ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.2005 Справа N 16-5/91-03-2014
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді - Кузьменка М.В.
суддів: Васищака І.М., Палій В.М.
за участю представників позивача Д. Север'янова (дов. від
21.02.05) та скаржника В. Заклади (дов. від 15.02.05), розглянувши
у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватної фірми
"Кочергін і Ко"
на постанову від 13 серпня 2004 року Одеського апеляційного
господарського суду
у справі N 16-5/91-03-2014
за позовом відкритого акціонерного товариства
"Одесаметалопостачзбут"
до
- товариства з обмеженою відповідальністю "Фар"
- приватної фірми "Кочергін і Ко"
- товариства з обмеженою відповідальністю "Талісман"
- державного спеціалізованого підприємства "Укрспец'юст"
- відділу державної виконавчої служби Суворовського районного
управління юстиції м. Одеси
треті особи
- Управління державного казначейства у Одеській області
- Управління юстиції Суворовського району м. Одеси
про визнання недійсними прилюдних торгів, договору купівлі
продажу та повернення грошових коштів,
та за зустрічним позовом приватної фірми "Кочергін і Ко" до
товариства з обмеженою відповідальністю "МТС" про визнання
недійсним договору купівлі-продажу від 6 лютого 2003 року N 1,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 30 квітня 2004 року господарського суду Одеської
області (суддя С. Желєзна) в позові відмовлено з підстав
недоведеності, а зустрічний позов задоволено та визнано недійсним,
укладений між відкритим акціонерним товариством
"Одесаметалопостачзбут" та товариством з обмеженою
відповідальністю "МТС" договір від 6 лютого 2003 року.
Постановою від 13 серпня 2004 року Одеського апеляційного
господарського суду (судді В. Жеков, В. Картере, В. Пироговський)
рішення скасовано і позов задоволено частково:
- визнані недійсними прилюдні торги, проведені 10 грудня
1999 року фірмою "Талісман", які затверджені протоколом проведення
аукціону арештованого майна від 10 грудня 1999 року та актом про
проведення аукціону від 20 грудня 1999 року, з продажу товариством
з обмеженою відповідальністю "Фар" майна, яке належить відкритому
акціонерному товариству "Одесаметалопостачзбут", а саме складу
зовнішнього схову, який складається з естакади кранової
електричної, двох кранів мостових електричних загального
призначення вантожопідйомністю 10 тон, 5 тон, та 30 стелажів для
зберігання металопрокату, розташованого за адресою: м. Одеса,
пров. Петренко, 1;
- визнано недійсними прилюдні торги, проведені державним
спеціалізованим підприємством "Укрспецюст" 20 листопада 2000 року,
які затверджені протоколами NN 3 і 4 від 20 листопада 2000 року та
актами про проведення прилюдних торгів від 7 грудня 2000 року, з
продажу товариством з обмеженою відповідальністю "Фар" майна яке
належить відкритому акціонерному товариству
"Одесаметалопостачзбут", а саме будівлі колишнього обчислювального
центру відкритого акціонерного товариства "Одесаметалопостачзбут",
які розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Петренко, 1;
- визнано недійсним, укладений між товариством з обмеженою
відповідальністю "Фар" та приватною фірмою "Кочергін і Ко" договір
купівлі-продажу нерухомого майна N 12 від 30 квітня 2002 року з
моменту його укладання;
- зобов'язано сторони привести в первісне положення, а саме
зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Фар" та
приватну фірму "Кочергін і Ко" повернути все отримане за угодами
відкритому акціонерному товариству "Одесаметалопостачзбут" та
продане на прилюдних торгах 20 листопада 2000 року майно, а саме:
будівлю управління товариства з обмеженою відповідальністю
"Одесаметалопостачзбут", будівлю колишнього обчислювального
центра, розташованого за адресою м. Одеса пров. Петренко, 1 та на
прилюдних торгах 10 грудня 1999 року склад зовнішнього схову, який
складається із естакади кранової електричної, двох кранів мостових
електричних, загального призначення вантажопідйомністю 10 тон та
5 тон, та 30 стелажів для зберігання металопрокату, розташований у
м. Одесі пров. Петренко, 1 у власність відкритого акціонерного
товариства "Одесметалопостачзбут".
- в решті позову відкритому акціонерному товариству
"Одесметалопостачзбут" відмовлено;
- у задоволенні зустрічного позову приватної фірми "Кочергін
і Ко" відмовлено.
Приватна фірма "Кочергін і Ко" просить зазначену постанову
скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом
статей 19, 58, 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, вимог
Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
і Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, статей 48,
469 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, а також
статті 35 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
і залишити в силі рішення місцевого господарського
суду.
Відкрите акціонерне товариство "Одесаметалопостачзбут" проти
доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить
відмовити.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце
судового засідання, проте представники відповідачів, крім
приватної фірми "Кочергін і Ко" та третіх осіб в судове засідання
не з'явилися.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено, що 3 грудня 1998 року
арбітражним судом Одеської області був виданий наказ N 6804/13 про
примусове виконання рішення арбітражного суду, згідно з яким
звернуто стягнення на майно, яке належало відкритому акціонерному
товариству "Одесметалопостачзбут".
Здійснюючи виконавче провадження, відділ Державної виконавчої
служби склав акт від 30 вересня 1999 року опису та арешту естакади
електрокранова (лівої) - 1 шт., крану електромостового 5 тон -
1 шт., крану електромостового 10 тон - 1 шт., стелажів для
зберігання металу - 1 шт., одноповерхової будівлі (обчислювальний
центр) 850 кв. м - 1 одиниця, будівлі прохідної (одноповерхова
будівля) 25 кв. м - 1 шт., будівлі адміністрації, одноповерхова
400 кв. м.
З матеріалів справи вбачається, що 4 листопада 1999 року
Ленінське районне управління юстиції м. Одеси звернулось до
Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз для
визначення вартості арештованого майна, а саме естакади
електрокранової - 1 шт., кранів мостових - 2 шт. електричного
типу, загального призначення, 1954 року випуску,
вантажопідйомністю 5 та 10 тон, стелажів для зберігання металу -
30 шт.
Відповідно до висновку від 5 листопада 1999 року N 12606 цієї
експертної установи вартість арештованого майна дорівнює: естакада
електрокранова, яка складається з двох кранів мостових електричних
загального призначення, яка рухається на належних їй рейках -
2 150 грн., стелажі для зберігання металу - 250 грн., загальна
вартість майна на момент проведення дослідження становить
2 400 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 5 листопада 1999 року
відділом державної виконавчої служби Ленінського районного
управління юстиції м. Одеси передав арештоване майно товариству з
обмеженою відповідальністю "Талісман" для реалізації.
За результатами прилюдних торгів, проведених 10 грудня
1999 року товариством з обмеженою відповідальністю "Талісман" на
виконання наказу від 3 грудня 1998 року N 684/13 арбітражного суду
Одеської області, товариство з обмеженою відповідальністю "Фар"
придбало нерухоме майно, що належало відкритому акціонерному
товариству "Одесметалопостачзбут", а саме: склад зовнішнього
схову, розташований на земельній ділянці за адресою: м. Одеса,
пров. Петренко, 1, який складається з естакади кранової
електричної, з двох кранів мостових електричних загального
призначення, вантажопідйомністю 10 тон і 5 тон та 30 стелажів для
зберігання металопрокату.
Зазначені прилюдні торги проводились товариством з обмеженою
відповідальністю "Талісман" на підставі повноважень, передбачених
пунктом 2.2.15 статуту підприємства, договору комісії від 22 липня
1999 року, укладеного між фірмою "Талісман" та Ленінським районним
управлінням юстиції м. Одеси.
Мінімальна початкова ціна була визначена на підставі висновку
Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.
За результатами проведених торгів вищевказане майно було
реалізовано за 2 640 грн., що підтверджується протоколом від
10 грудня 1999 року про проведення аукціону арештованого майна.
З матеріалів справи також вбачається, що 16 грудня 1999 року
між товариством з обмеженою відповідальністю "Фар" та товариством
з обмеженою відповідальністю "Талісман" було складено акт
прийому-передачі майна, відповідно до якого майно передано
товариству з обмеженою відповідальністю "Фар".
Пунктом 3.1 Тимчасового положення "Про порядок проведення
прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна"
( z0745-99 ) (z0745-99)
передбачено, що відділ державної виконавчої служби
укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає
реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену
комісійну винагороду.
Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що
реалізація майна відкритого акціонерного товариства
"Одесметалопостачзбут" здійснена товариством з обмеженою
відповідальністю "Талісман" без укладання будь-якого договору з
відділом державної виконавчої служби.
Апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку
про те, що договір комісії від 22 липня 1999 року, укладений між
товариством з обмеженою відповідальністю "Талісман" та Ленінським
районним управлінням юстиції не можна вважати таким, що укладено у
відповідності до вимог Положення "Про порядок проведення прилюдних
торгів з реалізації арештованого майна" ( z0745-99 ) (z0745-99)
, оскільки
реалізація арештованого майна відповідно до вимог статті 66 Закону
України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
повинна
здійснюватись лише державною виконавчою службою.
Таким чином, договір комісії від 22 липня 1999 року укладено
в порушення вимог статті 5 Закону України "Про державну виконавчу
службу" ( 202/98-ВР ) (202/98-ВР)
та статті 66 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
.
Актом про проведення аукціону від 20 грудня 1999 року,
затвердженого начальником відділу державної виконавчої служби
Ленінського районного управління юстиції м. Одеси, переможцем
визначено товариство з обмеженою відповідальністю "Фар".
Господарський суд апеляційної інстанції встановив, що
всупереч вимогам статей 50 і 55 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
на аукціоні було реалізовано майно, а саме
склад зовнішнього схову (інв. N 20205) та 29 стелажів для
зберігання металопрокату, на які не було накладено арешт державним
виконавцем та звернуто стягнення, згідно акта опису та арешту
майна від 30 вересня 1999 року, і дії державного виконавця щодо
реалізації цих об'єктів здійснювались поза межами виконавчого
провадження, що унеможливлює виникнення у даному випадку у
покупців права власності на них.
До того ж, в порушення приписів статті 57 Закону України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, представники акціонерного
товариства "Одесметалопостачзбут" не були ознайомлені з висновками
щодо вартості майна, яке підлягало продажу, що позбавило
підприємство права на оскарження оцінки майна, яку здійснено
Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз.
Окрім того, сама оцінка майна була проведена всупереч
Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз", яка
затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня
1998 року N 53/5 ( z0705-98 ) (z0705-98)
, а саме: невірно встановлена дата
випуску обох кранів: вказано 1966 року замість 1973 року та
1983 року, як зазначено у технічних паспортах на ці крани; невірно
визначена вантажопідйомність кранів: вказано 5 тон та 10 тон, а
фактично 15 тон та 10 тон, що призвело до суттєвого заниження
вартості майна боржника, яке було реалізовано та підтверджується
висновками N 4073 від 1 листопада 2001 року та N 4074 від
31 серпня 2001 року Київського науково-дослідного інституту
судових експертиз.
Зазначені обставини підтверджуються вироком від 29 березня
2004 року Суворовського суду м. Одеси, залишеним без змін ухвалою
від 27 липня 2004 року Одеського апеляційного суду, з якого
вбачається, що висновки експерта від 9 вересня 1999 року N 10014
та від 5 листопада 1999 року N 12606 складені експертом
О. Рогачовою від імені експерта М. Валуєвої і при оцінці вартості
майна, що належало відкритому акціонерному товариству
"Одесметалопостачзбут", його вартість була занижена експертом в
135 разів.
Також апеляційним господарським судом було встановлено, що в
порушення вимог статті 66 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
прилюдні торги були проведені без
документів, які б характеризували майно, яке продавалося.
На прилюдних торгах, які проведені 20 листопада 2000 року
Одеською філією державного спеціалізованого підприємства
"Укрспецюст" і оформлені протоколами за NN 3 і 4, товариство з
обмеженою відповідальністю "ФАР" придбало будівлю колишнього
обчислювального центру та будівлю управління відкритого
акціонерного товариства "Одесметалопостачзбут", що розташовані у
м. Одесі, пров. Петренко, 1.
Відділом державної виконавчої служби Ленінського району
м. Одеси 7 грудня 2000 року було складено акти про проведення
прилюдних торгів, де зазначено, що переможцем торгів стало
товариство з обмеженою відповідальністю "ФАР".
Апеляційним господарським судом встановлено, що в даному
випадку на прилюдних торгах було реалізовано будівлю колишнього
обчислювального центру відкритого акціонерного товариства
"Одесметалопостачзбут", яка не знаходиться на його балансі і
відсутня на земельній ділянці, яка рахується за товариством.
Зазначене підтверджується копією Переліку нерухомого майна, яке
передано у власність відкритому акціонерному товариству
"Одесметалопостачзбут" згідно з наказом від 31 травня 1996 року
N 769 регіонального відділення Фонду державного майна України по
Одеський області.
Окрім того, державним виконавцем при продажі будівлі були
допущені порушення порядку підготовки і проведення торгів,
оскільки, як встановлено господарським судом апеляційної
інстанції, на час проведення торгів були відсутні документи, які б
характеризували об'єкт нерухомості та відповідні правовстановлюючі
документи, що призвело до продажу будівлі управління, в той час
коли стягнення державним виконавцем згідно акта опису та арешту
майна від 30 вересня 1999 року арешт було звернуто на будівлю
адміністрації.
За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованим і
правомірним висновок господарського суду апеляційної інстанції про
те, що угоди з продажу нерухомого майна відкритого акціонерного
товариства "Одесметалопостачзбут" були укладені з порушенням
статей 50, 55-58, 64, 66 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, вимог Тимчасового положення "Про порядок
проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого
майна" ( z0745-99 ) (z0745-99)
, а тому, відповідно до вимог статті 48
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, такі угоди
підлягають визнанню недійсними з моменту їх укладання з
поверненням сторін в первісне положення.
Згідно з приписами статті 145 Цивільного кодексу Української
РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала
права його відчужувати, про що набувач не знав і не повинен був
знати (добросовісний набувач), то власник вправі витребувати це
майно від набувача лише в разі, коли майно загублене власником або
особою, якій майно було передане власником у володіння, або
викрадено у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом
поза їх волею.
При цьому, статтею 469 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
встановлено, що особа, яка одержала майно за рахунок
іншої особи без достатньої підстави, встановленої законом або
договором, зобов'язана повернути безпідставно придбане майно цій
особі.
Апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку,
що позовні вимоги відкритого акціонерного товариства
"Одесметалопостачзбут" щодо усунення перешкод у користуванні
майном задоволенню не підлягають, оскільки, даний спір виник з
підстав правомірності отримання товариством з обмеженою
відповідальністю "ФАР" та приватної фірми "Кочергін і Ко" майна,
що належало відкритому акціонерному товариству
"Одесметалопостачзбут" і на час звернення з позовом належало
відповідачам.
Господарський суд апеляційної інстанції також дійшов
правомірного висновку про відмову в задоволенні зустрічного
позову, так як відповідно до вимог статті 35 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
вирок суду з
кримінальної справи є обов'язковим для господарського суду при
вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони
вчинені.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції,
колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її
обставини були встановлені апеляційним господарським судом на
підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих
доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана
належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм
матеріального і процесуального права.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до намагань приватної
фірми "Кочергін і Ко" надати перевагу її доказам над іншими, що
суперечить вимогам статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, тому судовою колегією до уваги не
приймаються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу приватної фірми "Кочергін і Ко" залишити без
задоволення, а постанову від 13 серпня 2004 року Одеського
апеляційного господарського суду у справі N 16-5/91-03-2014 - без
змін.