ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 24.02.2005                                       Справа N 10/1664
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 21.04.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого - Глос О.І.
     суддів: Бакуліної С.В., Грейц К.В.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
Житомирської ОДПІ
     на постанову Житомирського апеляційного  господарського  суду
від 09.11.2004
     у справі N 10/1664 господарського суду Житомирської області
     за позовом ПП "Укрмеханіка"
     до Житомирської ОДПІ, УДК у Житомирській області
 
     про   стягнення  бюджетної  заборгованості  з податку на додану
вартість та процентів за порушення строків такого відшкодування
 
     в судовому засіданні взяли участь представники:
     від позивача: Данильченко О.О.
     від відповідача: Ратушний М.А.
     В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням господарського   суду   Житомирської   області   від
27.05.2004 у справі N 10/1664 (суддя Будішевська Л.О.),  залишеним
без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду
від  09.11.2004 (судді Майор Г.І.,  Голубєва Г.К.,  Горшкова Н.Ф.)
позов задоволено:  відшкодовано з Державного  бюджету  України  на
користь  ПП  "Укрмеханіка"  3  092  772  грн.  податку  на  додану
вартість. Стягнуто з Житомирської ОДПІ на користь ПП "Укрмеханіка"
1 700    грн.    державного   мита   та   118   грн.   витрат   на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
 
     У касаційній  скарзі  Житомирська  ОДПІ   просить   скасувати
постанову   Житомирського  апеляційного  господарського  суду  від
09.11.2004 у справі N 10/1664 та у позові  відмовити,  посилаючись
на   неправильне   застосування  господарським  судом  апеляційної
інстанції п.  1.3 ст.  1,  п.п.  7.7.3 п.  7.7 ст. 7, ст. 8 Закону
України "Про   податок   на   додану   вартість"   від  03.04.1997
N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         (зі змінами і доповненнями),  а також на
незавершення зустрічних документальних перевірок на день прийняття
рішень господарським судом.
 
     Розпорядженням заступника Голови Вищого  господарського  суду
України  Осетинського  А.Й.  від  23.02.2005  N 02-12.2/67 змінено
склад колегії  суддів  та  призначено  колегію  суддів  у  складі:
головуючого - судді Глос О.І., суддів Бакуліної С.В., Грейц К.В.
 
     Заслухавши пояснення  представників  позивача  і відповідача,
перевіривши  матеріали  справи  та  проаналізувавши  на   підставі
встановлених  в  них  фактичних обставин правильність застосування
господарським судом апеляційної  інстанції  норм  матеріального  і
процесуального  права,  колегія  суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку,  що касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
     Відповідно до  ст.  111-7  ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна
інстанція   виходить   із   обставин,   встановлених   у    справі
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
 
     Господарськими судами   першої   та   апеляційної   інстанцій
встановлено наступне.
 
     ПП "Укрмеханіка" зареєстроване як платник податку  на  додану
вартість  (свідоцтво  від  01.04.2003  N 09645898,  індивідуальний
податковий N 324119106255),  здійснює щомісячне подання декларацій
з  податку  на  додану  вартість  та  щомісячну  сплату податкових
зобов'язань з податку на додану вартість.
 
     З квітня  2003  р.  по  грудень  2003  р.  ПП   "Укрмеханіка"
здійснювало  реалізацію  продукції  на  експорт та на внутрішньому
ринку України, внаслідок чого бюджетна заборгованість з податку на
додану  вартість за відповідні періоди склала 4 713 216 грн.,  про
що свідчать розрахунки обсягів від'ємного  значення  та  податкові
декларації з податку на додану вартість за квітень-грудень 2003 р.
 
     Із загальної  суми  від'ємного  значення  -  4  713  216 грн.
відповідачем було відшкодовано ПП "Укрмеханіка" 1 620 445 грн.,  а
тому  за  даними  позивача  сума  податку  на додану вартість,  що
підлягає відшкодуванню  на   день   вирішення   спору   склала   -
3 092 772 грн.
 
     Крім вказаної  суми  позивачем  було  заявлено  до  стягнення
47 191 грн. процентів за несвоєчасне відшкодування суми податку на
додану  вартість.  Відповідно  до  клопотання  від  26.05.2004 N 2
позивач  зменшив  розмір  позовних  вимог  на  суму  процентів  за
несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість - 47 191 грн.
 
     Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,  що
господарські суди попередніх інстанцій всебічно і повно  дослідили
всі  обставини  справи  і  прийшли  до  правильного  висновку щодо
законності і обґрунтованості вимог позивача, з огляду на наступне.
 
     Відповідно до п.п.  7.7.1 п.  7.7 ст.  7 Закону України  "Про
податок  на  додану  вартість"  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
          суми податку,  що
підлягають  сплаті  до  бюджету  або  відшкодуванню   з   бюджету,
визначаються   як   різниця   між   загальною   сумою   податкових
зобов'язань,  що виникли у зв'язку з  будь-яким  продажем  товарів
(робіт,  послуг)  протягом звітного періоду,  та сумою податкового
кредиту звітного періоду.
 
     Згідно з п.п.  7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок
на  додану  вартість"  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
         у разі коли за результатами
звітного періоду сума,  визначена згідно з пп.  7.7.1 цієї статті,
має  від'ємне значення,  така сума підлягає відшкодуванню платнику
податку з Державного бюджету України протягом  місяця,  наступного
після подачі декларації.
 
     Підставою для   отримання   відшкодування   є   дані   тільки
податкової декларації за  звітний  період.  За  бажанням  платника
податку  сума  бюджетного  відшкодування  може  бути  повністю або
частково зарахована в рахунок майбутніх платежів з цього податку.
 
     Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у
цьому пункті строку,  вважаються бюджетною заборгованістю, на суму
якої нараховуються проценти на рівні 120 відсотків  від  облікової
ставки  Національного  банку  України,  встановленої  на момент її
виникнення,  протягом строку її  дії,  включаючи  день  погашення.
Платник  податку  має  право  у  будь-який момент після виникнення
бюджетної  заборгованості  звернутися  до  суду  з   позовом   про
стягнення   коштів  бюджету  та  притягнення  до  відповідальності
посадових осіб,  винних  у  несвоєчасному  відшкодуванні  надмірно
сплачених податків.
 
     Особливості оподаткування   операцій   з   вивезення  товарів
(робіт, послуг) за межі митної території України передбачено ст. 8
Закону  України  "Про  податок  на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,
згідно з п.  8.1 якої платник податку,  який здійснює  операції  з
вивезення (пересилання)  товарів  (робіт,  послуг)  за межі митної
території  України  (експорт)  і  подає   розрахунок   експортного
відшкодування  за  наслідками  податкового  місяця,  має  право на
отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з  дня
подання такого розрахунку.
 
     Господарськими судами   попередніх  інстанцій  встановлено  і
матеріалами справи підтверджено право  позивача  на  відшкодування
податку  на  додану  вартість  у  розмірі  3 092 772 грн.,  який у
строки,  встановлені  Законом  України  "Про  податок  на   додану
вартість"   ( 168/97-ВР   ) (168/97-ВР)
           позивачу   не   відшкодовано,   що
підтверджується  також  висновками  Житомирської  ОДПІ  про   суми
відшкодування податку на додану вартість (а.с.  48,  52,  54,  57,
60),  довідками Житомирської ОДПІ про стан відшкодування з бюджету
сум податку на додану вартість (а.с.  47,  51,  53, 56, 59, 62) та
актом   про   результати   документальної   перевірки   з   питань
правильності  обчислення  та  своєчасності внесення до бюджету сум
податку на  додану  вартість  ПП  "Укрмеханіка"   від   30.07.2003
N 473/7/23-4.
 
     Цілком правомірно  господарськими  судами  не  взято до уваги
посилання відповідача - 1 на те,  що суми бюджетного відшкодування
не  підтверджено зустрічними перевірками постачальників,  з огляду
на наступне.
 
     Згідно з п.п.  3,  4 Порядку заповнення та подання податкової
декларації  по  податку на додану вартість,  затвердженого наказом
ДПА України від 30.05.1997 N 166 ( z0250-97 ) (z0250-97)
         (у  редакції  наказу
ДПА  України  від  18.04.2001 N 170 ( z0412-01 ) (z0412-01)
        ,  платник податку
самостійно обчислює суму податкового зобов'язання,  яку зазначає у
декларації.
 
     Статтею 11  Закону  України  "Про державну податкову службу в
Україні" від 04.12.1990 N  509-XII  ( 509-12  ) (509-12)
          встановлено,  що
органи державної податкової служби здійснюють,  зокрема, перевірку
бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій.
 
     Відповідно до наказу ДПА України "Щодо здійснення ефективного
контролю  за  правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на
додану  вартість"  від  12.11.2002   N   538   ( v0538225-02   ) (v0538225-02)
        
відшкодування податку   на   додану   вартість   у   сумі   більше
10 000 гривень проводиться після документальної перевірки платника
та зустрічних перевірок його основних постачальників.
 
     З огляду    на   вищевикладене,   обов'язковість   проведення
зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно.
Проте  проведення  податковим  органом  такої  перевірки  не  може
подовжити  визначений  Законом  України  "Про  податок  на  додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         місячний термін відшкодування з державного
бюджету України податку на додану вартість.
 
     З огляду на викладене,  постанова Житомирського  апеляційного
господарського  суду  від 09.11.2004 у справі N 10/1664 відповідає
вимогам чинного законодавства і  фактичним  обставинам  справи,  у
зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
 
     Враховуючи викладене,  керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  п. 1
ст. 111-9,  111-11 Господарського процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу  Житомирської ОДПІ залишити без задоволення,
а постанову Житомирського  апеляційного  господарського  суду  від
09.11.2004 у справі N 10/1664 - без змін.