нова Баварія" до Суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи М.О.Й. про стягнення боргу,
В С Т А Н О В И В:
В червні 2004 року ТОВ "Пивзавод "Нова Баварія" звернулось до
господарського суду з позовом до Суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи М.О.Й. про стягнення боргу в сумі
2 133 грн. 84 коп.
В позові ТОВ "Пивзавод "Нова Баварія" зазначило, що
відповідач порушив договір стосовно строків оплати поставки
товару, чим завдав йому збитки.
Рішенням господарського суду Житомирської області
від 19 серпня 2004 року позов задоволено частково.
З Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи М.О.Й.
на користь ТОВ "Пивзавод "Нова Баварія" стягнуто 31 грн. 30 коп. -
3% річних, 91 грн. 25 коп. - пені, 711 грн. 28 коп. - збитків за
юридичні послуги.
Провадження у справі в частині стягнення 1300 грн. боргу
припинено за відсутністю предмету спору в зв'язку з тим, що під
час розгляду справи в суді відповідач сплатив суму основного
боргу.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
28 грудня 2004 року рішення суду першої інстанції скасовано в
частині стягнення з відповідача збитків по відшкодуванню витрат за
юридичні послуги та змінено в частині стягнення судових витрат.
В позові про відшкодування витрат за юридичні послуги
відмовлено, а в іншій частині рішення суду залишено без змін.
В касаційній скарзі ТОВ "Пивзавод "Нова Баварія" просить
скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити без
змін рішення господарського суду Житомирської області.
Вважає, що судом апеляційної інстанції не застосовано вимоги
ст.ст. 22, 552, 611, 612, 624, 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та
допущено порушення норм ст. 610, 623 ЦК України.
В судове засідання представник відповідача не з'явився.
З огляду на те, що про час і місце розгляду справи сторони
повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути
касаційну скаргу у відсутність представника відповідача.
Вислухавши пояснення представника ТОВ "Пивзавод "Нова
Баварія", обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали
справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Як встановлено судом, 28 листопада 2002 року між сторонами
було укладено договір N 23-004, за яким позивач зобов'язався
поставити товар (пиво, напої, мінеральну воду), а відповідач -
прийняти і своєчасно оплатити отриманий товар.
Умовами договору передбачалася 100% передоплата товару шляхом
перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок чи в касу
позивача. В окремих випадках за згодою поставщика (позивача)
допускається відстрочка платежу до 14 банківських днів з моменту
поставки продукції.
Як встановлено судом, згідно з накладною N РН-056253 від
26 червня 2003 року позивач поставив відповідачу товар на загальну
суму 2 619 грн., але останній за отриману продукцію розрахувався
частково, сплативши позивачу 1 318 грн. 99 коп. Решту
заборгованості відповідач погасив з простроченням в період з
21 червня 2004 року по 3 серпня 2004 року.
У відповідності до ст. 611 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
у разі
порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені
договором або законом. Згідно з умовами договору N 23-004
передбачалося, що за прострочку оплати товару відповідач
зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової
ставки НБУ за кожний день прострочки.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник,
який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу
кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми.
В касаційній скарзі заявник посилається на порушення
апеляційним господарським судом норм матеріального права при
вирішенні питання про відшкодування збитків у вигляді витрат на
юридичні послуги, зокрема, ст. 623 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Однак, наведені доводи не ґрунтуються на законі, оскільки
витрати на оплату юридичних послуг, пов'язаних з
претензійно-позовною роботою по стягненню боргу, не мають
обов'язкового характеру, їх наявність та розмір не знаходяться в
необхідному зв'язку зі спірними правовідносинами за договором
поставки.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд прийшов
до правильного висновку, що вимоги позивача про стягнення цих
збитків є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
За таких обставин, постанова Житомирського апеляційного
господарського суду відповідає вимогам закону, тому підстав для її
скасування немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 28 грудня
2004 року - без змін.