ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2005 Справа N 9/4190
Відмовлено у порушенні
провадження з перегляду ухвалою
Судової палати у господарських
справах Верховного Суду України
від 21 квітня 2005 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий), Харченка В.М., Борденюк Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за участю
представника позивача - Забави С.В. та представників відповідача
- Бойка М.М., Доценка О.І. касаційну скаргу Дочірньої компанії
"Газ України" НАК "Нафтогаз України" на рішення від 15.09.2004
господарського суду Хмельницької області у справі N 9/4190 за
позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до
ВАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" про стягнення
9769694,68 грн., В С Т А Н О В И В:
У вересні 2004 року Дочірня компанія "Газ України" НАК
"Нафтогаз України" звернулася з позовом до відкритого акціонерного
товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" про
стягнення з відповідача 7809356,66 грн. заборгованості, 607070,76
грн. - 3% річних, 545779,78 грн. пені та 807487,48 грн.
інфляційних.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від
15.09.2004 у справі N 9/4190 позов задоволено частково. Стягнено з
ВАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" на користь
Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
2845794,46 грн. заборгованості. В решті позову відмовлено.
В апеляційному порядку зазначене рішення не переглядалось.
У касації від 15.09.2004 та прийняти нове рішення, яким
задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги скаржник
мотивує тим, що судом при прийнятті рішення порушено норми
матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 42, 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст. 128, 130, 161, 162 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом
норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що
підлягає задоволенню частково.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судом, 18.01.2000 між відповідачем та ДК
"Торговий дім "Газ України", правонаступником якого є позивач у
справі, був укладений договір N 10/16-25 на постачання природного
газу, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати в
2000 році природний газ для потреб населення в об'ємі
480000000 куб. м за ціною 142,98 грн. за 1000 куб. м. Відповідно
до додаткових угод NN 1-4 до зазначеного договору змінювалась
ціна за 1000 куб. м газу до 124,44 грн. при наявності лічильника
і 139,44 грн. при його відсутності.
Судом також встановлено, що обсяг поставленого газу та газу
комерційних втрат в 2000 році в загальному склав 455204,66 тис.
куб. м на суму 62368781,97 грн., при цьому з них комерційні втрати
- 34262,751 тис. куб. м на суму 4963561,78 грн., тоді як
відповідачем було погашено лише 54559425,31 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з
відповідача 2845794,46 грн. заборгованості та відмовляючи в іншій
частині позову, суд виходив з того, що до розміру заборгованості
безпідставно включена кількість і вартість комерційних втрат газу,
які не підлягають стягненню.
З такими висновками суду в повній мірі погодитись не можна,
оскільки останній дійшов до них на підставі неповно з'ясованих
обставин справи.
Зокрема, погоджуючи щомісячні обсяги постачання природного
газу, сторони зазначили, що частина газу втрачена у технологічному
процесі і ціну цього газу розрахували за роздрібною ціною на газ
для населення за відсутності лічильників газу, затвердженою
Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Зазначені обсяги втрат визначені як різниця між обсягами
надходження газу до газорозподільної мережі та сумою обсягів
реалізації природного газу населенню, а оскільки весь обсяг
природного газу придбано у позивача оплатно то і обсяг цих втрат
повинен вестись відповідачем з відповідним правом, у разі
від'ємного значення цієї різниці зарахувати вартість газу до
доходу за звітній період чи врахувати негативне значення цієї
величини у собівартість наданих послуг.
Вищенаведеним обставинам суд не дав належної оцінки,
правового обґрунтування обов'язку позивача нести майнову
відповідальність за втрати газу відповідачем чи іншою особою не
навів, а тому за таких обставин постановлене судом рішення
підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд
в повному обсязі.
В ході такого суду належить на підставі наданих, а при
необхідності й додатково витребуваних доказів встановити фактичні
обставини справи та, в залежності від встановленого, прийняти
відповідне рішення, виклавши його згідно з вимогами процесуального
законодавства.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" НАК
"Нафтогаз України" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Хмельницької області від
15.09.2004 у справі N 9/4190 скасувати, а справу передати до
господарського суду Хмельницької області на новий розгляд в іншому
складі суддів.