ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.02.2005 Справа N 3-14/333-03-8673
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого, Н. Волковицької, Г. Кравчука
за участю представників:
позивача Білоус Є.О. - дов. від 20.01.2005 р.
відповідача Цуркан Н.В. - дов. від 14.02.2005 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси
на рішення від 12.10.2004 р.
у справі N 3-14/333-03-8673 господарського суду Одеської
області
за позовом Державної податкової інспекції у Малиновському
районі м. Одеси
до
- Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" - Приватного
підприємства "Альма"
про визнання угоди недійсною та стягнення 24000 грн.
В С Т А Н О В И В:
ДПІ у Малиновському районі м. Одеси звернулась до
господарського суду Одеської області з позовом про визнання
недійсною на підставі статті 49 Цивільного кодексу України угоди
від 03.09.2002 р. N 144 між ВАТ "Пресмаш" та ПП "Альма" як такої,
що укладена з боку останнього з метою, завідомо суперечною
інтересам держави та застосування відповідних наслідків,
передбачених цією статтею.
Рішенням господарського суду Одеської області від
04.12.2003 р. (суддя Горячук Н.О.) у задоволенні позовних вимог
відмовлено з огляду на недоведеність позивачем факту укладення
оспорюваної угоди з умислом на порушення інтересів держави та
суспільства.
Крім того, відмовляючи в позові, суд виходив з того, що
визнання недійсними установчих документів, або скасування
державної реєстрації підприємства не є підставою вважати
недійсними угоди, укладені таким підприємством з іншими
підприємствами чи організаціями до моменту виключення його з
державного реєстру.
За апеляційною скаргою ДПІ у Малиновському районі м. Одеси
Одеський апеляційний господарський суд переглянув рішення
господарського суду Одеської області від 04.12.2003 р. в
апеляційному порядку і постановою від 03.02.2004 р. залишив його
без змін з тих же підстав.
Вказані судові рішення були скасовані постановою Вищого
господарського суду України від 18.05.2004 р. з передачею справи
на новий розгляд до господарського суду Одеської області на
підставі статті 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи.
За результатами нового розгляду справи, господарським судом
Одеської області було прийнято рішення від 12.10.2004 р., яким у
задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи судове рішення, господарський суд дійшов висновку,
що спірні угоди були укладені з боку ПП "Альма" з метою ухилення
від сплати податків.
При цьому визнав неправомірними обґрунтування позивачем
позовних вимог в частині застосування наслідків з посиланням на
норму права, а саме статтю 49 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції 1963 р.), який втратив чинність з 01.01.2004 р.
ДПІ у Малиновському районі м. Одеси подала до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на рішення
господарського суду Одеської області від 12.10.2004 р., в якій
просить його скасувати, задовольнивши позовні вимоги в повному
обсязі.
У касаційній скарзі, зокрема, вказується на те, що відповідно
до статті 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, якщо угода
укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі
виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все
одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною
з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все
належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При
наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за
угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою
або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход
держави.
Отже, умисел, що суперечить інтересам держави, в даній угоді
вбачається зі сторони ПП "Альма", оскільки підприємство
зареєстровано в органах державної влади із зазначенням в
установчих документах неправдивих даних про засновників та
наданням органам реєстрації підроблених документів, що ставить під
сумнів намір займатись підприємницькою діяльністю з дотриманням
всіх норм чинного законодавства, що підтверджується рішенням
місцевого суду Малиновського району м. Одеси від 11.02.2003 р.,
яким скасовано установчі документи ПП "Альма".
Крім того, заявник звертає увагу суду на те, що факт
виконання угоди підтверджується матеріалами справи, а тому судом
помилково було відмолено у позові щодо застосування наслідків,
визначених приписами статті 49 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції 1963 р.), яка була чинною на момент звернення з
позовною заявою.
ТОВ "Пресмаш" надано відзив на касаційну скаргу, в якому він
просить судове рішення залишити без змін з підстав, якими воно
мотивоване.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутніх
в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Виходячи з вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної
інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським
судом Одеської області, 03.09.2002 р. та 15.10.2002 р. між
ПП "Альма" та ТОВ "Пресмаш" були укладені договори підряду N 144 і
145, згідно яких ПП "Альма" зобов'язувалось виконати роботи з
ремонту станка та кровельного покриття цеху стальних конструкцій,
а ТОВ "Пресмаш" зобов'язувалось оплатити виконані роботи.
Факт виконання умов договорів встановлено судом під час
судового розгляду спору та підтверджено належними доказами, а
саме, виписками банку про здійснення оплати за договором N 144 від
03.09.2002 р. у сумі 10000 грн. та за договором N 145 від
15.10.2002 р. у сумі 14000 грн.; податковими накладними N 23 від
29.10.2002 р. та N 22 від 25.10.2002 р.; актами прийому-передачі
виконаних робіт.
Крім того, під час судового розгляду справи судом першої
інстанції було встановлено, що за рішенням міського Малиновського
районного суду м. Одеси від 11.02.2003 р. у цивільній справі
N 2-776 статутні документи ПП "Альма" визнані недійсними.
Вказане рішення мотивоване тим, що державна реєстрація
підприємства була здійснена невідомою особою на втрачений паспорт,
без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.
Статтею 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
передбачено, що
кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і
розмірах, встановлених законом.
Відповідно до приписів статті 49 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, угода, яка укладена з метою, суперечною інтересам
держави і суспільства, є недійсною.
Пленум Верховного Суду України у пункті 6 Постанови "Про
судову практику в справах про визнання угод недійсними"
( v0003700-78 ) (v0003700-78)
роз'яснив, що угода, укладена з метою, за відомо
суперечною інтересам держави та суспільства, зокрема, належать
угоди спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами
доходів від оподаткування.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено
заснування підприємства на підставну особу та використання
документів особою, яка не має відношення до реєстрації ПП "Альма".
Вказане дає касаційній інстанції підстави стверджувати, що
господарський суд Одеської області обґрунтовано дійшов висновку,
що оспорювана у даній справі угода спрямована на ухилення від
сплати податків з боку ПП "Альма", тобто з метою, суперечною
інтересам держави.
Відповідно до статті 49 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції 1963 р. із змінами та доповненнями, яка
діяла на момент звернення з позовною заявою) угоди, укладені з
метою, суперечною інтересам держави і суспільства визнаються
недійсними з застосуванням передбачених нею наслідків.
За приписами згаданої норми, зокрема, якщо угода укладена з
метою, завідомо суперечною інтересам держави, то при наявності
умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно
бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй
на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судове рішення
у справі підлягає скасуванню як таке, що прийняте з порушенням
норм матеріального права, позовні вимоги слід задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 2 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від
12.10.2004 р. у справі N 3-14/333-03-8673 господарського суду
Одеської області скасувати. Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсними угоди N 144 від 03.09.2002 р. та N 145 від
15.10.2002 р., укладені між ВАТ "Пресмаш" та ПП "Альма" на
підставі статті 49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Стягнути з ПП "Альма" на користь ВАТ "Пресмаш" 24000 грн.
Стягнути з ВАТ "Пресмаш" в доход держави 24000 грн.
Доручити господарському суду Одеської області видачу наказів
на виконання цієї постанови.
Касаційну скаргу ДПІ у Малинівському районі м. Одеси
задовольнити.