ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 22.02.2005                                        Справа N 14/437
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 21.04.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого, судді М.В. Кузьменка,
     суддів: І.М.Васищака, В.М.Палій,
     розглянувши касаційну   скаргу   Товариства    з    обмеженою
відповідальністю "Діалог"
     на ухвалу Запорізького апеляційного господарського  суду  від
30.11.2004 р.
     у справі N 14/437
     за позовом   Закритого   акціонерного  товариства  "Лізингова
компанія "Хліб України"
     до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог"
     про стягнення 750 822,28 грн.,
     за участю представників сторін:
     від позивача: не з'явився,
     від відповідача: не з'явився,
     В С Т А Н О В И В:
 
     Ухвалою Запорізького  апеляційного  господарського  суду  від
30.11.2004 р.    (головуючий,    суддя    Радченко   О.П.,   судді
Мойсеєнко Т.В.,  Яценко О.П.) відмовлено  Товариству  з  обмеженою
відповідальністю  "Діалог"  у прийнятті до провадження апеляційної
скарги на  ухвалу  господарського  суду  Херсонської  області  від
14.10.2004 р.  у справі N 14/437 про порушення провадження у даній
справі.
 
     Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з огляду
на  приписи  ч.  1  ст.  106 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         ухвали  про  порушення  провадження  у  справі
оскарженню не підлягають.
 
     Не погоджуючись  з  ухвалою  суду  апеляційної  інстанції  та
ухвалою господарського суду першої інстанції, відповідач звернувся
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить суд  їх  скасувати,  а  позовні  матеріали  повернути  без
розгляду.
 
     У своїй  касаційній  скарзі скаржник посилається на порушення
судами  двох   інстанцій   ст.ст.   1,   54,   66   Господарського
процесуального кодексу (ГПК) України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Колегія суддів,  приймаючи до уваги,  що в силу положень ч. 2
ст.  111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  касаційні скарги  на  ухвали
місцевого  або  апеляційного  господарських  судів розглядаються у
порядку,  передбаченому для розгляду касаційних скарг  на  рішення
місцевого     господарського    суду,    постанови    апеляційного
господарського  суду,  проаналізувавши   на   підставі   фактичних
обставин  справи  застосування норм матеріального і процесуального
права при ухвалені оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну
скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     За приписами  ст.  129  Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        
встановлені  основні  засади  судочинства,  до   якого   віднесено
забезпечення  апеляційного та касаційного оскарження рішення суду,
крім випадків, встановлених законом.
 
     Зазначена конституційна норма конкретизована  законодавцем  у
статті  12  Закону  України  "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) (3018-14)
        ,
згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і
порядку,   передбачених  процесуальним  законом,  мають  право  на
апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
 
     Таким чином,  реалізація конституційного права на  апеляційне
та   касаційне   оскарження   судового  рішення  названим  законом
ставиться в залежність від положень процесуального закону.
 
     Отже, Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12  ) (1798-12)
        
повинен містити імперативні норми про те,  в яких випадках учасник
судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи
касаційному порядку.
 
     Відповідно до  ст.  22  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         (права та
обов'язки сторін),  сторони мають право оскаржувати судові рішення
господарського суду в установленому цим кодексом порядку.
 
     В силу  статті  106  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         ухвали місцевого
господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у
випадках,   передбачених   Господарським   процесуальним  кодексом
України та  Законом  України  "Про  відновлення  платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        .
 
     Статтею 64  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         встановлено,  що суддя,
прийнявши позовну заяву,  виносить і надсилає сторонам ухвалу  про
порушення провадження у справі. Ця ухвала виноситься з додержанням
вимог ст. 86 цього Кодексу.
 
     Права сторін на оскарження ухвали про порушення провадження у
справі дана норма не передбачає.
 
     Колегією суддів встановлено,  що відповідачем оскаржувалася в
апеляційному  порядку  ухвала  господарського   суду   Херсонської
області  від  14.10.2004  р.  у  справі  N  14/437  про  порушення
провадження у даній справі.  Вказана ухвала винесена  на  підставі
ст. 64 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Оскільки права  сторін  на  оскарження такої ухвали стаття 64
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         не передбачає,  то колегія  суддів  вважає
правильним  висновок  суду  апеляційної  інстанції  про  відмову у
прийнятті    апеляційної    скарги    Товариства    з    обмеженою
відповідальністю "Діалог"    на    ухвалу   місцевого   суду   від
14.10.2004 р.  про порушення провадження у справі, яка не підлягає
оскарженню.
 
     Ухвала Запорізького  апеляційного  господарського  суду   про
відмову  у прийнятті апеляційної скарги відповідача на ухвалу суду
першої інстанції,  яка не підлягала оскарженню, відповідає вимогам
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         (ч.  2 ст.  6), де передбачено,
що органи законодавчої,  виконавчої та  судової  влади  здійснюють
свої  повноваження  у встановлених Конституцією межах і відповідно
до законів України.
 
     Разом з  тим,  колегія  суддів  звертає  увагу на те,  що суд
апеляційної інстанції відмовивши скаржнику у прийнятті апеляційної
скарги   до   апеляційного   провадження,   вказавши   про   це  у
мотивувальній та резолютивній  частинах  своєї  ухвали,  помилково
додав   у   резолютивну  частину  ухвали  речення  такого  змісту:
"Апеляційну  скаргу  Товариства   з   обмеженою   відповідальністю
"Діалог", м. Херсон повернути без розгляду".
 
     За таких  обставин,  колегія  суддів  вважає,  що оскаржувана
ухвала підлягає зміні.
 
     Керуючись статтями 106,  111-5,  111-7, 111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія
суддів П О С Т А Н О В И Л А:
 
     1. Касаційну скаргу Товариства з  обмеженою  відповідальністю
"Діалог" залишити без задоволення.
 
     2. Ухвалу  Запорізького  апеляційного господарського суду від
30.11.2004 р. у справі N 14/437 змінити, виключивши з резолютивної
частини  цієї  ухвали  речення  такого змісту:  "Апеляційну скаргу
Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  "Діалог",  м.   Херсон
повернути без розгляду".
 
     3. В іншій частині ухвалу залишити без змін.