ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2005 Справа N 7/293
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - М. Остапенка
суддів: Є. Борденюк, В. Харченка
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ТОВ "Дорожник"
на постанову від 13.12.2004 року Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі N 7/293
за позовом ВАТ "Черкаський лакофарбовий завод "Аврора"
до ТОВ "Дорожник"
про визнання договорів недійсними
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача - Доценко М.С. (дов. від 09.12.2004 року)
відповідача - Шевцов І.В. (дов. від 15.02.2005 року),
Темченко В.А. (дов. від 30.06.2004 року)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін
та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
ВАТ "Черкаський лакофарбовий завод "Аврора" звернулося з
позовом до суду та просить визнати недійсними авторські ліцензійні
договори NN 71-03, 72-03, 73-03, 74-03, 75-03, 76-03, 77-03,
укладені 07.07.2003 між ним та ТОВ "Дорожник", додаткові угоди N 1
від 07.07.2003, додаткові угоди N 2 від 17.07.2003, додаткові
угоди N 3 від 18.09.2003 до цих авторських ліцензійних договорів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані договори від
імені позивача укладені особою, яка не мала повноважень на їх
укладення. Оспорювані договори від імені позивача укладені головою
правління позивача Лимарем В.В. Однак, відповідно до статуту
позивача розгляд та затвердження умов договорів (контрактів),
які укладаються від імені позивача та становлять не менше
500 тис. грн. здійснює спостережна рада. Відповідно до положення
про правління голова правління укладає угоди (договори, контракти)
на суму в межах від 50000 грн. до 500000 грн. тільки після
розгляду та затвердження умов угод правління, на суму більше
500000 грн. - після затвердження умов угод спостережною радою.
Оспорювані договори укладені без дотримання зазначених вище умов.
По кожній із оспорюваних угод позивач вважає, що не погоджено
предмет договору (які креслення, їх обсяг, кількість). Крім того,
позивач посилається на невідповідність закону умови щодо
вексельного розрахунку.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
04.10.2004 (суддя Л. Коваль) відмовлено у задоволенні позовних
вимог.
Рішення суду мотивоване тим, що 07.07.2003 між сторонами у
справі у справі укладені авторські ліцензійні договори:
N 71-03 про передачу права на використання креслень бісерних
мильниць горизонтальних V-20. Відповідно до акта N 2
приймання-передачі технічної документації від 19.09.2003
відповідач передав позивачу документацію, що отримана ним за
спірним договором на першому етапі виконання договорів;
N 72-03 про передачу права на використання креслень бісерної
мельниці продуктивністю 1000 кг/год по готовій продукції;
N 73-03 про передачу права на використання креслень на
виробництво змішувального обладнання підвищеної міцності;
N 74-03 про передачу права на використання креслень на
виробництво устаткування тонкого очищення в'язких і високов'язких
рідин;
N 75-03 про передачу права на використання плану-схеми на
виробництво лакофарбових виробів для високоглянцевих покриттів зі
спеціальними умовами експлуатації;
N 76-03 про передачу права на використання плані-схеми на
виробництво лакофарбових виробів високої водостійкості і великої
разової товщини нанесення (більше 100 мкм);
N 77-03 про передачу на використання плану-схеми на
виробництво лакофарбових виробів для покриття з високою стійкістю
до впливу нафтопродуктів і масел для виробів спеціального
призначення.
Відповідно до умов зазначених договорів позивач (ліцензіар)
надає відповідачу (ліцензіату) невиключне право на використання
вищезазначених креслень та планів-схем на підставі ліцензійних
договорів, укладених між ТОВ "Промресурс" та позивачем, відповідно
N 30/1 - 30/7 від 30.06.2003. Відповідач за надання обумовлених
спірними договорами прав виплачує позивачу винагороду-роялті,
загальна сума винагороди, за які обумовлена додатковими угодами
N 7 від 07.07.2003 та встановлений термін використання креслень та
планів-схем до 10 років з дати підписання актів про
приймання-передачу права на використання та строк оплати
винагороди.
Додатковими угодами N 2 від 17.07.2003 сторони передбачили
поетапну передачу від позивача до відповідача технічної
документації - у три етапи 17.07.2003, 19.09.2003, 20.11.2003.
Додатковими угодами N 3 від 18.09.2003 сторони передбачили
розрахунок за спірними договорами переказним векселем,
акцептованим МГО "Згода".
Відповідно до актів N 1 приймання-передачі технічної
документації від 17.07.2003 сторони підтвердили передачу першої
частини технічної документації.
17.09.2003 актами N 1 сторони підтвердили початок
використання відповідачем переданих йому позивачем прав на
використання технічної документації.
Відповідно до акта приймання-передачі векселів від 18.09.2003
відповідач передав позивачу в якості оплати за спірними договорами
вексель, емітований 18.09.2003 відповідачем та акцептований МГО
"Згода" номінальною вартістю 2979345,00 грн.
19.09.2003 сторони уклали угоду про розірвання спірних
договорів, якою прийняли зобов'язання у термін до 7-ми днів
повернути все отримане ними за спірними договорами, а саме:
відповідач повертає передані за спірними договорами права та
документи, а позивач - переказний вексель.
Відповідно до п. 8.4.6 Статуту ВАТ "Черкаський лакофарбовий
завод "Аврора" укладення угод (договорів, контрактів) від імені
товариства та забезпечення їх виконання складає компетенцію голови
правління. А п. 8.3.8 цього статуту спостережна рада товариства
розглядає та затверджує умови договорів (контрактів, угод), які
укладаються від імені товариства та становлять не менше 500 тисяч
гривень. Сума кожного із оспорюваних договорів є меншою за
500 тис. грн., а тому їх укладення не вимагає розгляду та
затвердження спостережною радою. За кожним із оспорюваних
договорів позивач передав відповідачу певні права, відмінні між
собою, які виникли у позивача також за різними договорами.
Положення про правління ВАТ "Черкаський лакофарбовий завод
"Аврора", затверджене спостережною радою товариства (протокол від
17.04.2003), яким передбачено, що голова правління укладає угоди
від імені товариства на суму, яка не перевищує 50 тис. грн.,
самостійно, а на суму в межах від 50 тис. грн. до 500 тис. грн. -
після розгляду та затвердження спостережною радою, не може
змінювати положень статуту, яким такі обмеження не передбачені.
Крім того, відповідно до протоколу засідання правління
товариства від 07.02.2003 правління товариства надало згоду та
уповноважило голову правління на укладення оспорюваних договорів.
Щодо проведення розрахунків векселями, умова про що
передбачена додатковою угодою N 3, то саме положення не суперечить
Закону України "Про обіг векселів в Україні" ( 2374-14 ) (2374-14)
.
Факт виконання сторонами зобов'язань за оспорюваними
договорами, не дає підстав вважати їх неукладеними.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 13.12.2004 (колегія суддів: Л. Ясир, І. Герасименко,
В. Прудніков) рішення у справі скасоване, оспорювані договори
визнані недійсними.
Постанова суду мотивована тим, що у період з 08.07.2003 по
19.09.2003 голова правління товариства позивача Якмар В.В. не мав
права виконувати обов'язки голови правління і не мав права підпису
вказаних документів з наступних підстав.
08.07.2003 спостережна рада товариства, керуючись статутом та
положенням, забороняє Лимарю В.В. право підпису будь-яких
документів від імені товариства.
15.07.2003 спостережна рада усуває Лимаря В.В. від виконання
обов'язків голови правління на термін до проведення загальних
зборів та призначає виконуючим обов'язки голови правління члена
правління Приймака В.А.
22.07.2003 ухвалою Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська не заборонено Лимарю В.В. здійснювати дії,
направлені на керівництво товариством, укладати угоди та
виконувати інші функції голови правління.
16.09.2003 спостережна рада призначає виконуючим обов'язки
голови правління товариства Васьковського Д.М.
17.09.2003 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси
заборонено органам управління товариства перешкоджати Лимарю В.В.
виконувати службові обов'язки голови правління.
19.09.2003 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси
роз'яснено, що заборона здійснення управлінських функцій
товариством поширюється і на Лимаря В.В.; управлінські функції
товариством покладені на спостережну раду.
26.10.2004 рішенням Придніпровського районного суду
м. Черкаси визнане недійсним рішення правління від 07.07.2003 про
дачу згоди на укладення і підписання авторських ліцензійних
договорів з ТОВ "Дорожник".
Таким чином, підписуючи оспорювані договори, Лимар В.В. діяв
з перевищенням повноважень. Подальшого схвалення його дій не
відбулося.
Відповідно до акта приймання-передачі від 19.09.2003,
складеного у зв'язку з розірванням авторських ліцензійних
договорів за участю від 19.09.2003, отримані ТОВ "Дорожник" папки
документації повертаються позивачу відповідно до акта
приймання-передачі векселів від 18.09.2003 позивач отримав від
відповідача вексель на суму 2979345,00 грн.
При цьому переказний вексель, переданий позивачу, цього ж дня
одночасно ТОВ "Дорожник" був пред'явлений та акцептований
платником МГО "Злагода" на користь ТОВ "Дорожник", тобто позивач
за векселем не набув будь-яких прав.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач
посилається на неправильне застосування судом при ухваленні
оскаржуваної постанови норм права та порушення процесуальних норм.
Зокрема, оскаржувана постанова прийнята в іншому складі колегії
суддів, а ніж складі, яким порушено апеляційне провадження, що є
підставою вважати, що справу розглянуто у незаконному складі
колегії суддів.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачається, виходячи з такого.
Ухвала від 25.10.2004 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду про прийняття апеляційної скарги ВАТ
"Черкаський лакофарбовий завод "Аврора" на рішення від 04.10.2004
у справі N 7/293 господарського суду Дніпропетровської області
прийнята колегією суддів у складі: Л. Ясир, О. Виноградник,
А. Коршун. Розпорядженням N 316 від 24.11.2004 голови судової
палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Р.Куліш
справа передана для розгляду апеляційної скарги колегії суддів у
складі: Л. Ясир, І. Герасименко, В. Прудніков. Цим же складом
колегії суддів за результатами розгляду апеляційної скарги
прийнята постанова, що оскаржується. Зважаючи на викладене,
посилання скаржника на те, що справа розглянута судом у
незаконному складі колегії суддів, є хибним.
ВАТ "Черкаський лакофарбовий завод "Аврора" просить визнати
недійсними авторські ліцензійні договори NN 71-03, 72-03, 73-03,
74-03, 75-03, 76-03, 77-03, укладені між ним та ТОВ "Дорожник", а
також додаткові угоди N 1 від 07.07.2003, додаткові угоди N 2 від
17.07.2003, додаткові угоди N 3 від 18.09.2003 до цих авторських
ліцензійних договорів. Авторські ліцензійні договори не містять
чітко визначеного предмету договору та інших його істотних умов.
За оспорюваними договорами позивач передає права відповідачу на
нематеріальні активи загальною вартістю 2979345,00 грн. Такі умови
договорів не дають можливості розмежувати права однієї сторони та
обов'язки іншої, що кореспондуються між собою, а також
унеможливлює висновок про те, що предмети оспорюваних договорів не
поєднані між собою.
Відповідно до п. 8.3.8 статуту товариства позивача
спостережна рада розглядає та затверджує умови договорів
(контрактів, угод), які укладаються від імені товариства та
становлять не менше 500 тисяч гривень. Із зазначеного випливає, що
укладення угод на суму не менше 500 тисяч гривень з боку позивача
можливе при попередньому розгляді та затвердженні умов таких угод
спостережною радою. За оспорюваними авторськими ліцензійними
договорами передаються нематеріальні активи на суму
2979345,00 грн. Передача нематеріальних активів на зазначену суму
шляхом підписання авторських ліцензійних договорів без визначення
їх предметів та умов, суперечить, зокрема, положенням статуту
товариства позивача, повноваження голови правління якого на
укладення договорів обмежені. Обмеження голови правління
товариства позивача В.В. Лимар, зокрема, на укладення від імені
товариства угод, підтверджуються судовими рішеннями, зазначеними в
оскаржуваній постанові, що не спростовуються відповідачем.
Виходячи з викладеного, висновок суду апеляційної інстанції
про перевищення особою, яка підписала оскаржувані угоди з боку
позивача, наданих їй повноважень, базується на встановлених
юридичних фактах. Визнання недійсними оскаржуваних угод з підстав,
зазначених в оскаржуваній постанові, відповідає нормам права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "Дорожник" залишити без задоволення.
Постанову від 13.12.2004 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у справі N 7/293 залишити без зміни.