ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.02.2005 Справа N 1/319-23/127(1/171-13/88)
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 14.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кривди Д.С.,
суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргу Львівської міської ради
на постанову від 18.11.2004 Львівського апеляційного
господарського суду
у справі N 1/319-23/127(1/171-13/88) господарського суду
Львівської області
за позовом ТОВ "Ресторан "Беркут"
до 1. Львівської міської ради
2. Львівського міського управління земельних ресурсів
треті особи 1. ВАТ "Універмаг "Львів"
2. ТОВ "Універсам "Львів"
3. ТОВ "Біля Універмагу"
4. Управління природних ресурсів та регулювання
земельних відносин Львівської міської ради
про спонукання виконання обов'язку
за участю представників сторін
від позивача: Білявський Е.Ж., дов.
від відповідача 1: Цяколо Р.М., дов.
від відповідача 2: у засідання не прибули
від третьої особи 1: Качор Т.В., дов.
від третьої особи 2: у засідання не прибули
від третьої особи 3: Дмитришин Я.Г. - директор
від третьої особи 4: у засідання не прибули
В С Т А Н О В И В:
ТОВ "Ресторан "Беркут" звернулося до господарського суду
Львівської області з позовом до Львівської міської ради та
Львівського міського управління земельних ресурсів про спонукання
Львівської міської ради укласти договір оренди земельної ділянки
площею 7417 кв. м за адресою: м. Львів, вул. В.Великого, 59-Б, та
зобов'язання Львівського міського управління земельних ресурсів
зареєструвати договір оренди.
Позов було мотивовано відмовою відповідачів виконати вимоги
ч. 3 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна"
( 2163-12 ) (2163-12)
, а також рішенням господарського суду Львівської
області від 19.08.2002 по справі N 3/45-18/183.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.10.2004
(суддя Поліщук В.Ю.) припинено провадження у справі.
Суд першої інстанції при винесенні ухвали, посилаючись на
ст. 12, п. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, виходив з того, що,
позовна вимога про затвердження договору оренди непідвідомча
господарському суду, з тих же підстав не підвідомчий
господарському суду спір про визнання дійсним та укладеним
договору оренди. Разом з тим, суд визнав, що позовні вимоги про
зобов'язання зареєструвати договір оренди, підлягає припиненню на
підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.
Постановою від 18.11.2004 Львівського апеляційного
господарського суду (колегія суддів у складі: Давида Л.Л. -
головуючого, Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.) ухвалу суду першої
інстанції скасовано, а справа направлена на розгляд до
господарського суду Львівської області.
Апеляційна інстанція встановила, що обставини, з яких подано
позов, виникли при укладанні договору оренди та пов'язані з
процесом укладання договору, тому відповідно до ст. 124
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо
непідвідомчості спору господарським судам.
Львівська міська рада звернулася до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду
апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу суду першої інстанції
залишити без змін.
Касатор доводить, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи
направлення справи до суду першої інстанції, перевищив
повноваження, визначені ст. 103 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а
викладені у позові вимоги не засновані на чинному законодавстві та
повноваженнях суду, а також стосуються правовідносин, що виникають
при виконавчому провадженні на виконання виконавчого акту.
Ухвалою від 29.12.2004 Вищий господарський суд України
порушив касаційне провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача Уліцького А.М., пояснення
представників сторін, перевіривши матеріали справи, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства,
установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі
іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без
створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу
суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та
організації), мають право звертатися до господарського суду згідно
з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх
порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а
також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на
запобігання правопорушенням.
Позивач звернувся з позовною вимогою про спонукання до
виконання обов'язку. Заявою від 19.05.2004 позовні вимоги уточнені
таким чином: затвердити договір оренди земельної ділянки площею
7417 кв. м за адресою м. Львів вул. В.Великого, 59-Б, в редакції
договору від 20.03.2003; зобов'язати Львівське міське управління
земельних ресурсів зареєструвати договір оренди земельної ділянки,
затверджений судом; договір оренди земельної ділянки вважати
дійсним та укладеним після затвердження судом та державної
реєстрації.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2004
по цій справі рішення від 03.04.2003 господарського суду
Львівської області та постанову від 13.05.2003 Львівського
апеляційного господарського суду було скасовано, а справу
направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Постанова касаційної інстанції мотивована тим, що предметом
спору у даній справі та у справі N 3/45-18/183 господарського суду
Львівської області є одна земельна ділянка площею 7417 кв. м за
адресою м. Львів, вул. В.Великого, 59-Б, проте доводи відповідачів
щодо цієї обставини були не досліджені та відхилені без
обґрунтування.
Розглянувши при новому розгляді справи документи і матеріали,
подані учасниками процесу, та з'ясувавши фактичні обставини
справи, суд встановив, що 19.08.2002 господарським судоми
Львівської області по справі N 3/45-18/183 було прийнято рішення,
яким задоволено позов ТОВ "Ресторан "Беркут" до Львівської міської
ради про спонукання до укладення договору, а саме затверджено
зовнішні межі землекористування ТОВ "Ресторан "Беркут", земельної
ділянки загальною площею 7417 кв. м по вул. В.Великого, 59-Б у
м. Львові, визначені технічною документацією від 15.04.2002,
виготовленою Колективним підприємством "Картограф", затверджено
Акт встановлення та узгодження меж землекористування на місцевості
від 02.07.2002 між ТОВ "Ресторан "Беркут" та ВАТ "Універмаг
"Львів" на вказану земельну ділянку. Цим же судовим рішенням
Львівську міську раду зобов'язано в місячний термін затвердити
технічну документацію, закріпити за ТОВ "Ресторан "Беркут"
зазначену земельну ділянку. Крім того, вказаним рішенням суду
Львівську міську раду зобов'язано в місячний термін укласти з ТОВ
"Ресторан "Беркут" договір оренди земельної ділянки загальною
площею 7417 кв. м, яка знаходиться у м. Львові по
вул. В.Великого, 59-Б.
Відповідно до ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території
України.
Позивач не спростував наявність судового рішення 19.08.2002
господарського суду Львівської області по справі N 3/45-18/183,
яким задоволено позов ТОВ "Ресторан "Беркут" до Львівської міської
ради про спонукання до укладення договору оренди земельної ділянки
загальною площею 7417 кв. м по вул. В.Великого, 59-Б у м. Львові.
Підстави, з яких позивач не скористався примусовим виконанням
рішення господарського суду по справі N 3/45-18/183 відповідно до
чинного законодавства, позивачем не наведено.
Згідно зі ст.ст. 1, 2, п. 2 ст. 62, п. 2 ст. 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
позов, з яким звернувся позивач, пов'язаний зі
спонуканням укласти договір оренди землі між ТОВ "Ресторан
"Беркут" та Львівською міською радою. Оскільки позовні вимоги
засновані на виконанні рішення суду, цей позов не підлягав
прийняттю до провадження господарського суду, а в разі помилкового
прийняття позову з вищенаведеною вимогою до провадження судове
провадження підлягає припиненню.
Оскільки по суті спір в цій частині вирішений і рішення суду
по справі N 3/45-18/183, як встановлено судом першої інстанції,
набрало законної сили, ухвала суду першої інстанції від 05.10.2004
по цій справі не суперечить процесуальному законодавству, а
висновки суду апеляційної інстанції суперечать змісту п. 2 ст. 80
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно якого господарський суд припиняє
провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або
іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив
господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з
тих же підстав.
Оскільки вимоги позову засновані на невиконанні добровільно
відповідачем рішення господарського суду по справі N 3/45-18/183
та відсутності виконавчого провадження у цій справі, тому предмет
спору відсутній за відсутністю нових обставин, які виникли після
виконання цього рішення, які б свідчили про нові обставини
порушення прав позивача.
Висновки суду апеляційної інстанції в цій частині суперечать
ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку, що
постанова прийнята при помилковому застосуванні процесуального
законодавства до суттєвих обставин у справі, тому підлягає
скасуванню, а ухвалу суду першої інстанції від 05.10.2004 слід
залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9 -111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу задовольнити.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
18.11.2004 по справі N 1/319-23/127(1/171-13/88) скасувати, а
ухвалу господарського суду Львівської області від 05.10.2004
залишити без змін.