СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.2005 Справа N 25/21-04-275
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі: <...> розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" на
постанову Вищого господарського суду України від 23.11.2004 р. у
справі за позовом Державного підприємства "Енергоринок" до
відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія
"Одесаобленерго" про стягнення суми та за зустрічним позовом
відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія
"Одесаобленерго" до Державного підприємства "Енергоринок" про
внесення змін до договору, В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2004 р. Державне підприємство "Енергоринок"
звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства
"Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про стягнення суми.
Позов мотивовано тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язані,
щодо погашення боргу, згідно з договором про реструктуризацію
заборгованості від 28.12.2002 р. за N 21/268, який виник на
підставі договору купівлі-продажу електроенергії від 14.10.1998 р.
за N 427/01.
Відповідач позов не визнавав, посилаючись на його
безпідставність та пред'явив зустрічний позов про внесення змін до
договору про реструктуризацію заборгованості від 28.12.2002 р. за
N 21/268 в частині реструктуризації заборгованості на суму
194324572,34 грн.
Державне підприємство "Енергоринок" зустрічний позов не
визнавшій, вказуючи, що немає законних підстав для внесення змін
до договору за N 21/268.
Рішенням господарського суду Одеської області від
19.04.2004 р., залишеним без змін постановою Одеського
апеляційного господарського суду від 10.08.2004 р., у задоволенні
первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено з тих
мотивів, що було прийнято чимало нормативних актів, які суттєво
обмежили можливості відкритого акціонерного товариства
"Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" погасити
заборгованість за отриману електроенергію. Крім того, ухвалюючи
рішення про задоволення зустрічного позову суди зважали на
скрутний фінансовий стан відповідача за первісним позовом та
відсутність у його діях складу цивільно-правової відповідальності
за невиконання взятих на себе зобов'язань.
Постановою Вищого господарського суду України від
23.11.2004 р. вказані судові рішення залишено без змін на тих
самих підставах.
Ухвалою від 27 січня 2005 р. Верховним Судом України за
касаційною скаргою Державного підприємства "Енергоринок" порушено
касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського
суду України від 23 листопада 2004 р. з мотивів її невідповідності
нормам матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, перевіривши матеріали справи і рішення, які приймались
судами в процесі її розгляду, Судова палата вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Господарські суди першої та апеляційної інстанцій відмовляючи
у задоволенні первісного позову та задовольнивши зустрічний позов
виходили з того, що після укладання договору за N 21/268 було
прийнято низку нормативних актів, які обмежили можливості
відповідача провести погашення заборгованості та зробили висновок
про відсутність вини відкритого акціонерного товариства
"Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" у порушенні
договірних зобов'язань.
Проте, з таким обґрунтуванням погодитись не можна.
Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
боржник не звільняється від відповідальності за
неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Положення цієї статті застосовуються до боржника, у разі
порушення ним грошового зобов'язання, незалежно від наявності вини
у його діях.
Вищий господарський суд України на вказані обставини уваги не
звернув, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Крім того, задовольняючи зустрічний позов, господарським
судам слід було звернути увагу на приписи статті 121
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
відповідно до яких при наявності обставин, що ускладнюють
виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони,
державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або
за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий
документ, та у виняткових випадках, залежно від обставин справи,
може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали,
постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
За таких обставин, постанова Вищого господарського суду
України від 23.11.2004 р., постанові Одеського апеляційного
господарського суду від 10.08.2004 р. та рішення господарського
суду Одеської області від 19.04.2004 р. підлягають скасуванню, а
справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді слід всебічно та повно з'ясувати всі
обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку та ухвалити
законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата.
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від
23.11.2004 р. у справі N 25/21-04-275, постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 10.08.2004 р. та рішення
господарського суду Одеської області від 19.04.2004 р. -
скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд до суду
першої інстанції.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.