ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 22.02.2005                                     Справа N 46/375-04
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 14.04.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
Грека Б.М. - головуючого, Бур'янової С.С., Яценко О.В.
     розглянувши касаційну   скаргу   АК  АПБ  "Україна"  в  особі
Харківської дирекції, м. Харкова
     на рішення   господарського   суду  Харківської  області  від
09.11.2004 р.
     у справі N 46/375-04 господарського суду Харківської обл.
     за позовом ПСП ім. Фрунзе, с. Бердянка
     до АК АПБ "Україна" в особі Харківської дирекції, м. Харкова
     про   стягнення 22481,23 грн.
 
     За участю представників сторін
     від позивача - Глянь Г.М. дор. від 16.02.05 р. N 64,
     від відповідача - не з'явився
     В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням господарського   суду   Харківської   області    від
09.11.2004  року (суддя Ільїн О.В.) позов задоволено,  стягнуто АК
АПБ "Україна"  в  особі  Харківської  дирекції  на   користь   ПСП
ім. Фрунзе  22481,23  грн.  боргу.  Суд в обгрунтування прийнятого
рішення посилається на те,  що відповідач не надав документи,  які
підтверджують  виконання  ним  п.  4  Постанови Кабінету Міністрів
України "Про часткову компенсацію ставки за кредитами  комерційних
банків,  що  надаються  сільськогосподарським  товаровиробникам та
іншим підприємствам агропромислового комплексу у  2001  році"  від
27.01.2001 року N 59 ( 59-2001-п ) (59-2001-п)
        .
 
     Не погоджуючись  з зазначеним рішенням суду першої інстанції,
відповідач звернувся  до  Вищого  господарського  суду  України  з
касаційною  скаргою,  в  якій  просить рішення господарського суду
Харківської області від 09.11.2004  року  скасувати  та  направити
справу  на  новий  розгляд,  посилаючись  на не вірне застосування
апеляційним судом норм матеріального  і  процесуального  права,  а
саме  ст.  1212  Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        ,  Постанови
Кабінету Міністрів України "Про  часткову  компенсацію  ставки  за
кредитами  комерційних банків,  що надаються сільськогосподарським
товаровиробникам та іншим підприємствам агропромислового комплексу
у 2001 році" від 27.01.2001 року N 59 ( 59-2001-п ) (59-2001-п)
         та ст.ст. 4-2,
4-3,  4-7,  33,  43,  54, 84 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     У відзиві   на  касаційну  скаргу,  позивач  заперечує  проти
доводів викладених в ній,  вважає їх безпідставними і  такими,  що
суперечать   чинному   законодавству,   а   тому  просить  рішення
господарського  суду  Харківської  області  від  09.11.2004   року
залишити без змін.
 
     Перевіривши юридичну  оцінку  обставин  справи  та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм
матеріального  та  процесуального  права,  колегія  суддів  Вищого
господарського суду України вважає,  що касаційна скарга  підлягає
залишенню без задоволення з наступних підстав.
 
     Як встановлено господарським судом першої інстанції, згідно з
кредитним договором  N  1  від  07.02.2001  року,  укладеного  між
Зачепилівським     територіальним     відокремленим    відділенням
Харківської  дирекції  АК  АПБ  "Україна"  і   ПСП   ім.   Фрунзе,
забезпеченого договором   застави   майна,   позивач   на  протязі
2001 року отримав кредит на загальну суму 161990,30 грн.  під  37%
річних,  з  яких  18,9%  повинно  було відшкодовуватись за рахунок
державного бюджету,  що передбачено Постановою Кабінету  Міністрів
України  "Про часткову компенсацію ставки за кредитами комерційних
банків,  що надаються  сільськогосподарським  товаровиробникам  та
іншим  підприємствам  агропромислового  комплексу у 2001 році" від
27.01.2001 року N 59 ( 59-2001-п ) (59-2001-п)
         та п.  1.1 вказаного кредитного
договору.  Зазначеною постановою визначено,  що кошти з державного
бюджету повинні на підставі перевірених реєстрів  перераховуватись
безпосередньо відповідним банкам.
 
     Крім того  суд встановив,  що повернення кредиту та відсотків
за користування кредитом позивачем здійснено у  строки  обумовлені
договором в повному обсязі в сумі 22768,31 грн. у термін до грудня
2001  року.  У  зв'язку   з   банкрутством   АК   АПБ   "Україна",
перерахування   коштів   часткового   відшкодування   за   рахунок
державного бюджету припинено в червні 2001 року, про що відповідач
та його правонаступники позивачу на протязі року не повідомили.
 
     У відповідності до п.  4 Постанови Кабінету Міністрів України
"Про часткову компенсацію ставки за кредитами комерційних  банків,
що   надаються  сільськогосподарським  товаровиробникам  та  іншим
підприємствам  агропромислового  комплексу  у   2001   році"   від
27.01.2001  року N 59 ( 59-2001-п ) (59-2001-п)
        ,  під час оформлення кредитних
угод,  що укладаються комерційним банком та  сільськогосподарським
товаровиробникам    та    іншим   підприємствам   агропромислового
комплексу,  встановлюється  відсоткова  ставка,  згідно   з   якою
нараховується  сума  плати  за  користування кредитами комерційних
банків на  загальних  підставах.  Зазначено  постановою  визначено
термін   здійснення   компенсації,   порядок   визначення  розміру
часткової   компенсаційної   плати   за   користування   кредитами
комерційних  банків  та  порядок  отримання  комерційними  банками
компенсації.
 
     Однак, як зазначив суд першої інстанції,  відповідач не надав
документи,   які  підтверджують  виконання  ним  вимог  зазначеної
Постанови.
 
     Відповідно до ст.  1212 ЦК України  ( 435-15  ) (435-15)
        ,  особа  яка
набула майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте
майно),  зобов'язана повернути це майно  незалежно  від  того,  чи
безпідставне   набуття   або  збереження  майна  було  результатом
поведінки набувача майна,  потерпілого,  інших осіб  чи  наслідком
події.
 
     Враховуючи викладене,  судова колегія дійшла висновку про те,
що  суд  першої  інстанції  на  підставі  встановлених   фактичних
обставин  та  матеріалів у справі,  вірно застосував норми діючого
законодавства,  яке регулює  спірні  правовідносини,  надав  вірну
юридичну  оцінку  обставинам  справи,  повно їх встановив,  а тому
підстав  для  скасування  оскаржуваного  рішення  та   задоволення
касаційної скарги не має.
 
     За таких  обставин,  рішення  господарського суду Харківської
області від 09.11.2004 року по справі N 46/375-04 прийняте судом у
відповідності   з  вимогами  чинного  законодавства  та  фактичних
обставин справи.
 
     Доводи касаційної скарги не спростовують  висновки  місцевого
господарського суду, які викладені в оскаржуваному рішенні.
 
     На підставі    викладеного   та   керуючись   ст.ст.   111-5,
111-7 -  111-9,  111-11,  111-13   Господарського   процесуального
кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський суд України,  -
П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу  АК  АПБ  "Україна"  в   особі   Харківської
дирекції, м. Харкова залишити без задоволення.
 
     Рішення господарського    суду    Харківської   області   від
09.11.2004 р. залишити без змін.