ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2005 Справа N 25/762
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Глос О.І.
суддів: Бакуліної С.В., Кравчука Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ДПІ у Печерському районі м. Києва
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
22.09.2004
у справі N 25/762 господарського суду м. Києва
за позовом Представництва "Берлін-Хемі Акцієнгезельшафт"
до ДПІ у Печерському районі м. Києва
про визнання недійсною реєстрації та анулювання свідоцтва
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.08.2004 у справі
N 25/762 (суддя Морозов С.В.) на підставі ст. 89 Господарського
процесуального кодексу України роз'яснено рішення арбітражного
суду м. Києва від 21.06.2001 у справі N 25/762, не змінюючи при
цьому його суті.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ДПІ у Печерському районі
м. Києва подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного
господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
22.09.2004 (судді Куц М.М., Панова І.Ю., Дзюбко П.О) відмовлено
ДПІ у Печерському районі м. Києва у прийнятті апеляційної скарги
на ухвалу господарського суду м. Києва від 05.08.2004 у справі
N 25/762 з тих мотивів, що норми Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не передбачають можливості оскарження
ухвали місцевого господарського суду про роз'яснення рішення.
У касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва просить
скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
22.09.2004 у справі N 25/762, а справу передати на розгляд до
Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на
порушення господарським судом апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права, а саме: ст.ст. 124, 129
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та ст.ст. 22, 43, 97, 106
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
України Осетинського А.Й. від 16.02.2005 N 02-12.2/55 змінено
склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі:
головуючого - судді Глос О.І., суддів Бакуліної С.В.,
Кравчука Г.А.
Сторони не скористалась своїм процесуальним правом на участь
своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.
Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність
застосування господарським судом апеляційної інстанції норм
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Господарським судом встановлено, що рішенням арбітражного
суду м. Києва від 21.06.2001 у справі N 25/762 за позовом компанії
"Берлін - Хемі Акцієнгезельшафт" до ДПІ у Печерському районі
м. Києва про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію та
анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість позов
задоволено - визнано недійсним свідоцтво N 37537201 про реєстрацію
платником податку на додану вартість, видане представництву
"Берлін - Хемі Акцієнгезельшафт" ДПІ у Печерському районі м. Києва
20.03.2000. Зобов'язано ДПІ у Печерському районі м. Києва
анулювати свідоцтво N 37537201 про реєстрацію платником податку на
додану вартість, видане представництву "Берлін - Хемі
Акцієнгезельшафт" ДПІ у Печерському районі м. Києва. Стягнуто з
ДПІ у Печерському районі м. Києва на користь позивача 85 грн.
витрат по сплаті державного мита.
На адресу господарського суду м. Києва надійшла заява
представництва "Берлін - Хемі Акцієнгезельшафт" про роз'яснення
рішення арбітражного суду м. Києва від 21.06.2001 у справі
N 25/762, з тих мотивів, що п. 25.2 Положення про Реєстр платників
податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від
01.03.2000 N 79 ( z0208-00 ) (z0208-00)
, встановлює можливість виключення з
Реєстру або з дати прийняття рішення, або події, тобто положення
містить альтернативну норму.
Відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
суддя за заявою сторони чи державного
виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх
змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою
виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні
помилки, не зачіпаючи суті рішення.
Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення
описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.
Виходячи зі змісту рішення арбітражного суду м. Києва від
21.06.2001 у справі N 25/762, підстав для реєстрації позивача
платником податків на додану вартість не було, а свідоцтво про
реєстрацію платника податку на додану вартість від 20.03.2000
N 37537201 було видано ДПІ у Печерському районі м. Києва
помилково. Зазначені висновки арбітражного суду і стали підставою
для задоволення позову про визнання недійсним свідоцтва про
реєстрацію платника податку на додану вартість та анулювання
вказаного свідоцтва на підставі п. 25.2 Положення про Реєстр
платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА
України від 01.03.2000 N 79 ( z0208-00 ) (z0208-00)
(який був чинний на
момент розгляду справи).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.08.2004 у справі
N 25/762 було роз'яснено рішення арбітражного суду м. Києва, не
змінюючи при цьому його суті (оскільки рішенням арбітражного суду
м. Києва від 21.06.2001 свідоцтво платника податку на додану
вартість було визнано недійсним саме у зв'язку з відсутністю у
відповідача підстав для реєстрації позивача платником податку на
додану вартість і помилковою видачею свідоцтва платника податку на
додану вартість 20.03.2000).
Відповідно до ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвали місцевого господарського суду
можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках,
передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
передбачає можливості оскарження ухвали господарського суду про
роз'яснення рішення (ст. 89 ГПК України).
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, яку не може бути
оскаржено, господарський суд має відмовляти у прийнятті такої
скарги з посиланням на ч. 1 та 4 ст. 106 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(абз. 4 інформаційного
листа Верховного Суду України від 17.01.2005 N 1/3.2).
З огляду на викладене, ухвала Київського апеляційного
господарського суду від 22.09.2004 у справі N 25/762 відповідає
вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підстав для її
скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 106, 111-5, 111-7,
111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва залишити
без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського
суду від 22.09.2004 у справі N 25/762 - без змін.