ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.2005 Справа N 7/366
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 12.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І., суддів: Борденюк Є.М., Харченка В.М.,
розглянувши касаційне подання Військового прокурора Хмельницького
гарнізону на постанову Житомирського апеляційного господарського
суду від 08.07.2004 року у справі за позовом військового прокурора
Хмельницького гарнізону в інтересах держави в особі органу,
уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах -
Міністерства оборони України до ВАТ "Кам'янець-Подільський завод
"Електрон" про зобов'язання передати Міністерству оборони України
квартири загальною площею 589,87 кв. м в будинку по
вул. Панівецькій в м. Кам'янець-Подільському Хмельницької області,
за участі прокурора Спорого І.Г., В С Т А Н О В И В:
У лютому 2003 року військовий прокурор Хмельницького
гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
звернувся до суду з позовом до Кам'янець-Подільського заводу
"Електрон" про стягнення 597569,96 грн.
Позивач зазначав, що 26.09.95 року між
Квартирно-експлуатаційним управлінням Прикарпатського військового
округу та виробничим об'єднанням "Електроприлад" укладено договір
N 38/8/15 про спільну пайову участь у будівництві житла, умовами
якого передбачалось фінансування будівництва будинку N 13-а по
вул. Петровського м. Кам'янець-Подільському та отримання
4694,8 кв. м загальної житлової площі.
09.08.96 року у зв'язку зі змінами у підпорядкуванні військ
договір N 341 про спільну пайову участь у будівництві цього
будинку на тих же умовах з визначенням квартир, що підлягали
передачі військовослужбовцям, уклало Головне
квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України.
На виконання договору позивач у 1995-1996 роках перерахував
150 тис. грн., а з грудня 1998 року по жовтень 1999 року надав для
будівництва житла будівельні матеріали на суму 45381,15 грн. і
загальний обсяг вкладень у будівництво склав 195381,15 грн.
Проте, після введення будинку в експлуатацію 20.12.2002 року
ВАТ "Кам'янець-Подільський завод "Електрон", як правонаступник
об'єднання "Електрон", свої зобов'язання не виконав, квартири
Міністерству оборони України не передав, а тому позивач просив
стягнути на його користь 597569,96 грн., що складає вартість
аналогічного житла у теперішній час.
17.02.2003 року позивач звернувся із заявою про заміну
відповідача і залучення до участі у справі у якості відповідача
ВАТ "Кам'янець-Подільський завод "Електрон".
Під час розгляду справи позивач уточнив свої вимоги і просив
зобов'язати відповідача надати йому квартири у спірному будинку
загальною площею 589,87 кв. м.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від
12.03.2004 року, залишеним без змін постановою Житомирського
апеляційного господарського суду від 08.07.2004 року, у
задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач посилається на порушення та
неправильне застосування судами норм матеріального та
процесуального права і просить постановлені у справі судові
рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позов
задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
зокрема, і після оголошеної судом перерви до 10.02.2005 року,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, судова колегія вважає, що постановлені у справі судові
рішення не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню, а
справа - направленню на новий судовий розгляд, виходячи з
наступного.
Постановляючи про відмову в задоволенні позову, суд першої
інстанції і апеляційний суд виходили з того, що у відповідача
відсутні зобов'язання за договорами N 38/8/15 від 26.09.95 року та
N 341 від 09.08.96 року.
Проте, погодитись з наведеними судом мотивами відмови у
позові не можна, оскільки висновки суду зроблені без повного та
всебічного з'ясування дійсних обставин справи і не ґрунтуються на
наявних у справі матеріалах.
Із наведених у справі матеріалів вбачається, що за умовами
договорів N 38/8/15 від 26.09.95 року та N 341 від 09.08.96 року
Кам'янець-Подільському об'єднанню "Електроприлад" перераховано
150 тис. грн., а договору N 27 від 29.12.98 року - безпосередньо
Державному підприємству "Кам'янець-Подільський завод "Електрон",
створеному шляхом виділення зі складу об'єднання "Електроприлад"
згідно наказу Агентства з питань банкрутства від 12.06.98 року
N 60, та на базі якого у травні 2001 року створено
ВАТ "Кам'янець-Подільський завод "Електрон", передано будівельних
матеріалів на загальну суму 45381,15 грн.
У договорі N 27 від 29.12.98 року (п. 3.3) сторони зазначили,
що він є доповненням до договірних зобов'язань, визначених
договором N 341 від 09.08.96 року.
Обсяги капіталовкладень учасники будівництва, зокрема і
відповідач, погодили 26.05.99 року, підписавши відповідний
протокол.
За роздільним балансом заводу "Електрон" передано капітальні
вкладення, зокрема і у незавершене будівництво спірного житлового
будинку.
Мотивів, які б спростовували наведені вище обставини, на які
посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, судами не
наведено, твердження про перехід до відповідача лише прав при
виділенні з об'єднання не ґрунтується на законі, а тому, за таких
обставин, висновки суду про відсутність у відповідача зобов'язань
щодо виконання інвестиційних договорів не можна визнати
обґрунтованими, а постановлені у справі рішення правильними.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене,
повно та всебічно з'ясувати дійсні обставини справи, дати їм
належну правову оцінку і, в залежності від встановленого,
постановити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України - П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Хмельницької області від
12.03.2004 року, постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 08.07.2004 року скасувати, а справу
направити до господарського суду на новий судовий розгляд в іншому
складі суддів.