ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.2005 Справа N А-03/287-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 14.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Є. Чернова - головуючого, В. Цвігун, Л. Продаєвич, за участю
представників: позивача - Д. Земницький, відповідача -
І. Черніченко, розглянув касаційну скаргу (подання) СДПІ по роботі
з великими платниками податків м. Харкова на постанову від
17.11.2004 Харківського апеляційного господарського суду у справі
N А-03/287-04 за позовом ДП "Харківський завод електроапаратури"
до СДПІ по роботі з великими платниками податків м. Харкова про
визнання недійсним рішення, В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від
18.10.2004 по справі N А-03/287-04 (суддя Подобайло З.Г.) позов
задоволено повністю, посилаючись на пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" N 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 (далі - Закон 2181), відповідно до
якого не підлягають узгодженню з податковими органами операції з
купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу)
майна, майнових та немайнових прав, що використовуються у
підприємницькій діяльності платника податків, а саме готової
продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за
цінами, що не є меншими за звичайні (електрична бритва "Харків" та
інші товари власного виробництва).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
17.11.2004 по справі N А03/287-04 (судді Карбань І.С.,
Кравець Т.В., Шутенко І.А.) рішення господарського суду
Харківської області від 18.10.2004 по справі N А-03/287-04
залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав,
зазначених судом першої інстанції.
СДПІ по роботі з великими платниками податків м. Харкова в
касаційній скарзі просить рішення господарського суду Харківської
області від 18.10.2004 та постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 17.11.2004 по справі N А-03/287-04
скасувати повністю як такі, що прийняті з порушенням та
неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального
права України, а саме пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону 2181
( 2181-14 ) (2181-14)
, оскільки під відчуженням майна, що використовується у
підприємницькій діяльності платника податків, потрібно розуміти
проведення розрахунків за таке майно виключно у грошовій формі.
Однак, платник податків припинив зобов'язання з СУР ТОВ
"Гама-Плюс" зарахуванням зустрічної однорідної вимоги. Такий
спосіб припинення зобов'язань не передбачає надходження коштів за
товар на розрахунковий рахунок підприємства.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому
засіданні дослідив матеріали справи та встановив наступне.
Відповідно до пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі,
здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що
підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: купівлі чи
продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та
рухомого майна, майнових та немайнових прав, за винятком майна,
майнових та немайнових прав, що використовуються у підприємницькій
діяльності платника податків, а саме готової продукції, товарів і
товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є
меншими за звичайні.
Товари, які відчужувалися позивачем, відносилися до готової
продукції власного виробництва, а отже податковим органом
неправомірно було застосовано штраф до ДП "Харківський завод
електроапаратури".
Твердження касатора відносно неправильного застосування
пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
не знаходять
підтвердження в касаційній інстанції в зв'язку з вузьким
трактуванням останнім зазначеної норми Закону 2181.
Між позивачем та його контрагентом мало місце припинення
зобов'язання шляхом зарахуванням зустрічної однорідної вимоги у
відповідності до ст. 217 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки, як
встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів
справи, у ДП "Харківський завод електроапаратури" і СУР ТОВ
"Гама-Плюс" були зустрічні вимоги, які випливали з договорів, в
яких позивач був кредитором СУР ТОВ "Гама-Плюс", а СУР ТОВ
"Гама-Плюс" боржником і навпаки. Вимоги були однорідні, а саме
грошові і саме грошовий борг однієї сторони по договору було
зараховано проти грошового боргу другої.
Відчуження передбачає передачу речі за кошти (договір
купівлі-продажу, поставки) в обмін на однорідну річ (бартер,
припинення зобов'язання шляхом зарахуванням зустрічної однорідної
вимоги), безоплатну передачу (договір дарування, спадкоємство) та
інші види передачі речі не заборонені законом. Отже, відчуження
майна, що використовуються у підприємницькій діяльності платника
податків потрібно розуміти та тлумачити в більш широкому значенні,
ніж тільки як передача майна за кошти.
Виходячи з викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 107, 111-9,
111-11, 111-12, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
П О С Т А Н О В И Л И:
1. У задоволенні касаційної скарги відмовити.
2. Рішення господарського суду Харківської області від
18.10.2004 та постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 17.11.2004 по справі N А-03/287-04 залишити без змін.