ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2005 Справа N 3393-10/81
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 14.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Першиков Є.В. - головуючий суддя, Савенко Г.В., Ходаківська І.П. -
судді, розглянувши касаційні скарги виробничого об'єднання
"Комунар" на постанову від 25.10.2004 р. Харківського апеляційного
господарського суду у справі N 3393-10/81 господарського суду
Сумської області за позовом ВО "Комунар", до
1) виконавчого комітету Сумської міської ради,
2) державної податкової інспекції в м. Суми,
3) товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство
"Рекон",
4) Виробничо-експедиційної фірми "Дефо",
5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеаф",
за участю прокурора Сумської області про визнання недійсним
рішення виконкому, договору про передачу на реалізацію безхазяйної
будівлі, договорів купівлі-продажу, повернення будівлі у державну
власність, за участю представників сторін: позивача -
Савченко А.М., за довіреністю, Без'язичний Н.Ф., за довіреністю,
Гунько Т.А., за довіреністю, відповідача-2: Дмитрієв С.В., за
довіреністю, відповідача-3: Тарасенко В.О., за довіреністю,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з
позовом про визнання недійсними рішення виконавчого комітету
Сумської міської ради від 15.01.2002 року N 30 "Про визнання
будівлі СВТЦ "Берізка-Сервіс" безхазяйною", договору про передачу
на реалізацію безхазяйної будівлі, що знаходиться за адресою:
м. Суми, пр. Лушпи, 46, укладеного між ДПІ в м. Суми та
ТОВ "Підприємство "Рекон", в особі Сумської філії; договору
купівлі-продажу нежитлового приміщення від 08.05.2002 року,
укладеного між ТОВ "Підприємство "Рекон" в особі Сумської філії
від імені ДПІ у м. Суми та виробничоекспедиційною фірмою "Дефо";
договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.06.2002 року,
укладеного між виробничо-експедиційною фірмою "Дефо" та
Товариством з обмеженою відповідальністю "Сеаф", та про повернення
будівлі у державну власність.
Рішенням господарського суду Сумської області від
26.07.2004 року, яке залишене без змін постановою від
25.10.2004 р. Харківського апеляційного господарського суду, у
задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від
25.10.2004 р. Харківського апеляційного господарського суду та
рішення господарського суду Сумської області від 26.07.2004 року,
а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач на підтвердження у
нього права на спірну двоповерхову будівлю за адресою: м. Суми,
пр. М. Лушпи, 46, посилається на те, що ця будівля була прийнята
державною приймальною комісією у відповідності до акта від
25.03.88 р., цей акт затверджено рішенням Зарічного райвиконкому
м. Суми 31.03.88 р. В акті зазначено, що вказана будівля була
надана Харківському виробничому об'єднанню "Радіореле" у
відповідності до рішення N 118-р від 03.09.87 р. виконавчого
комітету Сумської міської ради.
Але, як встановлено попередніми судовими інстанціями, ці
твердження позивача спростовуються матеріалами справи, а в даному
випадку - відсутністю в матеріалах справи зазначеного рішення, що
підтверджує і довідка архівного відділу Сумської міської ради
N 291 від 19.09.2003 р., в якій зазначено, що рішення виконкому
Сумської міської ради народних депутатів N 118-р від 03.09.87 р.
не існує, а літера "р" вживається в нумерації розпоряджень
міськвиконкому, у зв'язку з чим зазначене рішення не видавалось.
Разом з цим акт приймальної комісії був затверджений рішенням
Зарічного райвиконкому м. Суми 31.03.88 р. і спірне приміщення не
могло бути виділене ХВО "Радіореле", оскільки суперечило чинній на
той час Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь
у містах і селищах міського типу Української РСР ( n0001303-66 ) (n0001303-66)
,
затвердженої Мінкомунгоспом УРСР від 31.01.66 р., пунктом якої
передбачено, що реєстрації підлягають будинки, закінчені
будівництвом і прийняті в експлуатацію.
Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від
15.01.2002 р. N 30 "Про визнання будівлі СВТЦ "Берізка-Сервіс"
безхазяйною" була визнана безхазяйною двоповерхова будівля СВТЦ
"Берізка-Сервіс", що розташована за адресою: м. Суми,
пр. М. Лушпи, 46 (раніше мала назву вул. Д. Коротченка, 46;
вул. Космонавтів, 46), яка, як зазначено першим відповідачем,
згідно протоколу, "на сьогоднішній день не має власника" і
передана на відповідальне зберігання директору СВТЦ
"Берізка-Сервіс". Цим же рішенням перший відповідач доручив ДПІ у
м. Суми реалізувати зазначену будівлю в доход держави у
встановленому законодавством порядку.
31.01.2002 р. ДПІ у м. Суми договір з ТОВ "Підприємство
"Рекон" про передачу на реалізацію безхазяйної будівлі,
розташованої за адресою: м. Суми, пр. М. Лушпи, 46. 08.05.2002 р.
ТОВ "Підприємство "Рекон" в особі директора Сумської філії
Тарасенка В.О., що діяло від імені ДПІ у м. Суми, продало
виробничо-експедиційній фірмі "Дефо" двоповерхову будівлю
нежитлових приміщень, що знаходяться в місті Суми,
пр. М. Лушпи, 46.
Позивач, ДНВО "Комунар", вважає незаконними рішення
виконавчого комітету Сумської міської ради N 30 від 15.01.2002 р.,
договір на передачу на реалізацію безхазяйної будівлі та договір
купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення, оскільки право
повного господарського відання на спірну будівлю належить йому та
є власністю держави.
В підтвердження права позивача на спірне нежитлове приміщення
ДНВО "Комунар" посилається на наказ Національного космічного
агентства України N 103 від 20.06.2001 р. "Про передачу Сумського
техно-торгового центру "Берізка-Сервіс". Проте, як встановлено
судами, в ньому не йдеться про передачу спірної будівлі, тому
наказ НКА України N 103 від 20.06.2001 р. не є підтвердженням
права повного господарського відання позивача на спірну будівлю.
Посилання позивача на лист Фонду державного майна України до Ради
національної безпеки і оборони за N 10-25-5439 від 25.04.2003 р.
теж не може бути підтвердженням права повного господарського
відання позивача на спірну будівлю, оскільки за своєю природою він
не може бути правовстановлювальним документом.
Що стосується договорів: N 699 від 01.12.2001 р., укладеного
між Сумським державним комунальним підприємством Міськводоканал та
СВТЦ "Берізка-Сервіс" на водопостачання та прийом стічних вод;
N 484 від 15.05.96 р. на користування електроенергією із лімітами
на 2002 р. для "Берізка-Сервіс"; договору від 24.10.2001 р. на
придбання території СВТЦ "Берізка-Сервіс" за адресою: м. Суми,
пр. М. Лушпи, 46; технічних умов ПТО ВАТ "Сумигаз" на газифікацію
Сумського техно-торгового центру "Берізка-Сервіс" за адресою:
м. Суми, пр. М. Лушпи, 46 від 14.12.2001 р. N 291; розрахунку
грошової оцінки землі від 04.05.98 р. N 1818/16, складеного
Сумським міським управлінням земельних ресурсів для СВТЦ
"Берізка-Сервіс", на земельну ділянку під приміщення за адресою:
м. Суми, пр. М. Лушпи, 46; розрахунку земельного податку на
земельну ділянку під приміщення по вказаній адресі; технічного
паспорта на будівлю по пр. М. Лушпи, 46 в м. Суми, то вони також
визнані судами такими, що не можуть бути підтвердженням права
повного господарського відання позивача на спірну будівлю.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
У відповідності до статті 1 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства, установи, організації,
інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду
за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних
законом інтересів.
Згідно зі статтею 48 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
усунення будь-яких порушень його права може вимагати
власник майна або особа, яка хоч і не є власником, але володіє
майном на підставі, передбаченій законом чи договором.
Оскільки, як встановлено судом, позивачем не доведено те, що
він має право повного господарського відання на спірну будівлю за
адресою: м. Суми, пр. М. Лушпи, 46, то це свідчить про те, що факт
порушення прав і охоронюваних законом інтересів ВО "Комунар"
відсутній.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими
висновки апеляційного суду про те, що рішення виконкому Сумської
міської ради N 30 від 15.01.2002 р. "Про визнання будівлі СВТЦ
"Берізка-Сервіс" безхазяйною" та укладення договорів: про передачу
на реалізацію безхазяйної будівлі від 31.01.2002 р.,
купівлі-продажу нежитлових приміщень від 08.05.2002 р., від
14.06.2002 р. не можуть бути підставою порушення прав та
охоронюваних законом інтересів позивача, тому відсутні правові
підстави для задоволення позову.
Отже, оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята у
відповідності до вимог чинного законодавства, підстави для її
зміни або скасування відсутні.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою сторін
оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу виробничого об'єднання "Комунар" залишити
без задоволення.
Постанову від 25.10.2004 р. Харківського апеляційного
господарського суду у справі N 3393-10/81 господарського суду
Сумської області залишити без змін.