ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.2005 Справа N 15/172
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ходаківська І.П. (головуючий суддя), судді: Савенко Г.В.,
Кривда Д.С., розглянувши касаційні скарги Центральної міжрайонної
державної податкової інспекції у м. Миколаєві на постанову від
05.10.2004 р. Одеського апеляційного господарського суду у справі
N 15/172 господарського суду Миколаївської області за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія
"Миколаївобленерго" до Центральної МДПІ м. Миколаєва про визнання
недійсними податкових повідомлень-рішень, за участю представників
сторін: від позивача - Мітрофанова Т.К., Дунаєв М.І.
(за довіреністю), від відповідача - Македонська І.Л. (за
довіреністю), Цюра П.С. (за довіреністю), Снігір Є.О. (за
довіреністю), В С Т А Н О В И В:
ВАТ "ЕК "Миколаївобленерго" звернулось до господарського суду
із позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
від 19.07.2004 р. NN 0000952301/0, 0000962301/0, 0000972301/0 з
тих підстав, що зазначені рішення не відповідають вимогам діючого
законодавства України.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
16.08.2004 р. позовні вимоги задоволені у повному обсязі,
податкові повідомлення-рішення від 19.07.2004 р. NN 0000952301/0,
0000962301/0, 0000972301/0 Центральної МДПІ м. Миколаєва визнано
недійсними.
Постановою від 05.10.2004 р. Одеського апеляційного
господарського суду у справі N 15/172 апеляційну скаргу
Центральної МДПІ м. Миколаєва задоволено частково. Рішення
господарського суду Миколаївської області від 16.08.2004 р. зі
справи N 15/172 змінено, позов задоволено частково. Визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі
м. Миколаєва від 19.07.2004 р. N 0000972301/0 в частині зменшення
суми бюджетного відшкодування у розмірі 4271122,20 грн. та штрафні
(фінансові) санкції у сумі 2142073,50 грн. В решті позову про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у
Заводському районі м. Миколаєва від 19.07.2004 р. N 0000972301/0
на суму 130248 грн. відмовлено.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, Центральна МДПІ у м.
Миколаєві, яка у зв'язку з реорганізацією є правонаступником ДПІ в
Заводському р-ні м. Миколаєва, звернулась до Вищого господарського
суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати
постанову від 05.10.2004 р. Одеського апеляційного господарського
суду і рішення господарського суду Миколаївської області від
16.08.2004 р., та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розпорядженням заступника голови Вищого господарського суду
України, у зв'язку з відпусткою судді Першикова Є.В. для перегляду
в касаційному порядку справ, призначених до розгляду на
03.02.2005 р., колегією суддів у складі: головуючого -
Першикова Є.В., суддів - Савенко Г.В., Ходаківської І.П., утворено
колегію суддів в наступному складі: головуючий - Ходаківська І.П.,
судді - Савенко Г.В., Кривда Д.С. 03.02.2005 р. в судовому
засіданні касаційної інстанції оголошувалася перерва до
10.02.2005 р.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Заводському р-ні
м. Миколаєва (правонаступник - Центральна МДПІ у м. Миколаєві)
здійснена планова комплексна документальна перевірка з питань
дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ "ЕК
"Миколаївобленерго" за 2003 рік, про що складено акт від
15.07.2004 р. N 1110/332/23-01/23399393.
Згідно із зазначеним актом перевірки, ДПІ виявлено ряд
порушень податкового законодавства, у зв'язку з чим ВАТ "ЕК
"Миколаївобленерго" донараховано податок на прибуток у сумі
29266400,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі
13194090,00 грн., податок на додану вартість у сумі
7648174,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у сумі
3824087,00 грн.; зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у
розмірі 4284147,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових)
санкцій у розмірі 2142073,50 грн.
На підставі акта перевірки та відповідно до вимог Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р.
N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
зі змінами, ДПІ оформлені та надіслані ВАТ
"ЕК "Миколаївобленерго" податкові повідомлення-рішення від
19.07.2004 р., якими визначено відповідні податкові зобов'язання,
а саме:
N 0000952301/0 з податку на прибуток у загальній сумі
42460490,00 грн.;
N 0000962301/0 з ПДВ у загальній сумі 11472261,00 грн.;
N 0000972301/0 зменшення суми бюджетного відшкодування та
санкції;
всього - 6426220,50 грн.
Підставою для прийняття оскаржених податкових
повідомлень-рішень N 0000952301/0 і N 0000962301/0 є викладений в
акті перевірки від 15.07.2004 р. N 1110/332/23-01/23399393
висновок, що позивач у порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2,
пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
у 2003 році безпідставно відносив до
складу валових витрат вартість понаднормативних втрат електричної
енергії, використання якої не підтверджуються відповідними
розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість
ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення
податкового обліку.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що згідно із
п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валові витрати виробництва та обігу -
сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній
або нематеріальній формах, здійснених як компенсація вартості
товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким
платником податку для їх подальшого використання у власній
господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону України
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено, що до складу валових витрат включаються
суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного
періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням
виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці,
у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи
реактивну), з урахуванням обмежень, установлених
пунктами 5.3-5.8 цієї статті. Пунктом 5.3 ст. 5 Закону наведено
вичерпний перелік операцій, за якими витрати не включаються до
складу валових витрат.
Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено, що
не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не
підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими
документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена
правилами ведення податкового обліку.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, та не
спростовано ДПІ, електроенергія була фактично придбана позивачем
для подальшого продажу користувачеві (користувачам), тобто
відповідно до виду господарської діяльності товариства.
Перевіряючими не надано доказів того, що якась частка придбаної
товариством електричної енергії не повинна була направлятися
кінцевим споживачам.
Отже, апеляційний господарський суд обґрунтовано дійшов
висновку, що вся вартість втрат електроенергії підлягає включенню
до складу валових витрат підприємства.
Окрім того, підпунктом 11.2.1 ст. 11 цього Закону
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено, що датою збільшення валових витрат
виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий
період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася
раніше: або дата оприбуткування платником податку товарів, а для
робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку
результатів робіт (послуг). Перевіряючими в акті перевірки не
наведено факти порушення підприємством цих положень.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат
по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У
разі коли на момент перевірки платника податку органом державної
податкової служби суми податку, попередньо включені до складу
податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим
пунктом документами, платник податку несе відповідальність у
вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством,
нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену
зазначеними цим підпунктом документами.
За приписами пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
датою виникнення права
платника податку на податковий кредит вважається дата списання
коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів
(робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що
засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт,
послуг).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з
висновками попередніх судових інстанцій щодо правомірності
включення позивачем до податкового кредиту суми сплаченого ПДВ у
складі вартості придбаної електроенергії з дати отримання
податкових накладних, якими засвідчено придбання товарів (робіт,
послуг).
За таких обставин колегія суддів вважає постанову
апеляційного суду законною та обґрунтованою і підстав для її зміни
чи скасування не вбачає.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою сторін
оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової
інспекції у м. Миколаєві залишити без задоволення.
Постанову від 05.10.2004 р. Одеського апеляційного
господарського суду у справі N 15/172 господарського суду
Миколаївської області залишити без змін.