ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2005 Справа N 15/178-04-5598
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів: Стратієнко Л.В., Чабана В.В.
з участю представників:
позивача: Черних О.В.
відповідача: Єлуашвілі І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
селянського (фермерського) господарства "Петрово подвір'я"
на рішення господарського суду Одеської області від
20 вересня 2004 р.
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
10 листопада 2004 р.
у справі N 15/178-04-5598
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Фінінвестхліб"
до селянського (фермерського) господарства "Петрово подвір'я"
про розірвання договору та стягнення 31 451,78 грн.
В С Т А Н О В И В:
У липні 2004 р. позивач звернувся в суд з позовом про
стягнення з селянського (фермерського) господарства "Петрово
подвір'я" пені у розмірі 28 751,78 грн. та штрафу у розмірі
2 700 грн. за порушення зобов'язань за договором N 27/03-05-Ф від
27.03.2003 р., а також судові витрати, в тому числі 6000 грн.
витрат за оплату адвокатських послуг.
У серпні 2004 р. позивач доповнив свій позов вимогами про
розірвання договору N 27/03-05-Ф від 27.03.2003 р., укладеного між
ТОВ "Фінінвестхліб" та селянським (фермерським) господарством
"Петрово подвір'я" (а.с.46-47).
Рішенням господарського суду Одеської області від
20.09.2004 р. (суддя Петров В.С.) позов задоволено.
Розірвано договір N 27/03-05-Ф від 27.03.2003 р., укладений
між ТОВ "Фінінвестхліб" та селянським (фермерським) господарством
"Петрово подвір'я".
Стягнуто з селянського (фермерського) господарства "Петрово
подвір'я" на користь ТОВ "Фінінвестхліб" 28 751,78 грн. пені,
2 700 грн. штрафу, 6 000 грн. витрат на оплату адвокатських
послуг, 399,51 грн. витрат на оплату державного мита та 118 грн.
на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового
процесу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
10.11.2004 р. (головуючий - Мирошниченко М.А., судді -
Бєляновський В.В., Шевченко В.В.) рішення місцевого господарського
суду змінено в частині стягнення пені та зменшено її розмір до
18 848,21 грн.
В стягнення 9 903,57 грн. пені відмовлено. Відповідно до
задоволених позовних вимог зменшено розмір стягнутих витрат на
оплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне
застосування норм матеріального права та порушення норм
процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення
скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову
відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити
касаційну скаргу без задоволення, а постановлені у справі судові
рішення - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом,
27.03.2003 р. між сторонами було укладено договір N 27/03-05-ф,
згідно якого відповідач зобов'язувався передати у власність
позивачу вирощені сільськогосподарські культури (товар), а
позивач - прийняти та оплатити його вартість. Договором була
передбачена відповідальність сторін за невиконання та неналежне
виконання його умов у вигляді пені і штрафу.
Зокрема, згідно п.6.2 договору за прострочку поставки чи
недопоставку по кожній партії товару поставщик сплачує покупцю
пеню в розмірі 4% від вартості непоставленого або недопоставленого
товару за кожний день прострочки.
П.6.3 договору передбачав обов'язок поставщика сплатити
покупцю штраф у розмірі 1% від вартості непоставлених
(недопоставлених) товарів, незалежно від сплати пені за прострочку
поставки чи недопоставку товарів.
Строк поставки товару, його ціна, номенклатура та графік
попередньої оплати (повної або часткової) товару визначений
додатком N 1 до договору, який є його невід'ємною частиною
(а.с.11-13).
Позивач перерахував відповідачу на виконання умов договору
попередню оплату у сумі 100 000 грн. (а.с.15-19).
В серпні 2003 р. зазначені кошти були повернуті відповідачем
позивачу (а.с.43).
Відповідно до ст. 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ч. 1 ст. 193 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
, ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання
повинні виконуватись належним чином відповідно до закону,
договору.
Ст. 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ч. 7 ст. 193 ГК ( 436-15 ) (436-15)
України, ст. 525 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачають недопустимість
односторонньої відмови від виконання зобов'язання.
Згідно ст. 216 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ч.1 ст. 203 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
, ст. 599 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання
припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Задовольняючи позов та стягуючи пеню, суд правильно виходив з
того, що повернення відповідачем позивачу суми попередньої оплати
не свідчить про наявність між сторонами угоди про розірвання
договору припинення зобов'язань відповідача за договором, оскільки
згідно п.8.2 його заключних положень будь-які зміни і доповнення
до договору дійсні, якщо вони складені в письмовій формі і
підписані уповноваженими представниками сторін.
Разом з тим в порушення вимог п. 6 ст. 232 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
місцевий господарський суд стягнув пеню за період з
15.09.2003 р. по 15.07.2004 р., тобто за період більший, ніж
6 місяців, в зв'язку з чим суд апеляційної інстанції змінив
рішення в цій частині та зменшив суму пені до 18 848,21 грн.,
обрахувавши її за 6 місяців.
Також відповідно до п.6 прикінцевих та перехідних положень ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
суд прийшов до правильного висновку, що в
даному випадку до вимог відповідача про стягнення пені
застосовується згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України строк
позовної давності в один рік і цей строк позивачем не пропущений.
Відповідає вимогам ст. 651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
розірвання
судом договору N 27/03-05-ф, укладеного між сторонами
27.03.2003 р.
Разом з тим ні суд першої, ні апеляційної інстанцій не
звернули уваги на те, що в даному випадку відповідач допустив
правопорушення у вигляді непоставки обумовленого договором товару,
що охоплює і порушення графіку його поставки, а тому стягуючи пеню
за вказане правопорушення на підставі п.6.1 договору, господарські
суди не мали підстав для стягнення з відповідача і штрафу за
порушення графіку поставки, оскільки таке порушення
трансформувалось в інше - непоставку товару, за що передбачена
відповідальність у вигляді пені.
За таких обставин судові рішення в частині стягнення штрафу у
розмірі 2 700 грн. підлягають скасуванню і в цій частині позову
необхідно відмовити у зв'язку з їх необгрунтованістю.
Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на
користь позивача судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг
адвоката, суд апеляційної інстанції не врахував, що згідно ч. 5
ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
ці витрати при частковому
задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно
розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом апеляційної інстанції позов задоволено
частково на суму 21 548,21 грн., то з відповідача необхідно
стягнути витрати позивача на оплату послуг адвоката не в повному
обсязі - 6 000 грн., а в сумі, пропорційній задоволеним вимогам,
що становить 4 110,71 грн.
Разом з тим, враховуючи, що вимоги позивача про стягнення
2700 грн. штрафу не підлягають задоволенню, з відповідача
необхідно стягнути суму витрат на оплату послуг адвоката у розмірі
3595,67 грн.
За таких обставин постанову суду апеляційної інстанції
необхідно змінити, зменшивши суму стягнутих витрат на оплату
послуг адвоката з 6 000 грн. до 3595,67 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства
"Петрово подвір'я" задовольнити частково.
Скасувати постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 10 листопада 2004 р. та рішення господарського суду
Одеської області від 20 вересня 2004 р. у справі за
N 15/178-04-5598 в частині стягнення з селянського (фермерського)
господарства "Петрово подвір'я" на користь товариства з обмеженою
відповідальністю "Фінінвестхліб" 2 700 грн. штрафу.
Постановити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні
позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю
"Фінінвестхліб" до селянського (фермерського) господарства
"Петрово подвір'я" про стягнення 2700 грн. штрафу відмовити.
Змінити постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 10 листопада 2004 р. та рішення господарського суду Одеської
області від 20 вересня 2004 р. у справі за N 15/178-04-5598 в
частині стягнення з селянського (фермерського) господарства
"Петрово подвір'я" на користь товариства з обмеженою
відповідальністю "Фінінвестхліб" витрат на оплату послуг адвоката,
зменшивши їх з 6000 грн. до 3595,67 грн. (три тисячі п'ятсот
дев'яносто п'ять грн. 67 коп.).
В решті постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 10 листопада 2004 р. та рішення господарського суду Одеської
області від 20 вересня 2004 р. у справі за N 15/178-04-5598
залишити без змін.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду
Одеської області.