ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2005 Справа N 28/207
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Глос О.І.,
суддів: Бакуліної С.В., Бенедисюка І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
на постанову від 31.08.2004 року Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 28/207 господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Укр-Спецгідроенергомонтаж"
до ДПІ у Подільському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача Вербук О.С. (довіреність від 30.08.2004 року)
від відповідача Половинка О.В. (довіреність N 99/9/10 від
11.01.2005 року)
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя
Борисенко І.В.) від 21.06.2004 року, залишеним без змін постановою
Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя -
Муравйов О.В., судді - Сотніков С.В., Малетич М.М.) від
31.08.2004 року по справі N 28/207 позов задоволено повністю;
визнано недійсним рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва
N 0000122360/0 від 05.02.2004 року; стягнуто з відповідача на
користь позивача 203,0 грн. судових витрат.
В касаційній скарзі ДПІ у Подільському районі м. Києва
просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове
рішення по справі, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних
вимог, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального
та матеріального права, а саме: ст. 1 Закону України "Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує
викладені в ній доводи.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника
відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на
касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва
податковим повідомленням-рішенням N 0000122360/0 від
05.02.2004 року згідно з Законом України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
відповідно до ст. 4
названого Закону позивачу визначено суму податкового зобов'язання
за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері
зовнішньоекономічної діяльності" у сумі 1478,00 грн. (основний
платіж).
Рішення прийняте на підставі акту N 36/23-60-31840535 від
03.02.2004 року "Про результати позапланової документальної
перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства ТОВ
"Укр-Спецгідроенергомонтаж" по контракту N 1 від 12.05.2003 року.
Як вбачається з акту перевірки від 03.02.2004 року позивач за
контрактом N 1 від 12.05.2003 року, укладеним з ВАТ
"Гидропромстрой" (Казахстан), надав послуги нерезиденту за межами
митної території України. Загальна вартість контракту складає
42000,00 дол. США. За умовами вказаного контракту позивач сплачує
прибутковий податок з джерела виплати, утриманого в Республіці
Казахстан з доходів юридичної особи - нерезидента, який здійснює
діяльність без створення постійного представництва у розмірі 20%,
що складає 8400,00 дол. США.
В акті перевірки від 03.02.2004 року також зазначено, що
актом попередньої перевірки N 7/23-60-31840535 відповідачем було
встановлено, що послуги по Контракту N 1 від 12.05.2003 року
нерезиденту надані позивачем на загальну суму 42 000,00 дол. США,
валютна виручка надійшла в загальній сумі 33 600,00 дол. США., у
зв'язку з неотриманням валютної виручки в сумі 8 400,00 дол. США
відповідачем позивачу була нарахована пеня в сумі 8005,69 грн. за
період з 26.11.2003 року по 16.01.2004 року.
Крім того, в акті перевірки від 03.02.2004 року вказано, що
за заявою позивача до Республіки Казахстан про повернення податку
з доходу з джерел в Республіки Казахстан з умовного банківського
вкладу, 27.01.2004 року валютні кошти в сумі 8404,21 дол. США
надійшли на його рахунок.
Таким чином, перевіряючими був зроблений висновок про
порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України "Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
.
За результатами перевірки за порушення позивачем вимог ст. 1
Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
згідно ст.4 названого Закону позивачу
нарахована пеня у сумі 1478,00 грн. за період з 17.01.2004 року по
27.01.2004 року.
Задовольняючи позов суди виходили із того, що кошти в сумі
8400,00 дол. США за своїм призначенням є податковим платежем,
тобто були використані виключно для сплати прибуткового податку і,
відповідно, не є виручкою резидента, яку він отримав за контрактом
N 1 від 12.05.2003 року, укладеним з ВАТ "Гидпромстрой"
(Республіка Казахстан). Повернення позивачу сум утриманого
прибуткового податку проводилось не контрагентом-нерезидентом, а
податковим органом іншої держави відповідно до вимог Конвенції між
Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про уникнення
подвійного оподаткування та попередження податкового ухилення
стосовно податків на доходи ( 398_697 ) (398_697)
, ратифікованої Законом
України N 508/96-ВР ( 508/96-ВР ) (508/96-ВР)
від 15.11.1996 року та
податкового законодавства республіки Казахстан. Тому до операції
щодо утримання та повернення цих коштів не можуть застосовуватись
норми Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на
таке.
Згідно ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
від 23.09.1994 року
(далі Закон) виручка резидентів в іноземній валюті підлягає
зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни
виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше
90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної
вантажної митної декларації) продукції.
Порушення резидентами термінів, відповідно до ст. 4 Закону
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, тягне за собою стягнення пені за кожний день
прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки.
У разі прийняття арбітражним судом позовної заяви резидента
про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок
недотримання нерезидентом термінів, передбачених
експортно-імпортним контрактами, терміни, передбачені ст. 2 Закону
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не
сплачується.
Відносини позивача та його контрагента-нерезидента основані
на взаємній угоді між ними про те, що загальна вартість контракту
складає 42000,00 дол. США (п. 2.1 Контракту).
Щодо п. 2.3 Контракту N 1 від 12.05.2003 року про те, що із
загальної вартості Контракту проводиться сплата прибуткового
податку у джерела виплати, утриманого в Республіці Казахстан з
доходів юридичної особи - нерезидента, який здійснює діяльність
без створення представництва, відповідно до глави 28 ст. 180
Податкового кодексу Республіки Казахстан по ставці 20%, що складає
8400,00 дол. США, то цей пункт суперечить п. 1 ст. 7 Конвенції між
Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про уникнення
подвійного оподаткування та попередження податкового ухилення
стосовно податків на доходи ( 398_697 ) (398_697)
, ратифікованої Законом
України N 508/96-ВР ( 508/96-ВР ) (508/96-ВР)
від 15.11.1996 року, що і стало
підставою для звернення позивача з відповідною заявою до
податкових органів Республіки Казахстан (а.с. 37). Суди ж надали
поверненій податковими органами Республіки Казахстан позивачу
сумі - 8400,00 дол. США статусу податкового платежу, а не виручки.
Колегія суддів з цим не погоджується, оскільки для позивача
сума незаконно утриманого з нього прибуткового корпоративного
податку є виручкою, яку він мав отримати від нерезидента
(а.с. 39). Ця виручка повинна була надійти у визначений Законом
України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
строк, оскільки існує право резидента на її
отримання і існує його обов'язок забезпечити її надходження.
Позивач забезпечив її надходження але вже поза межами строку,
встановленого ст. 1 вищенаведеного Закону.
Оскільки згідно із Законом України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
пеня за порушення
90 денного терміну надходження валютної виручки застосовується до
резидента незалежно від причин, по яким цей термін було порушено,
висновок судів про необґрунтоване нарахування пені
ТОВ "Укр-Спецгідроенергомонтаж" ДПІ у Подільському районі м. Києва
на підставі цього Закону не є правильним.
З огляду на наведене ухвалені по справі судові акти
підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в
позові.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 2 ч. 1 ст. 111-9,
ч. 1 ст. 111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, - П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва від
02.09.2004 року N 3854/9/10-007 на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 31.08.2004 року справі
N 28/207 задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2004 року
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
31.08.2004 року справі N 28/207 - скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з ТОВ "Укр-Спецгідроенергомонтаж" на користь
Державного бюджету України 85 грн. судових витрат.