ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.02.2005 Справа N 176/8-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 21.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В., Невдашенко Л.П., Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Підприємства "Злагода" Всеукраїнської організації
інвалідів "Союз організацій інвалідів України" на постанову
Київського міжобласного апеляційного Господарського суду від
15 грудня 2004 року у справі N 176/8-04 Господарського суду
Київської області за позовом Підприємства "Злагода" Всеукраїнської
організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України",
м. Березань, Київської обл., до Агропромислового товариства з
обмеженою відповідальністю "Полісся", с. Недра, Баришівського
району, Київської обл., третя особа: Агропромислове товариство з
обмеженою відповідальністю "Дніпро", с. Новий Биків, Бобровицький
район, Чернігівська обл., про стягнення 15 307 грн. 20 коп.
за участю представників:
позивача - Сергієнко В.К. (директор), Стрижака В.З. (дов. N 3
від 01.02.2005),
відповідача - не з'явився,
третьої особи - не з'явився,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2004 року позивач - Підприємство "Злагода"
Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів
України", м. Березань, Київської обл., пред'явив у господарському
суді позов до відповідача - Агропромислового товариства з
обмеженою відповідальністю "Полісся", с. Недра, Баришівського
району, Київської обл., третя особа: Агропромислове товариство з
обмеженою відповідальністю "Дніпро", с. Новий Биків, Бобровицького
району, Чернігівськаої обл., про стягнення 15 307 грн. 20 коп.
Вказував, що на підставі правочину N 2 від 12 лютого
2004 року про відступлення права вимоги, укладеного між ним та ТОВ
"Дніпро", він набув право вимагати від відповідача оплати
255 120 кг силосу, одержаного ним по накладній від 5 квітня
2002 року згідно довіреності МАК N 136 579. Про заміну кредитора
боржник був повідомлений 13 лютого 2004 року. Претензія від
13.02.2004 року залишена боржником без відповіді.
Посилаючись на наявність права вимоги, позивач просив
задовольнити позов.
Рішенням Господарського суду Київської області від 2 вересня
2004 року (суддя Чорна Л.В.) позов задоволено.
Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача
15 307 грн. боргу, 153 грн. 07 коп. держмита на користь держави
та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу на користь ДП "Судовий інформаційний центр".
Рішення мотивовано невиконанням відповідачем вимог про
погашення суми боргу.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 15 грудня 2004 року (колегія суддів у
складі: Сибіги О.М. - головуючий, Самусенко С.С., Федорова М.О.)
рішення змінено.
Здійснено заміну відповідача на його правонаступника -
ТОВ "Баришівська зернова компанія".
Постановлено стягнути з ТОВ "Баришівська зернова компанія" на
користь позивача 2 930 грн. 70 коп. боргу та 38 грн. 27 коп. в
повернення витрат по сплаті держмита.
Постанова мотивована неповідомленням боржника про заміну
кредитора та частковим виконанням відповідачем зобов'язання перед
первісним кредитором в сумі 12 376 грн. 50 коп.
У касаційній скарзі Підприємство "Злагода" Всеукраїнської
організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" просить
скасувати постанову апеляційного суду в частині незадоволених
вимог та постановити нове рішення про стягнення залишку боргу в
сумі 12 376 грн. 50 коп.
Заслухавши доповідача, представників позивача, перевіривши
правильність застосування норм процесуального права судова колегія
Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року N 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши
всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши
обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального
права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Постанова суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним
вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності.
Так, апеляційним судом встановлено, що спірні правовідносини
виникли з позадоговірних господарських відносин між ТОВ " Дніпро",
яке по товарній накладній від 05.04.2002 року здійснило поставку
255 120 кг силосу по ціні 200 грн. за тонну вартістю 15 307 грн.
20 коп., та ТОВ "Полісся" , яке отримало товар по дорученню МАК
N 136 579 від 05.04.2002 року та поставило товариству "Дніпро" в
рахунок погашення заборгованості за отриманий силос 4 950 кг
насіннєвої картоплі вартістю 12 376 грн. 50 коп.
(а.с. 23, 24)
На підставі правочину N 2 про відступлення права вимоги від
12.02.2004 року, укладеного між ТОВ "Дніпро" та позивачем,
останній набув права вимоги від боржника ТОВ "Полісся" сплати
боргу за одержаний від ТОВ "Дніпро" по накладній від 05.04.2002
року згідно довіреності МАК N 136 579 силос.
(а.с. 6)
Частково задовольняючи вимоги позивача про стягнення боргу в
сумі 2 930 грн. 70 коп., апеляційний суд виходив з того, що
виконання відповідачем зобов'язання по погашенню боргу первісному
кредиторові на суму 12 376 грн. 50 коп. є належним виконанням
зобов'язання, оскільки боржник не був повідомлений про заміну
кредитора у зобов'язанні, новий кредитор - позивач, несе
несприятливі для нього наслідки.
Вказані висновки грунтуються на матеріалах справи та
відповідають вимогам ст.ст. 512, 516 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, що правильно застосовані судом до
вирішення спірних правовідносин.
При цьому апеляційний суд правильно послався в своїй
постанові на те, що наведені обставини не були в повному обсязі
дослідженні місцевим судом та підставно змінив це рішення.
Посилання касаційної скарги на порушення судом норм ст. 516
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
свого підтвердження в ході розгляду справи у
касаційному порядку не знайшли. З зазначених підстав слід вважати
необґрунтованими і посилання на порушення апеляційним судом вимог
норм процесуального права.
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до
намагань позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що
суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і тому до
уваги не беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається
за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та
їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного
законодавства, - підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Підприємства "Злагода" Всеукраїнської
організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"
залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 15 грудня 2004 року у справі N 176/8-04 залишити без
змін.