ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2005 Справа N 27/71
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Першиков Є.В. (головуючий суддя), судді: Савенко Г.В.,
Ходаківська І.П., розглянувши касаційні скарги 1) Спеціалізованої
державної податкової інспекції по роботі з великими платниками
податків у м. Дніпропетровську, 2) ВАТ "Авіаційна компанія
"Дніпроавіа" на постанову від 01.11.2004 р. Дніпропетровського
апеляційного господарського суду у справі N 27/71 господарського
суду Дніпропетровської області за позовом ВАТ "Авіаційна компанія
"Дніпроавіа" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по
роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, за участю
представників сторін: від позивача - Лобач О.М. (за довіреністю),
від відповідача - Баршуніна Н.В. (за довіреністю), Васильєв В.О.
(за довіреністю), Ковальчук Н.Ф. (за довіреністю),
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
03.06.2004 р. по справі N 27/71 задоволено позов ВАТ АК
"Дніпроавіа" та скасовано податкове повідомлення-рішення
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Дніпропетровську від
12.03.2004 р. N 0000850821/3/7174, яким позивачу було донараховане
зобов'язання по прибутковому податку з громадян в
розмірі 19774 грн. 89 коп. та застосовані штрафні санкції у сумі
39549 грн. 78 коп.
Постановою від 01.11.2004 р. Дніпропетровського апеляційного
господарського суду змінено рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 03.06.2004 р. у справі N 27/71,
виклавши резолютивну частину в наступній редакції: "Визнати
частково недійсним податкове повідомлення-рішення
N 0000850821/3/7174 від 12.03.2004 р. Спеціалізованої державної
податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у
м. Дніпропетровську стосовно донарахування прибуткового податку у
розмірі 11035 грн. 45 коп. та застосуванню штрафних санкцій в
розмірі 22070 грн. 90 коп. В решті позову відмовити".
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з
великими платниками податків у м. Дніпропетровську звернулася до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати постанову від 01.11.2004 р. Дніпропетровського
апеляційного господарського суду в частині задоволення позовних
вимог ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", а в позові відмовити
повністю.
ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" також звернулася до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати постанову від 01.11.2004 р. Дніпропетровського
апеляційного господарського суду, а рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 03.06.2004 р. по справі N 27/71
залишити в силі.
Розглянувши матеріали справи та касаційні скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги
не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 12.05.2003 р.
по 11.08.2003 р. Спеціалізованою Державною інспекцією по роботі з
великими платниками податків у м. Дніпропетровську проводилась
перевірка Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія
"Дніпроавіа" з питань дотримання вимог податкового та валютного
законодавства України за період з 01.01.2002 р. по 31.12.2002 р.
За результатами перевірки було складено Акт перевірки
N 67/08-03/1-79/08 від 11.08.2003 р.
12.03.2004 р. СДПІ у м. Дніпропетровську було прийнято
податкове повідомлення-рішення N 0000850821/3/7174, яким визначено
суму податкового зобов'язання ВАТ АК "Дніпроавіа" з прибуткового
податку з громадян в розмірі 59324 грн. 67 коп., з яких
19774 грн. 89 коп. - основний платіж і 39549 грн. 78 коп. -
штрафні санкції.
Перевіркою встановлено, що в порушення р. I п. 1,
п.п. 4, 7, р. II п. п. 8, 9 Декрету Кабінету Міністрів України
"Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
до сукупного
оподатковуваного доходу гр. Федорець не включалась заробітна плата
та інші доходи, отримані працівником у вільноконвертованій валюті.
В порушення п. 1, п. 4, п. 3 п. 7, р. II п. 8, р. V п. 15 Декрету
до сукупного оподатковуваного доходу працівникам підприємства
Міхілева і Сологуб не включалась заробітна плата та інші доходи,
отримані у вільноконвертованій валюті та невірно визначено ставку
податку.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 4
Двосторонньої угоди між Україною та ФРН "Про уникнення подвійного
оподаткування стосовно податків на доход і майно" ( 276_001 ) (276_001)
при
застосуванні цієї Угоди "резидент однієї Договірної Держави"
означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави
підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання,
постійного місця перебування, місцезнаходження керівного органу
або іншого аналогічного критерію.
У випадку, коли відповідно до положень пункту 1 фізична особа
є резидентом обох Договірних Держав, її становище визначається
відповідно до таких правил: вона вважається резидентом тієї
Держави, де вона має постійне житло; якщо вона має постійне житло
в обох Державах, вона вважається резидентом тієї Держави, де вона
має більш тісні особисті й економічні зв'язки (центр життєвих
інтересів);
Як встановлено судами, громадяни Міхілев, Сологуб (Фішер) та
Федорець працювали у представництві ВАТ АК "Дніпроавіа" (наказ
N 158 від 09.04.98 р. про направлення на роботу у ФРН
Міхілева Н.Ю., контракт від 01.08.2002 р. між АК "Дніпроавіа" і
гр. Федорцем О.І., наказ N 413 від 15.10.98 р. про направлення на
роботу у ФРН Сологуб Ю.В., трудовий договір від 30.08.2002 р. між
АК "Дніпроавіа" та п. Фішер (Сологуб Ю.В.).
Судами також встановлено, що працівники Міхілев М.,
Сологуб Ю. мають постійне місце проживання в Німеччині, тому що
перебувають на території України менше 183 днів протягом
календарного року, тобто є резидентами Федеративної Республіки
Німеччина.
Згідно ч. 1 ст. 15 Двосторонньої угоди ( 276_001 ) (276_001)
заробітна
плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом однієї
Договірної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються
в другій Договірній Державі, якщо тільки робота за наймом
здійснюється там.
Оскільки Міхілев М. та Фішер Ю. є резидентами Німеччини та
здійснюють роботу за наймом також в Німеччині, то їх заробітна
плата та інші подібні винагороди оподатковуються саме цій країні.
Таким чином, слід вважати неправомірним донарахування ВАТ АК
"Дніпроавіа" зобов'язання з прибуткового податку громадян
Міхілев М., та Сологуб Ю. (Фішер) та застосування штрафних
санкцій.
Щодо визначення податкового зобов'язання по прибутковому
податку працівника позивача О. Федорець слід зазначити наступне.
Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р.
N 13-92 ( 13-92 ) (13-92)
"Про прибутковий податок з громадян"
передбачено, що доходи, одержані за межами України громадянами з
постійним місцем проживання в Україні, включаються до складу
сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні.
Суми податку, сплачені за кордоном з одержаних за межами
України доходів громадянами з постійним місцем проживання в
Україні, зараховуються при сплаті ними прибуткового податку в
Україні. При цьому розмір зарахованих сум податку з доходів,
сплачених за межами України, не може перевищувати суми
прибуткового податку, що підлягає сплаті цими особами відповідно
до законодавства України.
Зарахування сплачених за межами України сум податку
провадиться лише у разі письмового підтвердження податкового
органу відповідної іноземної держави факту сплати (утримання)
податку.
Статтею 23 Двосторонньої Угоди ( 276_001 ) (276_001)
передбачено, що
податок у випадку резидента України визначається таким чином:
З урахуванням положень законодавства України, що стосується
звільнення від подвійного оподаткування доходу, що виникає на
території за межами України (які не будуть суперечити головним
принципам цього пункту), на німецький податок, сплачуваний за
законодавством ФРН, та відповідно до цієї Угоди прямо або шляхом
вирахування з прибутку, доходів або майна, що підлягає
оподаткуванню, із джерел в Федеративній Республіці Німеччина, буде
робитись знижка у вигляді кредиту проти будь-якого українського
податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна,
стосовно яких обчислюється український податок.
Ці вирахування в будь-якому випадку не повинні перевищувати
тієї частини податку з доходу або майна, як було підраховано до
надання вирахування, яка стосується доходу або майна, які можуть
оподатковуватись у Федеративній Республіці Німеччина, залежно від
обставин.
Відповідно до наведених вимог Угоди суми прибуткового податку
з доходів працівника Представництва гр. О. Федорця було обчислено
як різниця між сумою прибуткового податку з громадян щодо такого
доходу за законодавством України та сумою податку, сплаченого за
законодавством Федеративної Республіці Німеччина, яка письмово
підтверджена податковим органом Німеччини та генеральним
консульством України, а саме: як свідчать обставини справи, гр.
Федорець О. перебував на території Німеччини протягом жовтня -
грудня 2002 р., тобто менше 183 днів. За вказаний період
перебування в Німеччині Позивачем виплачено йому заробітну плату у
розмірі 8403 євро, що в перерахунку на гривні складає
44754,38 грн. Зазначені доходи оподатковано на території
Німеччини. Суми прибуткового податку у розмірі 1483 євро або
7898,46 грн. сплачено в Німеччині. Факт сплати письмово
підтверджено податковим органом Німеччини та Генеральним
консульством України в Німеччині. Крім того, протягом 2002 р.
підприємством виплачено гр. Федорцю О. заробітну плату, з якої
було утримано прибутковий податок у розмірі 284,20 грн.
Як встановлено судами, в зв'язку з тим, що гр. Федорця О.
прийнято на роботу до товариства з 08.07.2002 р., то перерахунок
прибуткового податку за 2002 р. йому виконано за 6 місяців.
В порушення вимог ст.ст. 2, 8, 9 Декрету ( 13-92 ) (13-92)
, при проведенні
перерахунку прибуткового податку за 2002 р., до сукупного доходу
гр. Федорця О. не включено доходи у вільно конвертованій валюті.
Як встановив апеляційний суд, матеріали справи свідчать, що
джерелом виплат заробітної плати цих працівників є ВАТ "Авіаційна
компанія "Дніпроавіа".
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідно до
вимог ст.ст. 2, 8, 9 та підпункту "а" пункту 2 ст. 19 Декрету
( 13-92 ) (13-92)
та ст. 23 Двосторонньої Угоди ( 276_001 ) (276_001)
Спеціалізованою ДПІ правомірно донараховано прибутковий податок у
розмірі 8739,44 грн. та відповідно до вимог підпункту 17.1.9
пункту 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано
штрафні санкції у розмірі 17478,88 грн.
З огляду на все вищевикладене, колегія суддів дійшла
висновку, що оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає
вимогам чинного законодавства і підстави для її зміни або
скасування відсутні.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою сторін
оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками податків у
м. Дніпропетровську та ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа"
залишити без задоволення.
Постанову від 01.11.2004 р. Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у справі N 27/71 господарського суду
Дніпропетровської області залишити без змін.