ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.2005 Справа N 8/8
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 21.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши касаційну скаргу Світловодської об'єднаної
державної податкової інспекції
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 21.06.2004 р.
у справі N 8/8 Господарського суду Кіровоградської області
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "Дружба"
до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним акту, В С Т А Н О В И В:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю
"Дружба" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області
з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової
інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції від
01.07.2003 р. N 0000351530/0.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від
31.03.2004 р. (суддя Є.М. Наливайко), яке залишене без змін
постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
21.06.2004 р. (судді: В.В. Швець, І.В. Тищик, Л.М. Білецька),
позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "Дружба" задоволено: визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної
податкової інспекції від 01.07.2003 р. N 0000351530/0; стягнуто з
Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції на
користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "Дружба" витрати по сплаті держмита у розмірі
85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими
рішеннями, Світловодська об'єднана державна податкова інспекція
подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення
Господарського суду Кіровоградської області від 31.03.2004 р. та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
21.06.2004 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у
задоволенні позовних вимог. Свою вимогу Світловодська об'єднана
державна податкова інспекція мотивує тим, що судові рішення
прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм
матеріального права, а саме: ст. 5 Закону України "Про фіксований
сільськогосподарський податок", п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну
оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, Вищий
господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга
Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції не
підлягає задоволенню.
Господарським судом встановлено:
- Відповідачем проведено невиїзну перевірку дотримання
позивачем граничних строків сплати узгодженого податкового
зобов'язання, про що 25.06.2003 р. складено акт. Перевіркою
виявлено, що позивачем в порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
не
сплачено суму податкового зобов'язання по фіксованому
сільськогосподарському податку, зазначеному у поданих ним
податкових деклараціях протягом десяти календарних днів, наступних
за останнім днем відповідного граничного строку сплати на суму
75491,14 грн.
- На підставі зазначеного акту відповідачем прийняте спірне
податкове повідомлення-рішення від 01.07.2003 р. N 0000351530/0,
яким на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
до позивача
застосовано штраф у розмірі 20%, що становить 2391,67 грн.
- Позивач у період з 2001 по 2003 роки був платником
фіксованого сільськогосподарського податку.
Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
фінансові санкції за наслідками документальних
перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної
податкової служби України та іншими уповноваженими державними
органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими
актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.
Згідно п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у редакції, що існувала
на день завершення перевірки позивача, у разі коли платник
податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання
протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник
податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці
до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного
строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у
розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при
затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за
останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового
зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми
податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів,
наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої
суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків
погашеної суми податкового боргу. Отже, штрафи, передбачені даною
правовою нормою застосовуються у разі, коли платник податків не
сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних
строків, визначених Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами".
Строки погашення податкового зобов'язання визначені п.5.3
ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, згідно п.п.5.3.1 якого платник податків зобов'язаний
самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у
поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних
днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку,
передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону
для подання податкової декларації.
Згідно п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкові декларації
подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних
авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за
останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому
числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), -
протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним
днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом
"г" підпункту 4.1.4 цього пункту ( 2181-14 ) (2181-14)
, - протягом
60 календарних днів за останнім календарним днем звітного
(податкового) року. Таким чином, як випливає з приписів даної
правової норми, граничні строки (їх термін) подання податкової
декларації залежать від базового податкового (звітного) періоду.
Згідно ч. 2 п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
для цілей
підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий
період" слід розуміти перший податковий період звітного року,
визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема
календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.
Порядок нарахування та строки сплати фіксованого
сільськогосподарського податку визначені ст. 5 Закону України "Про
фіксований сільськогосподарський податок" ( 320-14 ) (320-14)
, згідно якої
у редакції, що існувала на час виникнення спірних правовідносин:
"Платники податку визначають суму фіксованого
сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і
розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу
державної податкової служби за місцем знаходження платника податку
до 1 лютого поточного року.
Сплата податку проводиться щомісячно до 20 числа наступного
місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний
квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у I кварталі -
10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі -
50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків.". Таким чином,
приписами даної правової норми визначено, що розрахунок
фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється на
поточний рік та подається до органу державної податкової служби до
1 лютого поточного року. При цьому, вищезгаданою нормою визначено,
що сплата податку проводиться щомісячно до 20 числа наступного
місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний
квартал від річної суми податку. Проте, із зазначеної норми не
випливає, що податковим (звітним) періодом є місяць. Оскільки
вищезгаданою правовою нормою у редакції, що існувала на час
виникнення спірних правовідносин, не було визначено базовий
податковий (звітний) період, проте на платника податку було
покладено здійснювати розрахунок фіксованого сільського податку на
поточний рік, то можна зробити висновок, що базовий податковий
(звітний) період на час виникнення спірних правовідносин
дорівнював року.
За таких обставин, господарський суд попередніх інстанцій
дійшов правомірного висновку щодо безпідставності застосування
відповідачем штрафних санкцій до позивача за затримку граничних
строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Доводи відповідача щодо порушення господарським судом ст. 5
Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок"
( 320-14 ) (320-14)
, згідно якої "Сплата податку проводиться щомісячно
протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним
днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини
суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми
податку, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у
II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у
IV кварталі - 30 відсотків." не може бути прийнято до уваги,
оскільки ст. 5 Закону України "Про фіксований
сільськогосподарський податок" набула такої редакції після
внесенням до неї змін Законом України "Про внесення змін до деяких
законів України щодо регулювання діяльності в аграрному секторі
економіки" ( 974-15 ) (974-15)
та відповідно до Прикінцевих положень цього
Закону набула чинності з 1 січня 2004 року.
Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського суду
є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи
процесуального права. Оскільки місцевим господарським судом та
апеляційним господарським судом норми матеріального та
процесуального права порушено не було, то підстави для скасування
даних судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п.1 ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Світловодської об'єднаної державної
податкової інспекції залишити без задоволення, постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
21.06.2004 р. у справі N 8/8 - без змін.