ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2005 Справа N 10/166"НА"
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Першиков Є.В. (головуючий суддя), судді: Савенко Г.В.,
Ходаківська І.П., розглянувши касаційні скарги Житомирської
об'єднаної державної податкової інспекції на постанову від
09.11.2004 р. Житомирського апеляційного господарського суду у
справі N 10/166"НА" господарського суду Житомирської області за
позовом Науково-виробничого підприємства "Українські будівельні
технології" до Житомирської ОДПІ про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення, за участю представників сторін:
від позивача - Дуплійчук М.І. (за довіреністю), від відповідача -
Ратушний М.А. (за довіреністю), В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Житомирської області від
15.09.2004 р. у справі N 10/166"НА", яке залишене без змін
постановою від 09.11.2004 р. Житомирського апеляційного
господарського суду, позов науково-виробничого підприємства у
формі товариства з обмеженою відповідальністю "Українські
будівельні технології", м. Житомир до Житомирської об'єднаної
державної податкової інспекції, м. Житомир задоволено: визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення N 4149/26-0 від
06.08.2004 р.; стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн.
витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, Житомирська об'єднана
державна податкова інспекція звернулась до суду з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постанову від 09.11.2004 р.
Житомирського апеляційного господарського суду та рішення
господарського суду Житомирської області від 15.09.2004 р. у
справі N 10/166"НА" і відмовити позивачу у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2004 р. Житомирською
ОДПІ здійснена перевірка дотримання вимог податкового
законодавства НВП "Українські будівельні технології" по
взаємовідносинах з приватним підприємством "Галіост" та складено
акт N 37/26-2/30060100/14, який є доповненням до акта N 727/7/23-4
від 10.12.2002 р.
На підставі акта перевірки прийняте податкове
повідомлення-рішення від 06.08.2004 р. N 4149/26-0 (а.с. 9), яким
позивачу, згідно з пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5
п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97 р. та відповідно до
пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21.12.2000 р. зменшено суму податку на додану вартість, заявлену
до відшкодування з бюджету на 74563 грн. 33 коп. і застосовані
штрафні санкції у розмірі 7019 грн. 20 коп.
Такий висновок Житомирської ОДПІ обґрунтований посиланням на
рішення Печерського районного суду м. Києва від 05.07.2004 р.,
яким визнано недійсними з 29.03.2002 р. установчі документи -
свідоцтво про державну реєстрацію та статут ПП "Галіост" з тих
підстав, що підприємство зареєстроване на підставну особу, яка
наміру і можливостей займатися підприємницькою діяльністю не мала,
до фінансово-господарської діяльності підприємства не причетна,
ніяких документів від імені підприємства не підписувала.
Житомирська ОДПІ виходячи із обставин, встановлених рішенням
Печерського районного суду м. Києва від 05.07.2004 р., зменшила
суму податку на додану вартість, заявлену позивачем до
відшкодування з бюджету на 74563 грн. 33 коп., оскільки вказаним
рішенням визнано недійсним установчі документи та свідоцтво про
реєстрацію ПП "Галіост", тому, на думку ДПІ, ПП "Галіост" не мало
права на нарахування податку та складання податкових накладних, а
позивач безпідставно включив до податкового кредиту суми ПДВ, на
підставі податкових накладних виписаних ПП "Галіост".
Як встановлено судами, 19.06.2002 р. між ПП "Галіост" та
ТОВНВП "Українські будівельні технології" був укладений договір
N 19/06-2002 (а.с. 21), ПП "Галіост" реалізувало ТОВ НВП
"Українські будівельні технології" 85,810 тонн брухту алюмінію
загальною вартістю 447380 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -
74563 грн. 33 коп.
Отримана позивачем продукція - брухт алюмінію - була
оприбуткована по обліку підприємства, а суму податку на додану
вартість в розмірі 74563 грн. 33 коп. занесено до книги обліку
придбання товарів (робіт, послуг) та включено в податкову
декларацію з податку на додану вартість до податкового кредиту у
червні 2002 р. (а.с. 22-24).
Попередні судові інстанції виходили з того, що позивач
правомірно включив 74563,33 грн. ПДВ до податкового кредиту,
оскільки податкова накладна містить у собі всі необхідні
реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, та не містить жодних
порушень порядку її заповнення, при цьому, ПП "Галіост" відповідно
до пп. 7.2.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
мало право на нарахування податку на додану вартість та складання
податкових накладних, оскільки було зареєстроване платником ПДВ.
Проте, із таким висновком погодитись не можна з огляду на
наступне.
Під час розгляду справи знайшов підтвердження факт визнання
недійсними рішенням Печерського районного суду м. Києва від
05.07.2004 р. установчих документів ПП "Галіост" та скасування
його державної реєстрації з моменту створення, на чому
ґрунтувалися заперечення Житомирської об'єднаної державної
податкової інспекції проти позову.
Як встановлено вказаним рішенням, Грицюк Є.В., який, нібито
заснував ПП "Галіост", ніякого відношення до його створення,
реєстрації та діяльності не має. Наміру і можливостей займатися
підприємницькою діяльністю він не мав, до фінансово-господарської
діяльності підприємства не причетний, ніяких документів від імені
підприємства не підписував. Де знаходяться бухгалтерські та
податкові документи, а також печатка і штампи підприємства не
знає.
Наведені обставини свідчать, що у господарських операціях із
НВП "Українські будівельні технології" від імені ПП "Галіост" на
стороні продавця діяла особа, яка не могла мати законних
повноважень на здійснення цих операцій та підписання документів
податкової звітності. Як наслідок, включена НВП "Українські
будівельні технології" до податкового кредиту сума податку на
додану вартість не відповідає фактичним податковим зобов'язанням
платника податку - продавця.
Не давши юридичної оцінки фактам, встановленим рішенням
Печерського районного суду м. Києва від 05.07.2004 р.,
Житомирський апеляційний господарський суд помилково залишив без
змін рішення господарського суду Житомирської області від
15.09.2004 р. у справі N 10/166"НА".
З урахуванням зазначеного, судові рішення у справі підлягають
скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою сторін
оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової
інспекції задовольнити частково.
Постанову від 09.11.2004 р. Житомирського апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду Житомирської
області від 15.09.2004 р. у справі N 10/166"НА" скасувати.
Справу N 10/166"НА" направити на новий розгляд до
господарського суду Житомирської області.