ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.2005 Справа N 13/185-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 14.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. - головуючого, Харченка В.М., Борденюк Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, за участю
представників позивача - Білодіда В.В., Кладька Г.П.,
представників відповідача - Курбатова В.В., Глазунова Д.В.,
касаційну скаргу ЗАТ фірми "Зодіак" на постанову від 06.10.2004
Харківського апеляційного господарського суду у справі N 13/185-04
господарського суду Сумської області за позовом ЗАТ фірми "Зодіак"
до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" про стягнення
1321977,94 грн., В С Т А Н О В И В:
У червні 2004 року закрите акціонерне товариство фірма
"Зодіак" звернулося з позовом до відкритого акціонерного
товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" про
стягнення з відповідача 1321977,94 грн. за прострочення виконання
зобов'язання по опротестованому нотаріусом простому векселю N
873375354600. 30.07.2004 позивач доповнив позовну заяву та просив
стягнути з відповідача 1683154,05 грн., з яких 869140,34 грн. -
інфляційних збитків, 7263,94 грн. - відсотків річних,
3113,11 грн. - 3% річних, 140871,86 грн. - упущеної вигоди,
359382,30 грн. - інфляційних збитків по упущеній вигоді,
3382,50 грн. - сума збитків, понесених при сплаті компенсації за
затримку у виплаті заробітної плати працівникам товариства та
моральну шкоду, у розмірі 300000,00 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області від 10.08.2004
у справі N 13/185-04 позов задоволено частково. Стягнено з ВАТ по
газопостачанню та газифікації "Сумигаз" на користь ЗАТ фірми
"Зодіак" 9112,20 грн. інфляційних втрат та 10377,05 грн.
відсотків. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
06.10.2004 вищезазначене судове рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення
господарського суду Сумської області від 10.08.2004, постанову
апеляційного суду від 06.10.2004 та прийняти нове рішення, яким
стягнути з відповідача 1683154,05 грн. Свої вимоги скаржник
мотивує тим, що судом при прийнятті постанови порушено норми
процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 625 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст. 611, 612, 614 ЦК України, ст. ст. 440, 440-1 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.ст. 32, 33, 35, 84, 85, 101, 104, 105 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та ст.ст. 8, 13, 41, 128 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову
апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу позивача -
без задоволення.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування Харківським
апеляційним господарським судом норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26.04.2001,
відповідно до опротестованого простого векселя, який виданий ВАТ
"Сумигаз" 26.04.2000 на суму 285228,00 грн., та акта протесту
векселя про несплату видано виконавчий напис, за яким
запропоновано звернути стягнення з відповідача на користь позивача
як законного векселедержателя, суми боргу у розмірі 285228,00 грн.
Судами також було встановлено, що згідно з рішенням
господарського суду Сумської області від 18.03.2002 та постановою
Харківського апеляційного суду Харківської області від 03.06.2002
у справі N 2239-11/154 вказаний вексель визнаний дійсним, тобто
позивач є його законним векселедержателем.
Наведеним обставинам суди дали відповідну оцінку і дійшли до
висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення
позову та стягнення з відповідача, у зв'язку з тривалим
невиконанням виконавчого напису, 9112,20 грн. інфляційних втрат,
які нараховані з урахуванням погашеної суми боргу за період з
01.01.2004 по 31.05.2004, та 10377,05 грн. річних відсотків за той
же період часу.
Наявні матеріали справи не суперечать вищезазначеним
висновкам суду, а постановлені у справі судові рішення у їх
наведеній частині фактично не оскаржуються жодною з сторін.
Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про відмову в
задоволенні позову відносно іншої частини позовних вимог,
апеляційний суд виходив з того, що питання про стягнення з
відповідача за тих же обставин грошових сум інфляційних втрат за
більш ранній період часу, а саме за період з 2001 по 2003 роки
включно, вже було предметом судового розгляду і з цього приводу
існують відповідні судові рішення, які набрали чинності.
Такий висновок апеляційного суду не суперечить наявним
матеріалам справи, як не суперечить цим матеріалам і його
посилання на те, що позивач, вимагаючи відшкодування за тих же
обставин збитків у вигляді упущеної вигоди, а також відшкодування
заподіяної йому у цьому зв'язку моральної шкоди, не довів того
факту, що такі збитки та моральна шкода йому були дійсно
заподіяні.
Не суперечать наявним матеріалам справи і твердження
апеляційного суду про те, що позивач, вимагаючи відшкодування
збитків у розмірі 3382,50 грн., не надав доказів, які б
підтверджували наявність безпосереднього причинного взаємозв'язку
між сплатою позивачем своїм працівникам компенсації у розмірі
3382,50 грн. за затримку у виплаті заробітної плати та несплатою
відповідачем боргу за векселем.
Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції
винесена на підставі фактичних обставин справи, відповідає вимогам
діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність
підстав для її скасування.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ фірми "Зодіак" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 10.08.2004
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
06.10.2004 у справі N 13/185-04 залишити без змін.