ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.02.2005 Справа N А-8/79
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 21.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кривди Д.С.,
суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Косівському районі
на постанову від 19.10.2004 Львівського апеляційного
господарського суду
та на рішення від 18.06.2004
у справі N А-8/79 господарського суду Івано-Франківської
області
за позовом ПП "Водолій"
до ДПІ у Косівському районі
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін
від позивача: Захаріїв Б.Д., дов.
від відповідача: Лукань М.В., Гордій М.Ю., дов.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 18.06.2004 господарського суду
Івано-Франківської області (суддя Шіляк М.А.) задоволено позов
ПП "Водолій" та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
ДПІ у Косівському районі Івано-Франківської області
N 0000622301/2-3351 від 29.04.2004.
Рішення суду першої інстанції мотивовано встановленням
обставин вивезення за межі митної території України готової
продукції - килимів чисто вовняних ручної роботи. Як зазначено у
рішенні суду, в деклараціях є посилання на контракт на придбання
іноземним замовником давальницької сировини. Факт надходження
валюти за реалізовану давальницьку сировину позивач підтвердив
довідкою банку, виписками банку про операції на рахунку.
З таких обставин суд визнав, що позивачем правомірно
застосовано нульову ставку ПДВ до операції з продажу давальницької
сировини згідно з контрактом N 1/200 від 10.03.2000, укладеним з
фірмою VUCCA FLATS (США).
Постановою від 19.10.2004 Львівського апеляційного
господарського суду (колегія суддів у складі: Бонк Т.Б. -
головуючий, Мирутенко О.Л., Городечна М.І.) залишено без змін
рішення суду першої інстанції.
ДПІ у Косівському районі Івано-Франківської області
звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить рішення і постанову по справі скасувати як
невідповідні обставинам у справі та податковому законодавству.
Ухвалою від 24.01.2005 Вищий господарський суд України
порушив касаційне провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача Уліцького А.М., пояснення
представників сторін, що підтримали викладені у справі доводи,
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позов,
визнали позивача належним експортером продукції, поставленої ним
нерезиденту за межі митної території України.
Касатор доводить, що судами неповно встановлені обставини у
справі, оскільки за укладеними контрактами позивач здійснив
операцію по виготовленню давальницької сировини, а подальшу її
переробку здійснено іншим суб'єктом (ДП "Карпатські візерунки"),
тому відповідно до ст. 1, 4 Закону України "Про операції з
давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах"
( 327/95-ВР ) (327/95-ВР)
позивач прав на експорт за нульовою ставкою не
набув.
З доводами касатора слід погодитися частково, оскільки судами
при розгляді справи не встановлені обставини експорту вовняних
килимів нерезиденту шляхом вивезення саме килимів за межі митної
території України.
Посилаючись на належно оформлені вантажно митні декларації,
суди не надали оцінки наявності зазначення у цих деклараціях
відправником позивача, а тому підстави для застосування до
позивача вимог пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
відсутні.
Відповідно до цієї норми податок за нульовою ставкою
обчислюється щодо операцій з поставки товарів, що були вивезені
(експортовані) платником податку за межі митної території України.
Позивач відповідних декларацій не надав, вироблену
давальницьку сировину за межі митної території України не вивозив,
тому прав на сплату податку за нульовою ставкою не набув, а відтак
прийняті у справі рішення і постанова не відповідають дійсним
обставинам у справі, які доводив відповідач, але не врахованим
судами при розгляді справи.
Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку, що
рішення і постанови підлягають скасуванню, а позов слід залишити
без задоволення.
Судові витрати у справі слід покласти на ПП "Водолій".
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу задовольнити.
2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від
18.06.2004 та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 19.10.2004 у справі N А-8/79 скасувати.
3. У задоволені позову відмовити.
4. Доручити господарському суду Івано-Франківської області
видати наказ ДПІ у Косівському районі на стягнення з ПП "Водолій"
судових витрат відповідно до чинного законодавства.