ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.02.2005 Справа N 7/172
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 14.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В., Невдашенко Л.П., Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Готель "Театральний", м. Київ
на постанову від 01.09.2004 Київського апеляційного
господарського суду
у справі господарського суду N 7/172 м. Києва
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Готель
"Театральний", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотрек",
м. Київ
3-я особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Будстиль",
м. Київ
про стягнення 192 600 грн.
за участю представників сторін:
позивача
відповідача Хахіна Є.В.
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство "Готель "Театральний" заявлено
позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Технотрек" про
стягнення збитків в сумі 192600 грн., спричинених невиконанням
відповідачем своїх зобов'язань.
Рішенням господарського суду м. Києва від 06.05.04 позов
задоволено. Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що
відповідач порушив умови договору, квартиру загальною площею
150 кв. м без оздоблювальних робіт за адресою: вул. Січневого
Повстання, 3-Б у встановлений договором N 12/16 від 24.05.04
термін не передав, чим спричинив збитки позивачу, розмір яких
становить 192600 грн.
Задоволено судом і позовні вимоги, що стосуються стягнення
витрат позивача за надані юридичні послуги ТОВ
"Уай.Дейч.Бі.Консалтінг".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
01.09.04 рішення місцевого суду скасовано, у задоволенні позову
відмовлено.
Скасовуючи рішення, апеляційна інстанція посилається на те,
що позивачем надані неналежні докази на підтвердження факту
перерахування відповідачу коштів в сумі 192600 грн. за договором
комісії N 12/16 від 24.05.2000.
Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що передбачені
п.2.3 та п.4.2 договору комісії N 12/16 від 24.05.2000
зобов'язання відповідача щодо передачі позивачу квартири
припинилися угодою сторін від 17.10.2000.
Апеляційний суд відзначає, що 3-сторонній договір комісії від
17.10.2000, яким фактично змінені зобов'язання відповідача перед
позивачем, не досліджувався судом першої інстанції.
У касаційній скарзі ВАТ "Готель "Театральний" просить
скасувати постанову апеляційної інстанції рішення господарського
суду м. Києва від 06.05.04 залишити без змін. Скаржник вважає, що
постанова апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм
матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 34, 36, 105
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а також ч. 2 ст. 6 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Скаржник звертає увагу на те, що в матеріалах, справи
містяться копії реєстрів документів, проведених по АРМ
"Клієнт-Банк" від 25.05.2000 р. та від 09.06.2000 р., з підписами
уповноважених осіб банку та відмітками банку, що були надані
позивачем суду першої інстанції в якості доказів перерахування на
користь відповідача 192600 грн. двома частинами 96 250 грн.
25.05.2000 та 96350 09.06.2000 р. Структура реєстру побудована
таким чином, що відображає банківські реквізити рахунку, з якого
здійснювався платіж, ким здійснювався платіж, на чию користь,
банківські реквізити, того на чию користь здійснювався платіж,
номер платіжного доручення на підставі якого здійснено платіж, а
також призначення платежу і суму платежу. В судовому засіданні
суду першої інстанції обидва реєстри досліджувалися, суду були
надані оригінали реєстрів з оригіналом підпису уповноваженої особи
та оригіналом відбитку відмітки банку.
Посилання судової колегії на ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
згідно з якою обставини справи, які відповідно до законодавства
повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватися іншими засобами доказування, без зазначення
такого законодавства, не є однозначним. Перш за все, всупереч п.7
ч. 2 ст. 105, згідно з яким у постанові апеляційної інстанції
мають бути зазначені мотиви застосування законів та інших
нормативно-правових актів, колегія суддів не зазначила згідно саме
з яким законодавством обставини справи (доведення перерахування
позивачем на користь відповідача 192600 грн. двома частинами
96250 грн. 25.05.2000 та 96 350 09.06.2000 р.) повинні бути
доведені певними засобами доказування. Внаслідок чого, колегія
суддів не звернула увагу на положення підрозділу "Розрахунки в
системі електронних платежів "клієнт-банк" розділу "Оформлення
розрахункових документів та їх приймання установами банків"
Інструкції N 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському
обороті України", затверджену постановою Правління Національного
банку України N 204 ( v0204500-96 ) (v0204500-96)
від 02.08.96 р. із наступними
змінами та доповненнями (положення інструкції були чинні на момент
здійснення переказів позивачем на користь відповідача і зберегли
свою чинність в інструкціях, що були прийняті на заміну вказаній),
з якого чітко випливає, що реєстри документів, проведених по АРМ
"Клієнт-банк", після перевірки банком є документами, що
підтверджують переказ грошових коштів і містять всі реквізити
платіжного доручення, що передавалося від "клієнта" до "банку" за
допомогою електронних засобів.
Що стосується 3-стороннього договору комісії від 17.10.2000,
який не досліджувався судом першої інстанції, то скаржник
стверджує, що до апеляційного суду була подана копія цього
документа, що була засвідчена печаткою відповідача. Оригінал
договору до суду не було подано, а тому висновок суду про
припинення зобов'язань за угодою N 12/16 від 24.05.2000 є
необгрунтованим.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ТОВ "Готель "Театральний"
та ТОВ "Технотрек" 24.05.2000 укладено договір, предметом якого є
дольова участь у фінансуванні робіт з проектування, узгодження
проекту, придбання будівельних матеріалів і будівництва надбудови
мансардного типу у два рівня за адресою: вул. Лютеранська, 25,
27-29.
За умовами договору ВАТ "Готель "Театральний" зобов'язувалося
здійснити фінансування робіт по будівництву в сумі 192600 грн., а
ТОВ "Технотрек" зобов'язувалося передати ВАТ "Готель "Театральний"
згідно п.п.2.3, 4.2 квартиру за адресою: вул. Січневого Повстання,
3-Б на протязі 1,5 року з моменту виконання зобов'язання ВАТ
"Готель "Театральний" про перерахування обумовлених договором
коштів.
На підтвердження виконання зобов'язань по перерахуванню
коштів в сумі 192600 грн. позивач надав реєстри документів,
проведених по АРМ "Клієнт-банк" Старокиївської філії АКБ
"Укрсоцбанк", в яких зазначено, що оплата здійснюється ТОВ
"Технотрек" за договором N 12/16 від 24.05.2000; за проектування,
придбання будматеріалів, кошти перераховані двома платежами -
25.05.2000 і 09.06.2000.
Апеляційна інстанція, розглядаючи спір, прийшла до висновку,
що надані позивачем докази сплати коштів є неналежними і не
прийняла їх до уваги.
Відповідно до ст. 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо надані
сторонами докази є недостатніми або якщо такі докази викликають
сумнів в їх достовірності, суд вправі витребувати документи та
матеріали, необхідні для вирішення спору.
Апеляційна інстанція прийняла від відповідача нові докази
(договір комісії від 17.10.2000) без обгрунтування заявником
неможливості подання його суду першої інстанції з причин, що не
залежали від нього, і на підставі цього договору зробила висновок
про припинення зобов'язань сторін за угодою N 12/16 від
24.05.2000. При цьому договір від 17.10.2000 укладено не лише ВАТ
"Готель "Театральний" і ТОВ "Технотрек", а і ТОВ "Будстиль", на
яке покладено певні обов'язки по відношенню до ВАТ "Готель
"Театральний".
ТОВ "Будстиль" у судовому засіданні участі не приймало і
пояснень суду не надавало.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення місцевого
та апеляційного судів ухвалені з порушенням вимог ст. 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а тому підлягають скасуванню, а справа -
передачі на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно
з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити
докази, з'ясувати дійсні права і обов'язки сторін і в залежності
від встановленого прийняти основане на законі рішення.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
01.09.04 та рішення господарського суду м. Києва від 06.05.04
скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду
м. Києва.