ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.02.2005 Справа N 20-11/097
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 21.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Плахотнюк С.О.
суддів: Панченко Н.П., Плюшка І.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ВАТ "ЕК
"Севастопольенерго"
на постанову від 21.10.2004 Севастопольського апеляційного
господарського суду
та рішення від 30.07.2004 господарського суду міста
Севастополя
у справі N 20-11/097
за позовом ВАТ "ЕК "Севастопольенерго"
до ВАТ "Севастопольський завод залізобетонних виробів"
про стягнення 102572,14 грн.,
за участю представників:
позивача - Пономарьова П.О.
відповідача - Сергеєва В.О.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 30.07.2004 (підписане 13.08.2004) господарського
суду міста Севастополя (суддя Дмитриєв В.Є.) у справі N 20-11/097
в позові ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" до ВАТ "Севастопольський
завод залізобетонних виробів" відмовлено в повному обсязі.
Постановою від 21.10.2004 Севастопольського апеляційного
господарського суду у справі N 20-11/097 рішення від 30.07.2004
господарського суду міста Севастополя у цій справі залишено без
змін.
Не погоджуючись з постановою від 21.10.2004 Севастопольського
апеляційного господарського суду та рішенням від 30.07.2004
господарського суду міста Севастополя у справі N 20-11/097,
ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" звернулося до Вищого господарського
суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати
вказані рішення місцевого та постанову апеляційного господарських
судів та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого
господарського суду України дійшла висновку про те, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що
між ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" і ВАТ
"Севастопольський завод залізобетонних виробів" був укладений
договір N 61 на користування електричною енергією, відповідно до
умов якого позивач зобов'язувався поставляти відповідачу
електричну енергію в об'ємах визначених договором, а відповідач
(споживач) проводити своєчасну оплату за використану
електроенергію за тарифами і в строки вказані в додатку N 5 до
договору.
Величини постачання електроенергії визначені позивачем на
грудень 2003 р. в об'ємі 120000 квт/ч. як встановлено судом
фактично було спожито відповідачем 199249 квт/ч. Позивач вказує,
що відповідачу були виставлені рахунки, які оплачені частково в
результаті відповідачу проведена корегування договірної величини
споживання електроенергії на грудень 2003 р. до фактичного рівня.
За перевищення договірної величини відповідачу виставлено рахунок
на суму 102572,14 грн., який відповідачем не сплачено.
Як вищезазначено позовні вимоги ВАТ "ЕК "Севастопольенерго"
залишені без задоволення як господарським судом першої так і
апеляційним господарським судом. Рішення судів попередніх
інстанцій мотивовані тим, що відповідачем надано докази
своєчасного погашення заборгованості за грудень 2003 р. і тому у
позивача не було підстав для проведення корегування договірної
величини споживання електроенергії і нарахування п'ятикратної
вартості різниці між фактично спожитою договірною величиною
електроенергії.
ВАТ "Севастопольобленерго" в касаційної скарзі посилається на
те, що судами в повному обсязі недосліджені матеріали справи,
зокрема: взято до уваги договори поручительства укладені з ТОВ
"Будкомплект" строк дії яких закінчився.
Вищий господарський суд України проаналізувавши мотиви
прийнятих рішення і постанови судів попередніх інстанцій
касаційної скарзі у справі N 20-11/097, вважає, що вимоги ст. 43
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судами виконані не в повному обсязі.
Мотиви оскарження рішення, викладені в апеляційної скарги не
досліджувались апеляційною інстанцією, не перевірялись фактичні
обставини справи в повному обсязі і господарським судом першої
інстанції. Не встановивши конкретну дату розрахунків між
сторонами, не спростувавши пояснення з цього питання позивача, у
суду не було підстав вважати неправильним застосування позивачем
п.13 Порядку поставки електроенергії споживачам, утвердженому
постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 N 441
( 441-99-п ) (441-99-п)
(в редакції постанови N 475 ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
від
09.04.02).
З врахуванням викладеного і керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" на постанову від
21.10.2004 Севастопольського апеляційного господарського суду та
рішення від 30.07.2004 господарського суду міста Севастополя у
справі N 20-11/097 задовольнити частково.
Постанову від 21.10.2004 Севастопольського апеляційного
господарського суду та рішення від 30.07.2004 господарського суду
міста Севастополя у справі N 20-11/097 скасувати. Справу передати
на новий розгляд господарському суду міста Севастополя.