ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 23.02.2005                                        Справа N 32/514
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 21.04.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд  України  у  складі  колегії  суддів:
Божок В.С. - головуючого Хандуріна М.І., Костенко Т.Ф.
     розглянувши матеріали касаційної скарги  ДПІ  у  Оболонському
районі м. Києва
     на постанову Київського апеляційного господарського суду  від
23.11.2004 р.
     у справі господарського суду м. Києва
     за позовом    ТОВ    "Об'єднана    консалтингово-інвестиційна
компанія"
     до ДПІ у Оболонському районі м. Києва
     про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
     в судовому засіданні взяли участь представники:
     позивача: Огренчук Г.О. (дов. від 25.08.04),
     відповідача: Чуйко Л.Ю. (дов. від 13.12.04 N 8027/9/10-12),
     В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням від 30.09.04 господарського суду  м.  Києва  позовні
вимоги   ТОВ   "Об'єднана   консалтингово-інвестиційна   компанія"
задоволено.  Визнано  недійсними  податкове   повідомлення-рішення
Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.  Києва від
25.08.2004 р. N 0001792600/0.
 
     Цим же рішенням з ДПІ  у  Оболонському  районі  м.  Києва  на
користь  позивача стягнуто 85 грн.  в рахунок відшкодування витрат
по  сплаті   державного   мита   та   118   грн.   -   витрат   на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
 
     Рішення суду мотивовано посиланням на п.п.7.4.1., 7.4.5 п.7.4
ст.  7, п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"
від  03.04.97  N  168/97 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         (далі Закон N 168/97-ВР) та
підтвердження зібраними у  справі  матеріалами  права  ПП  "Квест"
нараховувати  ПДВ  та  складати  податкові  накладні,  оскільки на
момент заповнення останніх воно перебувало на  податковому  обліку
як платник ПДВ.
 
     Постановою від      23.11.04      Київського     апеляційного
господарського суду  рішення  від  30.09.04  господарського   суду
м. Києва залишено без змін з тих же підстав.
 
     Не погоджуючись  з  судовими  рішеннями,  ДПІ  у Оболонському
районі м.  Києва звернулась до Вищого господарського суду  України
із  касаційною  скаргою  і  просить  їх  скасувати,  прийняти нове
рішення,  яким в позові відмовити,  посилаючись на те, що судовими
інстанціями неправильно застосовано пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4
ст. 7 Закону N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .
 
     Колегія суддів,  приймаючи до уваги межі перегляду  справи  в
касаційній   інстанції,   проаналізувавши  на  підставі  фактичних
обставин  справи  застосування  норм  процесуального   права   при
винесенні   оспорюваного   судового   акту,  дійшла  висновку,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Як було  встановлено  судовими  інстанціями,   які   приймали
рішення    у    даній   справі,   за   результатами   позапланової
документальної  перевірки  позивача  з  питань  дотримання   вимог
податкового  законодавства  з  оподаткування  податком  на  додану
вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ПП "Квест" за  грудень
2003 року   ДПІ  у  Оболонському  районі  м.  Києва  складено  акт
NN 1242/26-05/32307484  від  25.08.2004,  у  якому   вказано   про
порушення позивачем  пп.7.4.5  п.7.4  ст.  7  Закону  N  168/97-ВР
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         - податкові накладні,  виписані ПП "Квест" на адресу
ТОВ  "Об'єднана  консалтингово-інвестиційна  компанія",  не можуть
бути  використані  позивачем  в   податковому   обліку,   оскільки
Оболонським   районним   судом  в.  Києва  30.04.2004  р.  визнано
недійсним свідоцтво про  реєстрацію  платника  податку  на  додану
вартість  ПП  "Квест"  N  36697858  з  моменту  внесення  в реєстр
платника податку на додану вартість (з 17.06.1999 р.).
 
     На підставі вказаного акту ДПІ у Оболонському районі м. Києва
прийнято податкове    повідомлення-рішення   від   25.08.2004   р.
N 0001792600/0,   яким   позивачу   визначено   суму   податкового
зобов'язання  за  платежем  податок  на  додану вартість у розмірі
12619, 50 грн., в т.ч. штрафні санкції у розмірі 4206,50 грн.
 
     Крім того,   судовими   інстанціями   з'ясовано,    що    між
ТОВ "Об'єднана  консалтингово-інвестиційна компанія" (замовник) та
ПП "Квест" (виконавець) на  підставі  виставлених  рахунків-фактур
складено  акти  прийому-передачі  виконаних робіт по підготовці та
комплектації матеріалу замовника для поштової доставки на загальну
суму 50483,53 грн., в т.ч. ПДВ 8413,92 грн.
 
     На дату  виникнення податкових зобов'язань по кожній операції
ПП "Квест" на  адресу  ТОВ  "Об'єднана  консалтингово-інвестиційна
компанія"  відповідно  до  вимог  пп.7.2.3.  п.7.2.  ст.  7 Закону
України N  168/97-ВР  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
          було   виписано   податкові
накладні:  N 000397 від 10.12.2003 р., N 000448 від 25.12.2003 р.,
N 000451 від 26.12.2003 р.
 
     В рахунок  оплати  за   одержані   послуги   ТОВ   "Об'єднана
консалтингово-інвестиційна компанія"    перераховано    кошти   на
загальну  суму  50483,53  грн.,  в  т.ч.  ПДВ  8413,92   грн.   на
розрахунковий рахунок ПП "Квест" платіжними дорученнями:  N 35 від
10.12.2003 р., N 44 від 25.12.2003 р., N 45 від 26.12.2003 р.
 
     Позивачем на підставі зазначених  податкових  накладних  суми
податку   на  додану  вартість  включені  до  податкового  кредиту
відповідного періоду,  відображені у книзі обліку продажу  товарів
(робіт, послуг) та відповідають даним податкової декларації з ПДВ.
 
     Рішенням Оболонського  районного суду м.  Києва від 30 квітня
2004 року  у  справі  N  2-2575/2004  р.  за   позовом   Державної
податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва до ПП "Квест",
Іллінської Ольги Сергіївни, визнано недійсними установчі документи
Приватного підприємства "Квест" з моменту державної реєстрації,  в
тому числі статут  ПП  "Квест",  зареєстрований  01.06.1999  року,
свідоцтво про  реєстрацію  платника  податку  на  додану  вартість
N 36697858 від 17.06.1999 року.
 
     Відповідно до п.7.1.  ст.  7,  пп.7.2.3.  п.7.2 ст.  7 Закону
N 168/97-ВР   ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
          поставка  товарів  (робіт,  послуг)
здійснюється за договірними  (контрактними)  цінами  з  додатковим
нарахуванням   податку  на  додану  вартість.  Податкова  накладна
складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця  у
двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю,
копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
 
     Згідно з пп.7.3.1.  пункту 7.3.  статті 7 зазначеного  Закону
( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
          датою виникнення податкових зобов'язань з поставки
товарів  (робіт,  послуг)  вважається  дата,   яка   припадає   на
податковий  період,  протягом якого відбувається будь-яка з подій,
що сталася раніше:
     або дата   зарахування  коштів  від  покупця  (замовника)  на
банківський рахунок платника податку  як  оплата  товарів  (робіт,
послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт,
послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі
платника  податку,  а  при  відсутності  такої  -  дата  інкасації
готівкових коштів у банківській установі,  що обслуговує  платника
податку;
     або дата відвантаження товарів,  а для робіт (послуг) -  дата
оформлення  документа,  що засвідчує факт виконання робіт (послуг)
платником податку.
 
     Суди, дослідивши  акти  прийому-передачі   виконаних   робіт,
платіжних   доручень  позивача  на  оплату  послуг  ПП  "Квест"  з
відмітками обслуговуючого банку,  податкові зобов'язання по сплаті
податку  на додану вартість по операціям з надання послуг поштової
доставки  та  виконання  робіт  по  підготовці   та   комплектації
матеріалу     для     поштової     доставки     ТОВ     "Об'єднана
консалтингово-інвестиційна компанія",  встановили,  що   обов'язок
ПП "Квест"  щодо складання податкової накладної,  виник у наступні
дати:
     по операціям  виконання  робіт  по підготовці та комплектації
матеріалу для поштової доставки за рахунком-фактурою N 000397  від
10.12.2003  р.  -  10.12.2003  р.  (платіжне  доручення  N 397 від
10.12.2003 р.,   акт   прийому-передачі   виконаних   робіт    від
10.12.2003 р.);
 
     по операціям    надання    послуг    поштової   доставки   за
рахунком-фактурою N 000448  від  25.12.2003  р.  -  25.12.2003  р.
(платіжне доручення N 44 від 25.12.2003 р.);  за рахунком-фактурою
N 000451 від 26.12.2003 р.  - 26.12.2003  р.  (платіжне  доручення
N 45  від 26.12.2003 р.,  акт прийому-передачі виконаних робіт від
26.12.2003 р.).
 
     При цьому судами враховано,  що факт  отримання  вищевказаних
послуг   та   оплату   них  позивачем  підтверджується  первинними
документами та не оспорюється відповідачем.
 
     Відповідно до пп.7.2.4  п.7.2.  ст.  7  Закону  України  "Про
податок на  додану  вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,  право на нарахування
податку  та  складання  податкових  накладних  надається  виключно
особам,    зареєстрованим   як   платники   податку   у   порядку,
передбаченому статтею 9 цього Закону.
 
     Судовими інстанціями  обгрунтовано  взято  до  уваги,  що  на
момент складання і видачі податкових накладних позивачу ПП "Квест"
було  зареєстровано  як  платник  податку  на  додану  вартість  в
порядку,  встановленому  ст.  9  Закону N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,
йому присвоєно індивідуальний  податковий  номер  N  304076426082,
тому  підприємство  мало  право  нараховувати  податок  на  додану
вартість та складати відповідні податкові накладні.  В той же час,
судами  правомірно  враховано,  що  рішення Оболонського районного
суду м.  Києва від 30.04.2004 р. про визнання, недійсним з моменту
державної  реєстрації  свідоцтва  про  реєстрацію  ПП  "Квест"  як
платника податку на додану  вартість  N  36697858  від  17  червня
1999 р.,   скасовано   ухвалою  Апеляційного  суду  м.  Києва  від
20.10.2004 р.
 
     Крім того судовими інстанціями встановлено,  що суми  податку
на  додану  вартість  по  зазначених  вище податкових накладних на
загальну суму 8413,92 грн.  були включені позивачем до податкового
кредиту,  що  відображено  у  податкових  деклараціях з податку на
додану вартість у відповідному періоді.  Позивача зареєстровано як
платника податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом
від 24.02.2003 р. N 36732003.
 
     Відповідно до  пп.7.4.5  п.7.4  ст.  7  Закону  N   168/97-ВР
( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
        ,  не  дозволяється включення до податкового кредиту
будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими
накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -
актом прийняття робіт (послуг)  чи  банківським  документом,  який
засвідчує  перерахування  коштів  в  оплату  вартості  таких робіт
(послуг).
 
     Право на включення до податкового кредиту  витрат  по  сплаті
податку  на  додану  вартість  у розмірі 8413,92 грн.  на підставі
отриманих від ПП "Квест"  податкових  накладних  було  реалізовано
позивачем  (ці  витрати  були  відображені позивачем у відповідних
податкових деклараціях) у грудні 2003 р., тобто у той період, коли
ПП  "Квест"  було  зареєстровано  як  платник  податку  на  додану
вартість.
 
     Господарськими судами враховано,  що податкові  накладні,  що
виписані ПП "Квест" на адресу позивача відповідають вимогам п.7.2.
ст. 7  Закону   України   "Про   податок   на   додану   вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .
 
     Суми податку  на  додану  вартість,  вказаних  ПП  "Квест"  у
податкових накладних, відповідають сумам податкових зобов'язань із
продажу  товарів  (робіт,  послуг)  продавця  - ПП "Квест" у книзі
обліку продажу товарів (робіт,  послуг), що відповідає вимогам п.4
Наказу  ДПА  України  N  165  ( z0233-97 ) (z0233-97)
         від 30.05.1997 р.  "Про
затвердження форм податкової накладної,  книги обліку придбання та
книги   обліку   продажу   товарів  (робіт,  послуг),  порядку  їх
заповнення".
 
     Зважаючи на  зазначене  вище,  колегія  суддів   вважає,   що
господарськими  судами  дана  правильна юридична оцінка обставинам
справи,  тому судові рішення відповідають  чинному  законодавству,
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
 
     Керуючись ст.  111-5,  ст.  111-9,  ст. 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу залишити без задоволення.
 
     Постанову від 23.11.04 Київського апеляційного господарського
суду у справі N 32/514 залишити без змін.