ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2005 Справа N 18/208
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд у складі колегії суддів: <...>
розглянувши касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької
діяльності Ч.Н.М.
на постанову від 25.10.04 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі N 18/208 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом Прокурора м. Кривого Рогу в інтересах держави в
особі Криворізької міської ради
до Суб'єкта підприємницької діяльності Ч.Н.М.
3-ті особи Криворізьке міське управління земельних ресурсів,
Управління жилогокомунального господарства виконавчого комітету
Криворізької міської ради
про заборону суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній
особі Ч.Н.М. використовувати земельну ділянку площею <...> під
розміщення споруди літнього майданчика <...> в парку ім. <...>,
м. Кривий Ріг; зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичну особу Ч.Н.М. провести демонтаж і знести споруду літнього
майданчика <...> в парку ім. <...>, м. Кривий Ріг; зобов'язання
суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу Ч.Н.М.
відновити земельне покриття та привести земельну ділянку у
придатний для використання стан; зобов'язання суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичну особу Ч.Н.М. передати
земельну ділянку Криворізькій міській раді за актом
прийому-передачі
за участю представників сторін:
позивача: Каретна Є.В. (дов. N 5/26-3152 від 30.12.04)
відповідача: Литвиненко С.В. (дов. від 30.06.04 зареєстр. за
N Д-32)
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 17.02.05 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя
<...>) від 23.07.04 в позові відмовлено з посиланням на
необґрунтованість позовних вимог.
Постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у складі: <...> від 25.10.04 рішення місцевого
господарського суду скасовано частково, заборонено суб'єкту
підприємницької діяльності - фізичній особі Ч.Н.М. використовувати
земельну ділянку площею <...> під розміщення споруди літнього
майданчика <...> в парку ім. <...>, м. Кривий Ріг; зобов'язано
суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу Ч.Н.М.
передати земельну ділянку Криворізькій міській раді, в іншій
частині позову відмовлено.
Суб'єкт підприємницької діяльності Ч.Н.М. звернулось до
Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду,
вважаючи, що дана постанова прийнята внаслідок неправильного
застосування норм матеріального права, а тому просить постанову
апеляційного господарського суду у даній справі скасувати, рішення
місцевого господарського суду залишити без змін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
розглянувши касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності
Ч.Н.М. на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду та перевіривши наявні матеріали справи на предмет
правильності їх оцінки судом, а також правильність застосування
норм матеріального і процесуального відзначає наступне:
Господарським судом при розгляді справи було встановлено, що
30.12.2002 р. між Управлінням житлово-комунального господарства
виконкому Криворізької міської ради (Орендодавець) та Приватним
підприємцем Ч.Н.М. (Орендар) був укладений договір оренди об'єкту
благоустрою міської комунальної власності N К/2, за яким
Орендодавець надає Орендарю у строкове платне користування об'єкту
благоустрою загальною площею <...>, розташований у парку культури
та відпочинку ім. <...> для використання під розміщення літнього
майданчика <...>.
Згідно з п.2 Договору за користування об'єктом Орендар
сплачує Орендодавцю оренду плату у розмір 10% від його експертної
вартості, яка відповідно до розрахунку складає <...> грн. на
місяць без ПДВ.
Пунктом 4 договору N К/2 передбачено, що цей договір діє з
30.12.2002 р. по 31.12.2003 р. У випадку відсутності письмової
заяви однієї з сторін про зміну договору або його припинення за
місяць до закінчення терміну дії, він вважається продовженим на
той же термін і на тих умовах, які передбачені цим договором.
Місцевим господарським судом було встановлено, що Прокурор
м. Кривого Рогу та Криворізька міська рада не довели суду, що
відповідачу направлялось повідомлення про припинення договору
N К/2 від 30.12.2002 р., а тому правовідносини по договору мають
місце до теперішнього часу, що підтверджується квитанціями по
оплаті за оренду.
Крім того, місцевим господарським судом було встановлено,
суб'єкт підприємницької діяльності Ч.Н.М. є орендарем об'єкту
благоустрою міської комунальної власності за договором N К/2 від
30.12.2002 р., і не можна зобов'язати відповідача провести
демонтаж і знести споруду, оскільки Ч.Н.М. не є власником цього
кафе, а лише за дорученням користується та розпоряджається
будівлею.
Згідно імперативних вимог ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція на
підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє
рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного
господарського суду виключно на предмет правильності застосування
згаданими господарськими судами норм матеріального і
процесуального права, тобто, в межах юридичної оцінки фактичних
обставин справи.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення
місцевого господарського суду відповідає нормам чинного
законодавства і має бути залишене без змін, а постанова
апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, як така, що
прийнята при неправильному застосуванні норм права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України, П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності Ч.Н.М.
задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 25.10.04 у справі N 18/208 скасувати, рішення господарського
суду Дніпропетровської області від 23.07.04 у даній справі
залишити без змін.
Пункт 5 ухвали Вищого господарського суду України від
31.01.05 визнати таким, що втратив чинність.