ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2005 Справа N 46/151-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 12.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І., суддів: Стратієнко Л.В., Чабана В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер" в
особі Харківського комплексного налагоджувального енергоцеху АК
"Сатер" на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 15.11.2004 року у справі N 46/151-04 за позовом відкритого
акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер" в особі
Харківського комплексного налагоджувального енергоцеху АК "Сатер"
до Управління комунального майна та приватизації Харківської
міської ради про визнання недійсним договору та стягнення
19463,33 грн., за участю представників сторін: від позивача - не
з'явився відповідача - не з'явився, В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від
2 вересня 2004 року (суддя М. Черленяк) позов задоволено, визнано
недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 22.07.98 року
N 4073 і стягнуто з відповідача 19463,33 грн. безпідставно
перерахованих як орендна плата.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
15 листопада 2004 року (судді В. Бондаренко, В. Лакіза, М. Токар)
рішення господарського суду Харківської області від 2 вересня
2004 року скасоване, в позові відмовлено у зв'язку з закінченням
строку позовної давності та відсутністю підстав для стягнення
коштів.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство
"Акціонерна компанія "Сатер" в особі Харківського комплексного
налагоджувального енергоцеху АК "Сатер", не погоджуючись з
прийнятим по справі судовим актом, просить його скасувати,
посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального
права, а рішення господарського суду Харківської області від
2 вересня 2004 року залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування Харківським апеляційним
господарським судом норм матеріального і процесуального права у
вирішенні даного спору, і з урахуванням меж перегляду справи в
касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з таких підстав.
На підставі договору оренди від 22 липня 1998 року відповідач
передав позивачу в тимчасове платне користування строком
до 20 листопада 2001 року нежитлове приміщення загальною площею
241,3 кв. м, розташоване за адресою м. Харків, вул. Гвардійців
Залізничників, 8, Літ-Б-2.
Апеляційною інстанцією встановлено, що згідно з реєстраційним
посвідченням комунального підприємства "Харківське міське бюро
технічної інвентаризації", нежитлова будівля, розташована за
адресою м. Харків, вул. Гвардійців Залізничників, 8, Літ-Б-2,
зареєстрована за ВАТ "Акціонерна компанія "Сатер" на підставі
наказу Фонду державного майна України від 04.11.94 року та
переліку нерухомого майна, що передавалось у власність ВАТ
"Акціонерна компанія "Сатер".
Таким чином, позивач не міг не знати на момент укладення
договору оренди про наявність у нього права власності на спірне
майно.
Згідно зі статтею 76 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
перебіг строку давності починається з дня виникнення
права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналась
або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Про порушення свого права позивач повинен був дізнатися з
моменту укладення договору - 22.07.98 року. Колегія суддів вважає,
що у даному випадку апеляційний господарський суд правильно
визначив початок перебігу строку позовної давності, а саме з
22.07.98 року. Тобто право на позов виникло в липні 1998 року, а
позивач звернувся до господарського суду 02.04.2004 року, і за
цієї обставини слід визнати правомірним висновок суду апеляційної
інстанції про подання позову поза межами встановленого статтею 72
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
строку давності і
відмову в позові на підставі статті 80 Цивільного кодексу
Української РСР у зв'язку із закінчення строку позовної давності.
Оскільки позовна вимога про стягнення 19463,33 грн. є
похідною від визнання недійсним договору оренди від 22 липня
1998 року, то суд правомірно відмовив в позові і в цій частині.
Отже, посилання скаржника на невірне застосування Харківським
апеляційним господарським судом норм матеріального права при
прийнятті судового акта є безпідставними.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що під час
розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним
господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного
дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду відповідають
цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним
застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
15 листопада 2004 року у справі N 46/151-04 залишити без змін, а
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Акціонерна
компанія "Сатер" в особі Харківського комплексного
налагоджувального енергоцеху АК "Сатер" - без задоволення.