ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2005 Справа N 11/115"НА"
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 21.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів: Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу СП "Експрес-сервіс"
на постанову від 11.01.05
Житомирського апеляційного господарського суду
у справі N 11/115"НА" господарського суду Житомирської
області
за позовом СП "Експрес-сервіс"
до Овруцької МДПІ
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
позивача: Миргородський О.П. (дов. від 01.04.04)
Бурдима К.В. (дов. від 01.02.04)
відповідача: Жураховський М.О. (дов. N 780 від 09.02.05)
Савсюк Н.С. (дов. N 950 від 16.02.05)
Семенець Г.В. (дов. N 945 від 16.02.05)
Сімонов С.В. (дов. N 948 від 16.02.05)
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 17.02.05 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
В червні 2004 року Спільне підприємство "Експрес-сервіс"
звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною
заявою про визнання недійсними актів ненормативного характеру -
податкових повідомлень-рішень Овруцької МДПІ Житомирської області
N 0001521600/0 від 14.04.2004 року, N 0001511600/0 від
14.04.2004 року, N 0001641600/0 від 27.04.2004 року,
N 0001651600/0 від 27.04.2004 року, N 0001661600/0 від
27.04.2004 року, N 0002581600 від 03.06.2004 року, N 0002571600/0
від 03.06.2004 року та N 0002621600/0 від 03.06.2004 року про
донарахування податку на додану вартість, податку на прибуток та
акцизного збору і штрафних санкцій. Позовні вимоги
обґрунтовувались тим, що відповідно до статті 7 Закону України
"Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного
забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ) (791а-12)
підприємства, розташовані у зонах гарантованого добровільного
відселення звільняються від оподаткування, в тому числі і від
сплати податку на додану вартість, акцизного збору та податку на
прибуток.
Рішенням господарського суду Житомирської області (суддя
Маріщенко Л.О.) від 20 липня 2004 року позовні вимоги СП
"Експрес-сервіс" задоволено у повному обсязі - визнано недійсними
оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Вказане рішення було мотивоване правомірним застосуванням СП
"Експрессервіс" звільнення від сплати загальнообов'язкових
державних платежів в силу статті 7 Закону України "Про правовий
режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ) (791а-12)
так як воно розташовано на
території зони гарантованого добровільного відселення (м. Овруч
Житомирської області).
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду
(Майор Г.І., Голубєва Г.К., Горшкова Н.Ф.) від 11 січня 2005 року
рішення суду 1-ї інстанції скасовано, прийнято нове рішення яким у
позові СП "Експрес-сервіс" відмовлено. Підставами для прийняття
такого рішення було не здійснення підприємством будьякої
господарської діяльності на території м. Овруч Житомирської
області.
СП "Експрес-сервіс" звернулось до Вищого господарського суду
України із касаційною скаргою на постанову Житомирського
апеляційного господарського суду, вважаючи, що дана постанова
прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального
права, а тому просить постанову апеляційного господарського суду
скасувати, рішення місцевого господарського суду у даній справі
залишити без змін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
розглянувши касаційну скаргу СП "Експрес-сервіс" на постанову
Житомирського апеляційного господарського суду, заслухавши
представників сторін та перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності їх оцінки судом, а також правильність
застосування норм матеріального і процесуального відзначає
наступне:
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено,
що 31 березня 2004 року Овруцькою МДПІ було проведено камеральну
перевірку податкової декларації з податку на додану вартість СП
"Експрес-сервіс" за січень 2004 року.
За результатами перевірки 31 березня 2004 року було складено
акт N 157/20-16 на підставі якого прийнято податкове
повідомлення-рішення N 0001511600/0 про донарахування СП
"Експрес-сервіс" 41585891,00 гривень податку на додану вартість та
2079294,55 гривень штрафних санкцій.
14 квітня 2004 року Овруцькою МДПІ було проведено камеральну
перевірку податкової декларації з податку на додану вартість СП
"Експрес-сервіс" за лютий 2004 року. За результатами перевірки
14 квітня 2004 року було складено акт N 167/22-16 на підставі
якого прийнято податкове повідомлення-рішення N 0001521600/0 про
донарахування СП "Експрес-сервіс" 41585891,00 гривень податку на
додану вартість та 2079294,55 гривень штрафних санкцій.
27 квітня 2004 року Овруцькою МДПІ було проведено камеральну
перевірку податкової декларації з податку на додану вартість СП
"Експрес-сервіс" за березень 2004 року.
За результатами перевірки 27 квітня 2004 року було складено
акт N 182/24-16 на підставі якого прийнято податкове
повідомлення-рішення N 0001641600/0 про донарахування СП
"Експрес-сервіс" 70755419,00 гривень податку на додану вартість та
3537770,95 гривень штрафних санкцій.
27 квітня 2004 року Овруцькою МДПІ було проведено камеральну
перевірку Розрахунку з акцизного збору СП "Експрес-сервіс за лютий
2004 року.
За результатами перевірки 27 квітня 2004 року було складено
акт N 181/23-16 на підставі якого прийнято податкове
повідомлення-рішення N 0001651600/0 про донарахування СП
"Експрес-сервіс" 12126492,00 гривень акцизного збору та
606324,60 гривень штрафних санкцій.
27 квітня 2004 року Овруцькою МДПІ було проведено камеральну
перевірку Розрахунку з акцизного збору СП "Експрес-сервіс"
за березень 2004 року.
За результатами перевірки 27 квітня 2004 року було складено
акт N 183/25-16 на підставі якого прийнято податкове
повідомлення-рішення N 0001661600/0 про донарахування СП
"Експрес-сервіс" 18796405,00 гривень акцизного збору та
939820,25 гривень штрафних санкцій.
03 червня 2004 року Овруцькою МДПІ було проведено камеральну
перевірку податкової декларації з податку на додану вартість СП
"Експрес-сервіс" за квітень 2004 року.
За результатами перевірки 03 червня 2004 року було складено
акт N 283/35-16 на підставі якого прийнято податкове
повідомлення-рішення N 0002571600/0 про донарахування СП
"Експрес-сервіс" 51905229,00 гривень податку на додану вартість та
2595261,45 гривень штрафних санкцій.
03 червня 2004 року Овруцькою МДПІ було проведено камеральну
перевірку Розрахунку з акцизного збору СП "Експрес-сервіс за
квітень 2004 року.
За результатами перевірки 03 червня 2004 року було складено
акт N 284/36-16 на підставі якого прийнято податкове
повідомлення-рішення N 0002581600/0 про донарахування СП
"Експрес-сервіс" 24675150,00 гривень акцизного збору та
1233757,50 гривень штрафних санкцій.
03 червня 2004 року Овруцькою МДПІ було проведено камеральну
перевірку податкової декларації про податок на прибуток СП
"Експрес-сервіс" 1-й квартал 2004 року.
За результатами перевірки 03 червня 2004 року було складено
акт N 186/40-16 на підставі якого прийнято податкове
повідомлення-рішення N 0002621600/0 про донарахування СП
"Експрес-сервіс" 134289300,00 гривень податку на прибуток та
6714465,00 гривень штрафних санкцій.
Господарським судом Житомирської області при розгляді справи
було встановлено, що СП "Експрес-сервіс" розташовано в м. Овруч
Житомирської області. Вказана обставина підтверджується наявними в
матеріалах справи статутними документами підприємства - свідоцтвом
про державну реєстрацію, статутом і змінами до нього, установчим
договором і змінами до нього, а також Довідкою з ЄДРПОУ, довідкою
про взяття на облік платника податку (форма 4-ОПП ( z0172-98 ) (z0172-98)
,
свідоцтвом платника податку на додану вартість які є належними
доказами місцезнаходження підприємства. Чинним законодавством
України, яке регулює порядок створення та діяльності підприємств,
зокрема Цивільним кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
та Господарським
кодексом України ( 436-15 ) (436-15)
, встановлено, що місцезнаходження
юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо
інше не встановлено законом, та вказується в її установчих
документах (стаття 93 ЦКУ та 57 ГКУ).
Місто Овруч Житомирської області відповідно до Додатку N 1 до
Постанови Кабінету Міністрів УРСР N 106 ( 106а-91-п, 106б-91-п ) (106а-91-п, 106б-91-п)
від 23.07.1991 року "Про організацію виконання постанов Верховної
Ради Української РСР "Про порядок введення в дію законів
Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала
радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та
"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до території
гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про
правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ) (791а-12)
підприємства,
об'єднання і організації, колгоспи, радгоспи, розташовані у зонах
гарантованого добровільного відселення та посиленого
радіоекологічного контролю, звільняються від оподаткування, крім
платежів і відрахувань до місцевих бюджетів.
Визначаючи зміст положення частини першої статті 7 Закону
України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного
забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ) (791а-12)
, слід
виходити з цілей прийняття Закону, його соціально-економічного
змісту, порівняльного аналізу як усіх редакцій положень Закону,
так і внесених інших змін до Закону, з урахуванням проведення
державної податкової та соціальної політики.
Як свідчить аналіз норм вказаного Закону ( 791а-12 ) (791а-12)
, одним
із його завдань було сприяння розвитку підприємницької діяльності
шляхом звільнення від сплати загальнодержавних платежів (податків
та зборів) та наповнення місцевих бюджетів за рахунок сплати
місцевих податків та зборів, встановлених Законом України "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
.
Так, преамбулою Закону України "Про правовий режим території,
що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської
катастрофи" ( 791а-12 ) (791а-12)
передбачено, що Закон регулює питання
поділу території на відповідні зони, режим їх використання та
охорони, умови проживання та роботи населення, господарську,
науково-дослідну та іншу діяльність в цих зонах.
Первинною редакцією Закону ( 791а-12 ) (791а-12)
від 27 лютого
1991 року підприємства, розташовані в зонах гарантованого
добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю
звільнялися від сплати всіх загальнодержавних податків та зборів,
що мало на меті зменшення податкового навантаження на суб'єктів
підприємницької діяльності з огляду на важливе
соціально-економічне значення цього Закону для розвитку малого
бізнесу.
Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності
зареєстровані на момент прийняття Закону ( 791а-12 ) (791а-12)
чи в період
його чинності на території зон гарантованого добровільного
відселення чи посиленого радіоекологічного контролю, разом із
звільненням від сплати загальнодержавних податків і зборів, крім
визначених внесеними змінами, законодавець передбачив
обов'язковість сплати місцевих податків та зборів, без обмеження
здійснення видів господарської діяльності, крім встановлених
статтями 16 та 18 Закону. Зокрема, статтею 16 Закону у зоні
гарантованого добровільного відселення забороняється: будівництво
нових, розширення діючих підприємств, безпосередньо не пов'язаних
із забезпеченням радіоекологічного, соціального захисту населення,
а також умов його життя та праці; будь-яка діяльність, що погіршує
радіоекологічну ситуацію; природокористування, яке не відповідає
вимогам норм радіаційної безпеки; внесення пестицидів, гербіцидів,
отрутохімікатів без спеціального дозволу відповідних органів
Кабінету Міністрів України; залучення школярів, учнів і студентів
до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров'я.
У зоні посиленого радіоекологічного контролю забороняється:
будівництво санаторіїв, піонерських таборів, баз і будинків
відпочинку, а також будівництво нових підприємств, які шкідливо
впливають на здоров'я населення і навколишнє середовище; будь-яка
діяльність, що погіршує радіоекологічну ситуацію;
природокористування, яке не відповідає вимогам норм радіаційної
безпеки; внесення пестицидів, гербіцидів, отрутохімікатів без
спеціального дозволу відповідних органів Кабінету Міністрів
України; залучення школярів, учнів і студентів до робіт, які
можуть негативно вплинути на стан їх здоров'я (стаття 18 Закону
( 791а-12 ) (791а-12)
).
Подальші зміни і доповнення до статті 7 зазначеного Закону
( 791а-12 ) (791а-12)
вносились законодавцем у таких напрямках:
- розширення податкової бази шляхом непоширення дії статті 7
Закону ( 791а-12 ) (791а-12)
на звільнення від сплати ввізного мита, митних
та акцизних зборів і податку на добавлену вартість з підакцизних
товарів, що імпортуються та звільнення від сплати ввізного мита,
митних та акцизних зборів і податку на добавлену вартість з
товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України;
Так, з метою впорядкування оподаткування підакцизних товарів
та на виконання Закону України "Про деякі питання оподаткування
підакцизних товарів" ( 432/95-ВР ) (432/95-ВР)
Законом України "Про визнання
такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів з питань
оподаткування підакцизних товарів" від 22.12.95 р. N 498/95-ВР
( 498/95-ВР ) (498/95-ВР)
частина перша статті 7 втратила чинність в частині
звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і
податку на добавлену вартість з підакцизних товарів, що
імпортуються. Також, з метою скасування пільг щодо сплати ввізного
мита, митних та акцизних зборів і податку на добавлену вартість з
товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України,
частина перша статті 7 втратила чинність в частині звільнення від
сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на
добавлену вартість з товарів, що ввозяться (пересилаються) на
митну територію України, згідно із Законом України "Про визнання
такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України з
питань оподаткування товарів, що ввозяться (пересилаються) на
митну територію України" від 17.12.96 р. N 608/96-ВР
( 608/96-ВР ) (608/96-ВР)
.
Щодо здійснення фінансово-господарської діяльності
підприємств, розташованих в зонах гарантованого добровільного
відселення та посиленого радіоактивного забруднення, крім тих, що
заборонені відповідним Законом ( 791а-12 ) (791а-12)
, то слід зазначити
наступне.
Основні принципи свободи підприємницької діяльності
закріплені в статті 44 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
відповідно до якої підприємництво здійснюється на основі:
вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;
самостійного формування підприємцем програми діяльності,
вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється,
залучення матеріальнотехнічних, фінансових та інших видів
ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін
на продукцію та послуги відповідно до закону;
вільного найму підприємцем працівників;
комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;
вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця
після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених
законом;
самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної
діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної
виручки на свій розсуд.
Таким чином, основними пріоритетами Закону України "Про
правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ) (791а-12)
, визначеними
статтею 7 є стимулювання розвитку підприємницької діяльності в
зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого
радіоактивного забруднення та наповнення місцевих бюджетів, кошти
яких відповідно до Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
зараховуються до місцевих бюджетів та спрямовуються на
забезпечення життєдіяльності, розвитку та економіко-соціального
зростання відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Щодо наданих в матеріали справи відповідачем з клопотанням
вих. N 160 (аркуш справи 116) до Житомирського апеляційного
господарського суду копій документів, колегія суддів вважає, що
надані документи не є належними та допустимими доказами в силу
статті 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Як свідчать тексти листа фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності від 05.01.2005 року вих. N 6,
листа Овруцького районного центра зайнятості від 06.01.2005 року
вих. N 11-29, листа управління пенсійного фонду Овруцького району
в Житомирській області відповідь надавалася на запити Овруцької
МДПІ від 05 та 06 січня 2005 року.
Всі інші документи складені в період з жовтня 2004 року по
січень 2005 року.
Відповідно до частини першої статті 101 ( 1798-12 ) (1798-12)
у процесі
перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у
справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував
неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не
залежали від нього.
Так, в позовній заяві СП "Експрес-сервіс" просить визнати
недійсними податкові повідомлення-рішення складені за результатами
проведених камеральних перевірок податкової звітності за період з
січня по квітень 2004 року, тобто підприємство прозвітувало по
результатам фінансово-господарської діяльності за вказаний період.
Провадження по справі N 11/115"НА" порушено 02 липня
2004 року, рішення по справі прийнято 20 липня 2004 року.
Овруцькою МДПІ не надавалися в матеріали справи будь-які
докази зі змістом вищеперелічених документів.
Таким чином, вважаємо, що вказані документи не є допустимими
доказами по вказаній справі, оскільки складені після розгляду
справи господарським судом Житомирської області і періоду, в якому
виникли правовідносини, та не можуть підтверджувати (і не
підтверджують) про наявність будь-яких фактів за період в якому
здійснювалася господарська діяльність і подавалася податкова
звітність СП "Експрес-сервіс".
Відповідно до частини першої статті 34 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд приймає тільки ті докази, які мають
значення для справи.
Виходячи з наведеного, Житомирським апеляційним господарським
судом порушено приписи ст. 34 та 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Крім того, в матеріалах справиє копія рішення Ворошиловського
районного суду м. Донецька від 01 грудня 2003 року у справі
N 2-4018 яким зустрічний позов Сімонова Олега Миколайовича та
приватного підприємства "Юридичноінформаційна фірма "Паріс" до
спільного підприємства "Експрес-сервіс" про визнання права на
звільнення від оподаткування задоволено, встановлено правомірність
застосування підприємством пільги щодо оподаткування податком на
додану вартість, податку на прибуток та звільнення від нарахування
акцизного збору в силу статті 7 ЗУ "Про правовий режим території,
що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської
катастрофи" ( 791а-12 ) (791а-12)
. Зокрема, вказаним рішенням встановлено,
що місцезнаходженням СП "Експрес-сервіс" є місто Овруч
Житомирської області (зона гарантованого добровільного
відселення), що було підставою для задоволення зустрічного позову
та визнання права за СП "Експрессервіс" на звільнення від
оподаткування в силу свого місцерозташування.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
обставини, визнані господарським судом
загальновідомими, не потребують доказування.
Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є
обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені
судом і мають значення для вирішення спору.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова
Житомирського апеляційного господарського суду від 11.01.2005 року
у справі N 11/115"НА" суперечить вимогам чинного законодавства
України та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України, П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу СП "Експрес-сервіс" задовольнити.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
11.01.05 у справі N 11/115"НА" скасувати, рішення господарського
суду Житомирської області від 20.07.04 у даній справі залишити без
змін.
Пункт 4 ухвали Вищого господарського суду України від
07.02.05 визнати таким, що втратив чинність.