ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.02.2005 Справа 2/43-2а
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого Костенко Т.Ф., Кравчука Г.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Ковельської ОДПІ
Волинської області
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
13.09.2004 р.
у справі господарського суду Волинської області
за позовом Міжрайміського споживчого товариства
"Волиньгоспторг"
до Ковельської ОДПІ Волинської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явились,
відповідача: не з'явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 19.05.04 господарського суду Волинської області
позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
Ковельської ОДПІ N 0000322630/2 від 24.02.2004.
Рішення суду мотивовано посиланням на те, що структура,
правові, економічні та соціальні основи діяльності як Укоопспілки,
так і Укрспілки "Відродження" відповідають вимогам Закону України
"Про споживчу кооперацію" ( 2265-12 ) (2265-12)
. Отже, МСТ "Волиньгоспторг"
підпадає під дію Закону України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
.
Постановою від 13.09.04 Львівського апеляційного
господарського суду рішення від 19.05.04 господарського суду
Волинської області залишено без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Ковельська ОДПІ
звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною
скаргою і просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким в
позові відмовити, посилаючись на те, що судом неправильно
застосовано пп.1 п.3 ст. 1 Закону України "Про патентування деяких
видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
В порядку ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні
оголошувалась перерва з 16.02.05 до 23.02.05.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм процесуального права при
винесенні оспорюваного судового акту, дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали
рішення у даній справі, за результатами позапланової
документальної перевірки позивача з питань дотримання Закону
України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
за період з 01.04.01 по 01.08.03 Ковельською ОДПІ
складено акт N 89/26-505/25743771 від 03.09.2003, згідно якого
Ковельська філія позивача здійснювала роздрібну торгівлю
продовольчими та промисловими товарами в м. Ковелі та Ковельському
районі за готівкові кошти без придбання торгових патентів, у
зв'язку з чим не внесено в доход бюджету плати за торгові патенти
в сумі 11640 грн.
На підставі наведеного акту Ковельською ОДПІ прийнято
повідомлення-рішення 0000322630/1 від 16.01.2004 р. про визначення
позивачу податкового зобов'язання у вигляді штрафу за патентування
в розмірі 23280 грн.
У зв'язку з адміністративним оскарженням цього податкового
повідомлення-рішення, згідно підп.5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року
N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
Ковельською ОДПІ Волинської області було
прийнято нове податкове повідомлення-рішення N 0000322630/2 від
24.02.2004 року, яке є предметом спору у даній справі.
Згідно з пп.1.1 Статуту позивача, затвердженого рішенням
зборів засновників (протокол 31 від 28.06.1999 року, з наступними
змінами та доповненнями), споживче товариство - самостійна
демократична організація громадян, створена на основі
добровільного об'єднання для самостійного господарства з метою
поліпшення свого економічного та соціального стану і діє
відповідно до Закону України "Про споживчу кооперацію" ( 2265-12 ) (2265-12)
та інших законодавчих актів.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає
помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що дія
Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
не розповсюджується на позивача.
Поза увагою судових інстанцій залишився той факт, що в п.1
ч. 3 ст. 1 зазначеного вище Закону ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
прямо вказано, що
його дія не поширюється на торговельну діяльність та діяльність з
надання побутових послуг, зокрема на підприємства і організації
Укоопспілки, а також не враховано висновки Конституційного Суду
України, викладені в рішенні Конституційного Суду України від
21.12.2000 N 16-рп/2000 ( v016p710-00 ) (v016p710-00)
.
Наведена стаття не містить вказівок щодо інших спілок, навіть
які мають схожу структуру та мету діяльності.
Судами було встановлено, що позивач є членом Укрспілки
"Відродження".
Крім того, судами не досліджено обставини щодо правомірності
застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених ст. 9
Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання та валютного
контролю" ( 15-93 ) (15-93)
, оскільки визначення спірних штрафних санкцій
як податкового зобов'язання суперечить Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та Закону України "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
.
Зазначені обставини залишилися поза увагою господарських
судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим прийняті у справі
судові рішення підлягаються скасуванню з направленням справи на
новий розгляд.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду
необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та
перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку
доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно
застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні
відносини.
Керуючись ст. 107, ст. 111-5, ст. 111-9, ст. 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 19.05.04 господарського суду Волинської області
та постанову від 13.09.04 Львівського апеляційного господарського
суду у справі N 2/43-2а скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Волинської області.