ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.2005 Справа N 32/355
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 21.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Грека Б.М. - (доповідача у справі),
суддів: Грейц К.В., Бур'янової С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Комтек"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 23.11.2004 р.
у справі N 32/355 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" в
особі Криворізької філії
до Закритого акціонерного товариства "Комтек"
про стягнення суми
за участю представників від:
позивача - Черник О.П. (довір. ВСА N 258798 від
21.02.2005 р.)
Відповідача - Сінькович Н.М. (довір від 04.01.2005 р. б/н)
В С Т А Н О В И В:
Акціонерний поштово-пенсійний банк "Аваль" в особі
Криворізької філії Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль"
звернувся із позовною заявою до Закритого акціонерного товариства
"Комтек" про стягнення 13948,77 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що між сторонами
26.02.2002 року було укладено кредитний договір
N 010/03-01/013/02, на підставі якого товариство отримало кредитні
кошти у сумі 50 тис. грн. терміном на 12 місяців зі сплатою
33 відсотків річних. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської
області від 11.03.2003 року відносно ЗАТ "Комтек" порушено справу
про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог
кредиторів.
Вимоги по сплаті відсотків за період після порушення справи
про банкрутство складають 13948,77 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
23.09.2004 року позовні вимоги задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 23.11.2004 року рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 23.09.2004 року залишено без змін.
Приймаючи постанову Дніпропетровський апеляційний
господарський суд виходив з того, що відносно ЗАТ "Комтек"
порушено справу про банкрутство та введено мораторій на
задоволення вимог кредиторів. Ухвалою суду від 03.10.2003 визнані
грошові вимоги по кредитному договору від 26.02.2002 року
N 010/03-01/013/02.
З квітня 2004 року відповідач припинив сплачувати відсотки за
користування кредитом на користь позивача. Оскільки справа про
банкрутство відповідача порушена 11.03.2003 року, а зобов'язання
щомісячно сплачувати відсотки виникло протягом квітня-липня
2004 року, тому ці зобов'язання є поточними вимогами, і дія
мораторію на них не поширюється.
Закрите акціонерне товариство "Комтек" вважає, що ухвалені
судові акти прийняті з порушенням норм матеріального права, а саме
п. 6 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та просить
скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 23.09.2004 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 23.11.2004 року та ухвалити нове рішення
про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін та
перевіривши повноту встановлення господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій обставин справи та правильність їх юридичної
оцінки, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
одночасно з порушенням провадження у справі
про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог
кредиторів протягом дії якого: забороняється стягнення на підставі
виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється
стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойки
(штраф, пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання чи
неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати
податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно із статтею 1 Закону "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
під терміном
"грошове зобов'язання" розуміється зобов'язання боржника заплатити
кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового
договору та на інших підставах, передбачених цивільним
законодавством України.
До складу грошових зобов'язань не зараховується, зокрема,
пеня та штраф.
Отже, з моменту введення мораторію виконання боржником
грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів), що виникли до його введення, зупиняється,
а заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань,
припиняються.
За змістом цієї норми боржник повинен виконувати
зобов'язання, які виникли після введення мораторію.
Зазначення в судовому рішенні та в постанові апеляційного
суду, про те, що зобов'язання відповідача щодо сплати відсотків по
кредитному договору - є поточними вимогами, а тому приписи
мораторію не поширюються, зроблено з урахуванням системного
аналізу вимог законодавства.
Щодо твердження скаржника про те, що згідно зі п. 1 ст. 23
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
вимоги за зобов'язаннями
боржника, що виникли під час проведення процедури банкрутства,
можуть пред'являтись тільки в межах ліквідаційної процедури після
визнання боржника банкрутом є хибним, оскільки кредитор,
відповідно до ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
має право
звернутись до суду та отримати судове рішення, яке в подальшому
має право пред'явити в процедурі банкрутства, і вимоги його будуть
вважатись встановленими.
В ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
зазначено, що вимоги за зобов'язаннями боржника,
визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур
банкрутства, можуть пред'являтись тільки в межах ліквідаційної
процедури - тобто мається на увазі, що вимоги можуть пред'являтись
лише по справі про банкрутство.
З огляду на наведене, можна зробити висновок, що згідно
положення Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
кредитори по поточним платежам вправі
стягувати заборгованість в позовному порядку до часу прийняття
рішень про визнання підприємства боржника банкрутом та відкриття
ліквідаційної процедури, після чого заявляти свої вимоги, які
підлягають задоволенню поза процедурою банкрутства.
Крім того слід зазначити, що 04.11.2003 року щодо боржника
відкрито процедуру санації, проте аналогічної норми застосування
стосовно фінансового оздоровлення - санації в приписах ст. 17
Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
не міститься.
Колегія суддів відмічає, що суму заборгованості скаржник не
оспорював, а отже з урахуванням наведеного, касаційну скаргу слід
залишити без задоволення, а постанову апеляційного господарського
суду без змін.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5 - 111-7, п. 1
ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Комтек"
від 21.12.2004 року N 04-927 залишити без задоволення, а постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2004
у справі N 32/355 - без змін.