ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.2005 Справа N 28/162
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Першиков Є.В., судді: Савенко Г.В.,
Ходаківська І.П., розглянувши касаційну скаргу Державної
податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову
від 21.09.2004 р. Київського апеляційного господарського суду у
справі N 28/162 господарського суду м. Києва за позовом Закритого
акціонерного товариства "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера
Україна" до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення, за участю
представників сторін: позивача - Романюк В.М., за довіреністю,
відповідача - Пікула В.В., за довіреністю. 27.01.2005 р.
(в судовому засіданні касаційної інстанції оголошувалася перерва
до 10.02.2005 р.), В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.05.2004 р. у
справі N 28/162, яке залишене без змін постановою від
21.09.2004 р. Київського апеляційного господарського суду,
задоволено позов Закритого акціонерного товариства
"Торгівельно-енергетична компанія "ІТЕРА Україна" до Державної
податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі
м. Києва N 5501730/0 від 26.09.2003 р. і стягнуто з відповідача на
користь позивача 203 грн. судових витрат.
ДПІ у Печерському районі м. Києва, не погоджуючись з
прийнятими судовими рішеннями, подала касаційну скаргу, в якій
просить скасувати постанову від 21.09.2004 р. Київського
апеляційного господарського суду та рішення господарського суду
м. Києва від 11.05.2004 р. у справі N 28/162, і прийняти нове
рішення, яким відмовити ЗАТ "ТЕК "ІТЕРА Україна" в задоволенні
позову, з тих підстав, що судами порушено ст.ст. 5, 8, 19, 20
Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
.
Справа розглядається по суті колегією суддів у постійному
складі: головуючий - Першиков Є.В., судді Савенко Г.В.,
Ходаківська І.П., утвореною розпорядженням заступника Голови
Вищого господарського суду України від 09.04.2004.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі
м. Києва проведено комплексну документальну перевірку ЗАТ "ТЕК
"ІТЕРА України". 25.09.2003 р. ДПІ у Печерському районі м. Києва
складено акт додаткової перевірки N 764/17-3 до акта N 274 від
20.06.2003 р., в якому сказано, що під час комплексної перевірки
співробітниками відповідача встановлено факти виплат за рахунок
підприємства грошових коштів службі охорони СПМО "Титан" УДСО при
ГУ МВС України в Київській області за охорону посадових осіб
(керівників) підприємства. Перевіркою встановлено, що суми виплат
не включались в сукупний оподатковуваний дохід, прибутковий
податок не утримувався.
ДПІ у Печерському районі м. Києва в акті N 764/17-3 зроблено
висновок про те, що документальною перевіркою встановлено
порушення позивачем ст. 8, п. 19.2 ст. 19, ст. 20 Декрету Кабінету
Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від
26.12.92 р. N 13-92 ( 13-92 ) (13-92)
із змінами та доповненнями та пп.
5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Інструкції про прибутковий податок з громадян
N 12 ( z0064-93 ) (z0064-93)
від 21.04.93 р., за що позивачу, у відповідності
до п. 21.1 ст. 21 Декрету Кабінету Міністрів "Про прибутковий
податок з громадян" від 26.12.92 р. N 13-92 та пп. 4.2.2 п. 4.2
ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від
21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
, донараховано прибутковий
податок у сумі 15385 грн.
26.09.2003 р. ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято
податкове повідомлення-рішення N 5501730/0, яким, на підставі акта
перевірки N 764/17-3 від 25.09.2003 р., позивачу визначено суму
податкового зобов'язання за платежем "прибутковий податок" у
розмірі 46155 грн. (15385 грн. - основний платіж, 30770 грн. -
штрафні (фінансові) санкції).
Як встановлено попередніми судовими інстанціями,
01.04.2001 р. між Державною службою охорони при Міністерстві
внутрішніх справ України в особі командира окремої роти СПМО
"Титан" УДСО при ГУ МВС України в Київській області і позивачем
було укладено договір про забезпечення особистої безпеки посадової
особи - президента товариства, за умовами якого позивач доручив, а
державна служба охорони прийняла на себе обов'язок по здійсненню
заходів по забезпеченню безпеки "Посадової особи" виключно в
робочий час та під час виконання нею своїх службових обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, послуги по охороні
посадових осіб позивача надавались виключно посадовим особам
позивача (охоронялись президенти ЗАТ ТЕК "ІТЕРА Україна").
Податковий орган відніс суми, виплачені за надання послуг по
охороні посадових осіб позивача, до додаткових благ, наданих
підприємством своїм посадовим особам.
Статтею 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий
податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
(який застосовується до спірних
відносин, далі по тексту - Декрет) встановлено, що об'єктом
оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в
Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що
складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів),
одержаний з різних джерел як на території України, так і за її
межами.
Статтею 8 Декрету ( 13-92 ) (13-92)
передбачено, що згідно з цим
розділом Декрету оподатковуваними прибутковим податком доходами,
одержаними за місцем основної роботи (служби, навчання),
вважаються доходи, одержані від підприємств, установ і організацій
усіх форм власності, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької
діяльності, з якими громадянин має трудові відносини, за умови
обов'язкового ведення в цьому місці трудової книжки і провадження
відрахувань до фонду соціального страхування. До сукупного
оподатковуваного доходу включаються одержані за місцем основної
роботи (служби, навчання) доходи за виконання трудових обов'язків,
у тому числі за сумісництвом, за виконання робіт за договорами
підряду, а також інші доходи, що утворилися в результаті надання
за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних
осіб - суб'єктів підприємницької діяльності своїм працівникам
матеріальних і соціальних благ у грошовій і натуральній формі,
крім сум виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного
доходу, визначених у статті 5 цього Декрету.
Як встановлено судами, згідно укладеного з державною службою
охорони договору, забезпечення охорони керівників позивача
проводилось винятково у робочий час з метою забезпечення безпеки
діяльності підприємства.
Судова колегія погоджується з висновками апеляційного та
місцевого господарського суду про те, що оплата підприємством
охорони його посадових осіб не може розглядатись як фінансування
особистих потреб фізичної особи та не є персоніфікованою виплатою
у вигляді матеріальних або соціальних благ, оскільки надання
охорони не пов'язане з особистими потребами громадянина - фізичної
особи керівника підприємства, а покликане забезпечити безпеку та
нормальну діяльність саме господарюючого суб'єкта та його органів.
Отже, визначення позивачу податкового зобов'язання за
платежем "прибутковий податок" у розмірі 46155 грн. (15385 грн. -
основний платіж, 30770 грн. - штрафні (фінансові) санкції) є
неправомірним.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те,
що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята у
відповідності до вимог чинного законодавства, а тому касаційна
скарга ДПІ у Печерському районі м. Києва не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою сторін
оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському
районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову від 21.09.2004 р. Київського апеляційного
господарського суду у справі N 28/162 господарського суду м. Києва
залишити без змін.