ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.2005 Справа N 29/94
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі
м. Києва
на постанову від 27.07.04 Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 29/94 господарського суду м. Києва
за позовом ТОВ "Газова Енергетична компанія "Престиж"
до ДПІ у Печерському районі м. Києва
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
позивача: Чемерський Ю.Л. (дов. N 21/07-04 від 21.07.04)
відповідача: Трифонов С.М. (дов. N 1198/9/10-009 від
07.02.05)
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 10.02.05 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду м. Києва (суддя) від
14.05.2004 р. позов задоволено повністю; визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у
Печерському районі м. Києва N 0000122315/0 від 01.08.2003 р.;
визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної
податкової інспекції у Печерському районі м. Києва N 0000112315/0
від 01.08.2003 р.; стягнуто з Державної і податкової інспекції у
Печерському районі м. Києва на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю "Газова Енергетична компанія "Престиж"
203,00 грн. судових витрат.
Постановою колегії суддів Київського апеляційного
господарського суду у складі: головуючого Новикова М.М., суддів:
Мартюк А.І., Мачульського Г.М. від 20.04.04 рішення місцевого
господарського суду залишено без змін.
ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулась до Вищого
господарського суду України із касаційною скаргою на постанову
Київського апеляційного господарського суду, вважаючи, що дана
постанова прийнята внаслідок неправильного застосування норм
матеріального права, а тому просить постанову апеляційного
господарського суду та рішення місцевого господарського суду у
даній справі скасувати, в позові відмовити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва на
постанову Київського апеляційного господарського суду, заслухавши
представників сторін та перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності їх оцінки судом, а також правильність
застосування норм матеріального і процесуального відзначає
наступне:
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено,
що податковим-повідомленням рішенням ДПІ у Печерському районі
м. Києва N 0000122315/0 від 01.08.2003 р. позивачу відповідно до
пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану
вартість у сумі 772305 грн., з них за основним платежем
514870 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій 257435 грн.
Податковим-повідомленням рішенням ДПІ у Печерському районі
м. Києва N 0000112315/0 від 01.08.2003 р. позивачу відповідно до
пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України ДПро оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на
додану вартість за грудень 2002 р. в розмірі 181630 грн.
В результаті процедури адміністративного оскарження спірні
податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були прийняті на
підставі висновків Акта документальної перевірки, яким
встановлено:
В грудні 2002 р. ТОВ ГЕК "Престиж" придбало у ТОВ "Вертекс"
(код ЄДРПОУ 31926177) природний газ в кількості 14000 тис. куб. м
на суму 4179000 грн. в тому числі ПДВ 696500 грн. Вказана сума ПДВ
включена підприємством до складу податкового кредиту в грудні
2002 р. ТОВ ГЕК "Престиж" не надано до перевірки документів, які б
свідчили про зберігання та транспортування природного газу.
Для з'ясування обґрунтованості податкового кредиту за грудень
2002 року ТОВ ГЕК "Престиж" на виконання п. 7.2.3. п. 7.2.4 ст. 7
Закону України "Про податок на додану вартість" N 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.1997 р., із змінами та доповненнями,
співробітником ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва проведена
зустрічна перевірка ТОВ "Вертекс" з питання достовірності
податкових накладних, правильності обчислення та сплати ПДВ до
бюджету. За результатами перевірки встановлено, що ТОВ "Вертекс"
перебуває на податковому обліку в ДШ у Печерському районі
м. Києва, за період з травня 2002 р. по листопад 2002 р.
підприємство звітувало про відсутність діяльності, з грудня
2002 р. підприємство до ДШ не звітує. Директором ТОВ "Вертекс"
згідно реєстраційних документів, являється Л.І.М., прописаний за
адресою: <...>, місцезнаходження якого на даний час не
встановлено.
Опитаний з приводу реєстрації підприємства співзасновник
Борщевський Сергій Юрійович, паспорт серії СН N 804537 виданий
28.04.1998 р. Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві, пояснив,
що являється співзасновником ТОВ "Вертекс" спільно з Ц.Р.О.,
паспорт ВА N 019458 виданий 23.06.1995 р. Куйбишевським РВ ДМУУМВС
України в Донецькій області, та особисто до Статутного фонду
підприємства ні яких грошових коштів та матеріальних цінностей не
вносив. Також Б.С.Ю. пояснив, що йому нічого невідомо про
фінансову-господарську діяльність ТОВ "Вертекс" та
місцезнаходження його посадових осіб, будь-яких фінансових
документів не підписував, звітність не складав та не підписував,
та до ДПІ не подавав, гр. Л.І.М. не знає, будь-яких документів про
призначення його на посаду директора ТОВ "Вертекс" не підписував.
Виходячи з вище наведеного, ТОВ "Вертекс" має ознаки фіктивного.
За висновками акту перевірки встановлено порушення пп. 11.2.1
п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" від 22.05.1997 р. N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
, зі
змінами та доповненнями, та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. N 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, зі змінами та доповненнями, в результаті чого
зменшено суму податку на додану вартість, заявленого до
відшкодування за грудень 2002 р. на суму 181630 грн. та
донараховане податку на додану вартість за грудень 2002 р. на суму
514870 грн.
Господарськими судами при розгляді справи також було
встановлено, що Згідно договору N 63/11-2002 від 27.11.2002 р. на
поставку природного газу ТОВ "Газова енергетична компанія
"Престиж" придбало у ТОВ "Вертекс" природний газ. Договір на
поставку природного газу був дійсним станом на день розгляду
спору. Факт отримання природного газу в розмірі 14 тис. куб. м
загальною вартістю 4179000,00 грн., в т.ч. ПДВ 696500,00 грн.
підтверджується актом прийому-передачі природного газу від
31.12.2002 р. Розрахунки за отриманий природний газ проведені в
повному обсязі, що не заперечується відповідачем.
По факту проведення розрахунків позивачу були видані
податкові накладні N 3 від 16.12.02 р. на суму 1000000 грн., в
т.ч. ПДВ - 166666,67 грн. та N 4 від18.12.2002 р. на суму
536586,86 грн., в т.ч. ПДВ - 86431,14 грн. Податкова накладна N 6
від 31.12.2002 р. на суму 2642413,14 грн., в т.ч. ПДВ -
440402,19 грн. була видана по факту поставки товару. Таким чином,
податкові накладні були видані з додержанням вимог пп. 7.2.3
п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.1997 р.
Ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлено порядок обчислення і сплати податку,
ст. 7.4. регулює виникнення податкового кредиту.
Відповідно до п. 7.5.2. ст. 7.5. Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
датою виникнення права платника податку на податковий кредит - є
дата сплати податку по податкових зобов'язаннях, згідно з
п. 7.3.6. Закону.
Відповідно до п. 1.7 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит - сума, на яку
платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного
періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації (п.п. 7.4.1
ст. 7 Закону).
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
датою виникнення права платника податку на
податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника
податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки
відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з
використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт
придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Господарськими судами встановлено, що податкові накладні, на
підставі яких був сформований податковий кредит за грудень
2002 р., оформлені належним чином та відповідають вимогам
пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, що не заперечувалось відповідачем.
Тобто під час включення позивачем суми ПДВ до податкового
кредиту та на момент проведення перевірки органами державної
податкової служби сума податкового кредиту була підтверджена
відповідними податковими накладними, виписаними саме продавцем
товару позивачу, та документами, визначеними законом.
Крім того, недійсність податкових накладних не була
підтверджена жодним рішенням суду.
У строки, передбачені законом для відповідного податкового
періоду, платник податку подає органу державної податкової служби
за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від
того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.
У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена
згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, має від'ємне
значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з
Державного бюджету України протягом місяця, наступного після
подачі декларації (пп. 7.3.3. п. 7.3 ст. 7 Закону).
Господарськими судами було встановлено, що позивач вірно
відніс суму податку на додану вартість до сум бюджетного
відшкодування в грудні 2002, що зазначено в рядку 25 декларації,
поданої позивачем до податкової інспекції.
Щодо порушенням позивачем пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
колегія суддів відзначає наступне.
Статтею 11 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено правила ведення податкового обліку.
Відповідно із п. 11.2. Закону датою збільшення валових витрат
виробництва (обігу) вважається будь-яка дата, яка припадає на
податковий період, протягом якого відбувається будь-яка із подій,
що сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку
платника податку на оплату товарів, ...або дата оприбуткування
платником податку товарів.
Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не належать до складу валових витрат будь-які
витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними
та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких
передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
від 16.07.99 р. "Підставою для бухгалтерського обліку
господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти
здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути
складені під час здійснення господарської операції, а якщо це
неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та
впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів
можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені
на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові
реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву
підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг
господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і
правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що
дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні
господарської операції.
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено,
що позивач отримав товар в повному обсязі в грудні 2002 р., що
підтверджується актом приймання та податковими накладними, копії
яких залучені до матеріалів справи, та на підставі даних
документів оприбуткував товар та, відповідно збільшив валові
витрати виробництва (перша подія).
З урахуванням наведеного, суди правомірно визначили, що
висновок відповідача щодо порушення позивачем пп. 11.2.1 п. 11.2
ст. 11 Закону N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
не відповідає дійсності.
Крім того, судами було встановлено, що відповідач в Акті
перевірки не встановлює та не доводить ті обставини, що позивачем
неправомірно віднесено до складу валових витрат суму коштів,
сплачених в результаті придбання природного газу від ТОВ
"Вертекс", або що дана сума віднесена позивачем з порушеннями норм
чинного законодавства.
Що стосується твердження відповідача, що контрагент
відповідача є фіктивною фірмою не приймається до уваги, оскільки
господарськими судами було встановлено, що постачальником товару
(природного газу) за договором є ТОВ "Вертекс". На момент
укладання та виконання договору на поставку природного газу
N 63/11-2002 від 27.11.2002 р. зазначене підприємство було
юридичною особою, зареєстроване платником ПДВ, що не заперечується
відповідачем.
Факт отримання податкових накладних від зазначеного
підприємства, та перерахування йому коштів за отриманий товар не
заперечує і відповідач.
Придбаний позивачем газ в подальшому був реалізований
позивачем наступним підприємствам: ТОВ "Газова компанія "Східна
Україна" (акт прийому передачі природного газу б/н від
31.12.2002 р. на суму 437618,68 грн.), ТОВ "Веста" (акт
прийому-передачі природного газу б/н від 31.12.2002 р. на суму
941755,20 грн.), ТОВ "ТЕК "Енергоінвест" (акт прийому-передачі
природного газу б/н від 31.12.2002 р. на суму 762247,20 грн.), ТОВ
"Український стандарт" (акт прийому-передачі природного газу б/н
від 31.12.2002 р. на суму 425359,20 грн.), ТОВ "Київ" (акт
прийому-передачі природного газу б/н від 31.12.2002 р. на суму
443754, грн.), ТОВ ПСК "Алмар" (акт прийому-передачі природного
газу б/н від 31.12.2002 р. на суму 1166899,82 грн.). Реалізація
позивачем отриманого природного газу зазначеним підприємствам
підтверджується також листом Об'єднаного диспетчерського
управління N 64-1853 від 04.09.2003 р. Також підтвердженням
фактичної передачі товару являються акт прийому-передачі газу до
контракту N 03-11/02 від 15.11.2002 р. по підсумкам поставки в
грудні 2002 р. від 13.01.2003 р. (ТОВ "Вертекс" - покупець), в
якому ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" підтверджує технічне
приймання газу грудня 2002 р. та підтверджує факт використання
газу споживачами, постачальником для котрих являється ТОВ
"Вертекс".
Виходячи з вищенаведеного, суди зазначили, що всі вимоги
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
позивачем виконано, всі необхідні документи, що
підтверджують виконання даної господарської операції, надані суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова
апеляційного господарського суду відповідає нормам чинного
законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України, П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва залишити
без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
27.07.04 у справі N 29/94 залишити без змін.