ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.2005 Справа N 05-5-29/5042
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової - головуючого Н.О. Волковицької Г.М. Фролової
за участю представників:
позивача Рекун А.І. - дов. від 20.03.2004 року
відповідачів
не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені
належно)
не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені
належно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Експоресурс"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
16 серпня 2004 року
у справі N 05-5-29/5042 господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Експоресурс"
до - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі
м. Києва;
- Районного відділу державного казначейства у
Шевченківському районі м. Києва
про визнання недійсним повідомлення-рішення, визнання
недійсними розпоряджень Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Києва
В С Т А Н О В И В:
У червні 2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю
"Експоресурс" звернулося до господарського суду міста Києва з
позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі
м. Києва та до Районного відділу державного казначейства у
Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення N 11445/26-17 Державної податкової інспекції
у Шевченківському районі м. Києва від 17.05.2002 року; визнання
недійсними розпоряджень Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Києва NN 037, 038, 036 від
16.05.2002 року; стягнення з коштів державного бюджету бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1271585,0 грн.
та процентів нарахованих на суму бюджетної заборгованості з
податку на додану вартість в сумі 384124,85 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при здійсненні перевірки
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва
вийшла за межі наданих їй законом повноважень; спірне податкове
повідомлення-рішення порушує майнові права позивача, оскільки воно
зобов'язує останнього сплатити неправильно донарахований платіж
(суму ПДВ та безпідставно нарахований штраф).
Розпорядження Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Києва NN 037, 038, 036 від
16.05.2002 року незаконно зменшують бюджетне відшкодування, яке
відповідно до пунктів 8.3, 8.4, 8.6, статті 8 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
Товариство з обмеженою
відповідальністю "Експоресурс" повинно отримати з бюджету, в
зв'язку із здійсненням продажу продукції на експорт, при виконанні
зазначених розпоряджень останнє не отримає належні за Законом суми
відшкодувань.
Відповідно до пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
експортне відшкодування
надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання
розрахунку експортного відшкодування.
Пунктом 7.7.3 статті 7 зазначеного вище Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що суми, не відшкодовані платнику податку протягом
визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною
заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються
проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного
банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом
строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право
у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості
звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.
Ухвалою від 22 червня 2004 року господарського суду міста
Києва (суддя Усатенко І.В.), залишеною без змін постановою
Київського апеляційного господарського суду від 16 серпня
2004 року (судді: Капацин Н.В. - головуючий, Зубець Л.П.,
Малетич М.М.), позовні матеріали повернуто без розгляду на
підставі пункту 5 статті 63 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
При винесенні ухвали та прийнятті постанови господарські суди
першої та апеляційної інстанції виходили з того, що позовні
вимоги, заявлені позивачем, не зв'язані підставами виникнення,
оскільки підставою для винесення спірного повідомлення-рішення є
висновки акту перевірки позивача, а підставою для стягнення
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є декларації
з податку на додану вартість, а тому позивачем порушено правила
об'єднання позовних вимог і сумісний розгляд цих вимог суттєво
утруднить вирішення спору.
Не погоджуючись з постановою, Товариство з обмеженою
відповідальністю "Експоресурс" звернулося до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 16 серпня 2004 року, в якій
просить постанову у справі скасувати та передати справу на розгляд
до господарського суду першої інстанції, мотивуючи касаційну
скаргу доводами про невідповідність висновків суду обставинам
справи, які свідчать про неправильне застосування судами норм
матеріального та процесуального права, а саме: статті 63
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зокрема, заявник посилається на те, що за результатами
документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю
"Експоресурс" Державною податковою інспекцією у Шевченківському
районі м. Києва було складено один акт від 07.05.2002 року
N 64/Т/13, а також на підставі зазначеного акту було винесено
податкове повідомлення-рішення, яким донараховано податок на
додану вартість за травень - липень 2001 року та нараховувались
штрафні санкції та винесені відповідні розпорядження. Отже,
позовні вимоги пов'язані єдиними підставами виникнення та поданими
доказами, а їх окремий розгляд для з'ясування прав та
взаємовідносин сторін - неможливий.
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі
м. Києва та до Районний відділ державного казначейства у
Шевченківському районі м. Києва відзиви на касаційну скаргу не
надали.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника
позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши доводи
касаційної скарги та перевіривши наявні матеріали, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2004 року
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю
"Експоресурс" повернуто без розгляду на підставі пункту 5
статті 63 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Залишаючи без змін ухвалу господарського суду міста Києва від
22.06.2004 року N 05-5-29/5042, а апеляційну скаргу Товариства з
обмеженою відповідальністю "Експоресурс" без задоволення,
Київський апеляційний господарський суд послався на те, що з
наявних матеріалів вбачається, що позовні вимоги, заявлені
позивачем, не зв'язані підставами виникнення, оскільки підставою
для винесення оспорюваного повідомлення-рішення є висновки акта
перевірки позивача, а підставою для стягнення бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість є декларації з податку
на додану вартість, позивачем порушені правила об'єднання позовних
вимог і сумісний розгляд цих вимог суттєво утруднить вирішення
спору.
Проте, такий висновок суперечить вимогам чинного
законодавства, виходячи з наступного.
Згідно частини 1 статті 58 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в одній позовній заяві може бути
об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення
або поданими доказами.
Відповідно до пункту 5 статті 63 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
суддя повертає позовну
заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено
правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві
кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд
цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін
чи суттєво утруднить вирішення спору.
В даному випадку, як вбачається з позовних матеріалів,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Експоресурс" звернулося
до господарського суду міста Києва з позовом до Державної
податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва та до
Районного відділу державного казначейства у Шевченківському районі
м. Києва про визнання недійсним повідомлення-рішення N 11445/26-17
Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
від 17.05.2002 року; визнання недійсними розпоряджень Державної
податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва NN 037,
038, 036 від 16.05.2002 року; стягнення з коштів державного
бюджету бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в
сумі 1271585,0 грн. та процентів, нарахованих на суму бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість в сумі 384124,85 грн.
Вищезазначені податкове повідомлення-рішення та розпорядження
прийняті на підставі одного акту перевірки від 07.05.2002 року
N 64/т/13 товариства з обмеженою відповідальністю "Експоресурс" з
питань правомірності нарахування, повноти обчислення податку на
додану вартість та підтвердження сум ПДВ, що підлягають
відшкодуванню з бюджету за травень 2001 року, червень 2001 року,
липень 2001 року. В позовній заяві позивач посилається на те, що
має право на відшкодування податку на додану вартість саме за
травень 2001 року; за червень 2001 року; за липень 2001 року, а
також, відповідно, проценти, нараховані на суму бюджетної
заборгованості. Таким чином, позовна заява містить вимоги
пов'язані єдиними підставами виникнення та поданими доказами, а
тому висновки судів про наявність порушення заявником правил
об'єднання позовних вимог, які визначені у статті 58
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
є
безпідставними. А повернення даної позовної заяви на підставі
пункту 5 статті 63 Господарського процесуального кодексу України є
неправомірним.
За таких обставин, ухвала господарського суду міста Києва та
постанова Київського апеляційного господарського суду не є
законними і обґрунтованими та підлягають скасуванню, а позовні
матеріали (справа N 05-5-29/5042) - передачі для розгляду
господарському суду міста Києва по суті.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу господарського суду міста Києва від 22 червня
2004 року та постанову Київського апеляційного господарського суду
від 16 серпня 2004 року у справі N 05-5-29/5042 господарського
суду міста Києва скасувати.
Позовні матеріали (справа N 05-5-29/5042) направити для
розгляду по суті до господарського суду міста Києва.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Експоресурс" задовольнити.