ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.2005 Справа N 26/337
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 21.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В. Невдашенко Л.П. Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства АТП N 12355
на ухвалу від 22.12.2004 Запорізького апеляційного
господарського суду
у справі N 26/337 господарського суду Запорізької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Союзпромресурси-98"
до Відкритого акціонерного товариства АТП N 12355
про стягнення 11283,01 грн.
за участю представників сторін:
позивача не з'явились
відповідача не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від
24.11.2004 р. у справі N 26/337 (суддя Зубкова Т.П.) на підставі
ст.ст. 77, 86 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
відкладено розгляд справи та
зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали від 22.10.2004.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від
22.12.2004 р. (головуючий - Кричмаржевський В.А., судді
Хуторной В.М., Мірошниченко М.В.) відмовлено у прийнятті
апеляційної скарги на вказану ухвалу суду, оскільки Господарським
процесуальним кодексом України не передбачено можливість
оскарження ухвали про відкладення розгляду справи, винесеної в
порядку ст.ст. 77, 86 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою відповідач звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить її скасувати як таку, що винесена при неправильному
застосуванні норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку
встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність
застосування господарським судом норм процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від
24.11.2004 р., в зв'язку з неявкою в судове засідання
представників відповідача та необхідністю витребування додаткових
доказів розгляд справи було відкладено. При винесенні вказаної
ухвали суд керувався статтями 77 та 86 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
встановлює основні
засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та
касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених
законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у
ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) (3018-14)
, згідно
з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і
порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на
апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та
касаційне оскарження судового рішення названим Законом ( 3018-14 ) (3018-14)
ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Тобто, Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12 ) (1798-12)
повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники
судового процесу та інші особи мають право на апеляційне
оскарження ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та
Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість
оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
або
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, в яких йдеться про винесення
судом даних ухвал.
Приписами ст. 77 та ст. 86 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не передбачено можливості оскарження
судової ухвали про відкладення розгляду справи.
Таким чином, висновок апеляційного суду про відмову
відповідачу у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу
господарського суду Запорізької області від 24.11.2004 є
обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам процесуального
закону.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що підстав для скасування ухвали Запорізького
апеляційного господарського суду від 22.12.2004 не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від
22.12.2004 р. у справі N 26/337 залишити без змін, а касаційну
скаргу - без задоволення.