ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 15.02.2005                                        Справа N 26/110
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 21.04.2005
         Відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Колегія суддів  Вищого  господарського суду України у складі:
головуючого судді Овечкіна В.Е., суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л.
розглянув  касаційну  скаргу  РВ  ФДМУ  по  Запорізької області на
постанову від 10.09.2004 Запорізького апеляційного  господарського
суду  у справі N 26/110 господарського суду Запорізької області за
позовом РВ      ФДМУ      по      Запорізької      області      до
ТОВ "Будівельно-комерційна фірма "Дім" про стягнення 43878,30 грн.
У справі взяли  участь  представники:  позивача:  Фалілеєва  Ю.Д.,
довір. у справі, відповідача: не з'явилися.
 
     Рішенням господарського    суду   Запорізької   області   від
07.07.2004 позовні вимоги задоволено частково. На користь позивача
стягнута  2500 грн.  збитків,  пов'язаних з проведенням експертної
оцінки.  В  стягненні  збитків  в  розмірі  43878  грн.  30   коп.
відмовлено  з  тих  підстав,  що  позивач не доказав факт передачі
відповідачу металевих конструкцій (суддя Т. Зубкова).
 
     Постановою Запорізького апеляційного господарського суду  від
10  вересня  2004  року   рішення місцевого суду змінено в частині
розподілу судових витрат,  а в іншій частині залишено без  змін  з
тих же   підстав   (колегія   суддів   у   складі:   В.  Хуторний,
М. Мирошниченко, О. Юхименко).
 
     РВ ФДМУ по Запорізькій області в  поданій  касаційній  скарзі
просить   скасувати  постанову  апеляційної  інстанції  в  частині
відмови  в  стягненні  збитків  в  розмірі  41378  грн.  30  коп.,
посилаючись  на  те,  що  судом не прийняті до уваги суттєві умови
договору,  де в  пп.  1.1  вказувалось,  що  до  вартості  об'єкта
незавершеного     будівництва     входить    вартість    виконаних
будівельно-монтажних робіт згідно з актом обстеження  будівельного
майданчика.  Таким  чином,  сторони  домовилися,  що  склад  майна
визначається  актом  обстеження,  який  було  укладено   15.01.96,
оскільки іншого акта обстеження не було.
 
     Судом порушені ст. 32 та п. 3 ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
а   саме   неправомірно   віддана   перевага   доказам,    наданим
відповідачем, і не прийняті до уваги докази позивача.
 
     Ознайомившись з  матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми  судовими  інстанціями  належної  юридичної
оцінки   та   повноти   встановлення   обставин,  дотримання  норм
процесуального права,  згідно з вимогами ст.  111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  колегія суддів дійшла
висновку,  що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
 
     Відповідно ст.  111-7  Господарського  процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  переглядаючи у  касаційному  порядку  судові
рішення,  касаційна  інстанція  на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними  обставини,  що  не
були  встановлені  у  рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
 
     Суди попередніх інстанцій встановили наступне.
 
     13.05.98 сторони  у  справі  уклали  договір  купівлі-продажу
об'єкта   незавершеного   будівництва  "Завод  силікатної  цегли",
відповідно пп.  1.1 якого до  вартості  об'єкта  входить  вартість
виконаних  будівельно-монтажних  робіт  згідно  з актом обстеження
будівельного майданчика.
 
     У договорі вказано,  що  згідно  з  протоколом  аукціону  від
16.10.97 N    1   остаточна   ціна   продажу   об'єкта   становить
5222,26 грн., крім того, ПДВ - 1044 грн. 45 коп.
 
     У разі невиконання покупцем умов цього договору  позивач  має
право    у   встановленому   порядку   на   розірвання   договору,
відшкодування завданих збитків та повернення об'єкта  у  власність
позивача.
 
     Рішенням господарського    суду   Запорізької   області   від
24.09.2003 з зазначених вище підстав договір було розірвано.
 
     Для повернення об'єкта в  державну  власність  позивачем  був
укладений  договір  на  проведення незалежної експертизи N 542 від
22.01.2004. Оплата по договору становила 2500 грн.
 
     В квітні 2004 р.  позивач направив відповідачу претензію  про
відшкодування  збитків в сумі 43878 грн.  30 коп.,  посилаючись на
нестачу 20 шт.  металевих колон вагою 45,92 тонни,  6  ферм  вагою
21 тонна  та  двох  ліхтарів  вагою  2,6  тонни.  Всього за даними
позивача нестача металевих конструкцій склала 69,52 тонни.
 
     Судами встановлено,  що відповідно до  п.  3.2  договору  від
13.05.98  передача об'єкта приватизації позивачем і прийняття його
відповідачем    посвідчується    актом    прийому-передачі,   який
підписується  сторонами.  В  акті  передачі  об'єкта  від 15.05.98
значиться об'єкт - незавершене будівництво заводу силікатної цегли
в кількості одна штука.  Навпроти найменування "обладнання,  що не
здане до монтажу" та "металоконструкції,  матеріали, не укладені в
діло" стоять прочерки.
 
     З огляду  на встановлені обставини попередні судові інстанції
дійшли обгрунтованого  висновку,  що  металеві  конструкції  вагою
83,66  тонн за договором купівлі-продажу від 13.05.98 позивачем не
передавалися,  а  відповідачем  не  приймалися,  а  звідси  вимоги
стягнути  їх вартість з відповідача безпідставні.  Судами не взяті
до уваги посилання позивача на п.  1.1 договору,  оскільки в ньому
не зазначено посилання на конкретну дату обстеження об'єкта, тобто
сторони не домовлялися, що склад майна буде визначатися саме актом
обстеження від 15.01.96.
 
     Надавати іншу оцінку доказам у справі, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу про перевагу одних доказів над
іншими  не  входить  до компетенції касаційної інстанції.  Остання
вважає,   що   постанова   апеляційної   інстанції   винесена    у
відповідності  до  встановлених  обставин  згідно  вимогам діючого
законодавства. Підстави для її скасування відсутні.
 
     Керуючись ст.ст.  111-5  -   111-9,   111-11   Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу РВ ФДМУ по Запорізькій області залишити  без
задоволення,  а постанову Запорізького апеляційного господарського
суду  від  10.09.2004  у  справі  N  26/110  господарського   суду
Запорізької області - без змін.