ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.02.2005 Справа N 25/71-04-2434
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 14.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді - Кузьменка М.В.,
суддів: Васищака І.М., Палій В.М.,
за участю представників сторін
С. Копиці (дов. від 5.01.05),
С. Зубченко (дов. від 28.12.04),
І. Кублицького (дов. від 10.11.04),
О. Евлаша (дов. від 15.08.04),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія
"Одесаобленерго" та відкритого акціонерного товариства "Холдингова
компанія "Краян"
на рішення від 30 червня 2004 року господарського суду
Одеської області та постанову від 25 серпня 2004 року Одеського
апеляційного господарського суду
у справі N 25/71-04-2434
за позовом відкритого акціонерного товариства
"Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Південного
району електричних мереж
до товариства з обмеженою відповідальністю "Істріан" третя
особа відкрите акціонерне товариство "Холдингова компанія "Краян"
про стягнення 239 234,19 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 30 червня 2004 року господарського суду Одеської
області (суддя І.Малярчук), залишеним без змін постановою від
25 серпня 2004 року Одеського апеляційного господарського суду, в
позові відмовлено з мотивів недоведеності вимог та порушення
правил представництва.
Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія
"Одесаобленерго" просить судові рішення в даній справі скасувати з
підстав порушення господарськими судами статей 11, 525, 526, 629
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та статей 4-3, 27 і 104
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
і
передати справу на новий розгляд.
Відкрите акціонерне товариство "Холдингова компанія "Краян"
також вважає, що суди припустилися порушень статей 11, 525, 526,
629 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, а також статті 34
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
і
просить рішення судів скасувати та ухвалити нове, яким позов
задовольнити. Товариство з обмеженою відповідальністю "Істріан"
проти доводів касаційних скарг заперечує і в їх задоволенні
просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають
задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено, що учасники спору
24 грудня 2002 року уклали договір на користування електричною
енергією, відповідно до умов якого позивач постачає електричну
енергію відповідачу мережами основного споживача - відкритого
акціонерного товариства "Холдингова компанія "Краян", а
відповідач, як споживач, сплачує грошові кошти за спожиту
електроенергію позивачеві.
Пунктом 3.1. цього договору сторони обумовили порядок
розрахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Істріан" за
спожиту електричну енергію способом підключення його
електроустановок до електричної мережі: у разі підключення
споживача до обліку основного споживача, представник споживача
щомісяця 1 числа представляє показники своїх лічильників за
розрахунковий місяць і документи, що підтверджують оплату та
одержує платіжний документ для оплати електроенергії у майбутньому
розрахунковому періоді; у разі підключенні споживача після обліку
основного споживача показання лічильників споживача, що
контрольно-відраховують, повинні бути завізовані основним
споживачем.
Оскільки порядок розрахунків між сторонами залежить від
варіанту підключення споживача, суттєве значення для вирішення
спору має встановлення господарським судом вибраного контрагентами
способу підключення електроустановок товариства з обмеженою
відповідальністю "Істріан" до електричної мережі, у тому числі
щодо засобів обліку, і залежно від цього встановити сам порядок
розрахунків та дії сторін з його дотримання.
Відмовляючи в позові, місцевий суд відхилив як не належні
подані стороною докази - відомості відповідача про обсяг спожитої
ним активної та реактивної електроенергії у спірний період з
грудня до березня 2004 року, пов'язавши їх неналежність з не
встановленням контрагентами меж експлуатаційної відповідальності.
Водночас господарський суд не мотивував яким чином
встановлення точки розподілу електричної мережі за ознакою
зобов'язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів,
впливає на розрахунки між суб'єктами електроенергетики за
договором та не дав оцінки тому факту, що затверджені постановою
від 31 липня 1996 року N 28 ( z0417-96 ) (z0417-96)
Національної комісії з
питань регулювання електроенергетики України "Правила користування
електричною енергією" передбачають, що при відсутності такої згоди
(договору) межа експлуатаційної відповідальності збігається з
межею балансової належності - точкою розподілу елементів
електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками
права власності або повного господарського відання.
Крім того, за наявності в матеріалах справи копії примірника
Експлуатаційної угоди від 25 грудня 2002 року за участю відкритого
акціонерного товариства "Холдингова компанія "Краян" та товариства
з обмеженою відповідальністю "Істріан" колегія суддів вважає не
достатньо мотивованими висновки місцевого господарського суду про
недотримання сторонами пункту 12 договору від 24 грудня 2002 року
на користування електричною енергією в контексті їх розрахунків за
спожиту електричну енергію.
Не встановлення господарським судом способу підключення
електроустановок споживача до електричної мережі також позбавляє
суд касаційної інстанції дати належну правову оцінку висновкам
суду щодо впливу на рівень розрахунків між позивачем і
відповідачем факту відключення одного з учасників договору -
відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Краян"
від електроспоживання до рівня аварійної броні електропостачання.
Переглядаючи рішення суду в апеляційному порядку
господарський суд залучив до участі у справі в якості третьої
особи, яка не заявляє самостійних вимог, відкрите акціонерне
товариство "Холдингова компанія "Краян".
Апеляційний господарський суд, залишаючи рішення без змін,
також не встановив способу підключення споживача до обліку і
послався на те, що відомості про спожиту відповідачем
електроенергію у спірний період були підписані не уповноваженою на
те особою, а тому не є належними доказами, які встановлюють
фактичне споживання електричної енергії відповідачем.
Помилково пов'язавши неналежність представництва з належністю
доказів, господарський суд апеляційної інстанції, в порушення
вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, не дослідив обсягів повноважень особи, яка
представляла відповідача, підстав виникнення та наслідків такого
представництва, що позбавляє суд касаційної інстанції дати належну
оцінку висновкам суду щодо правових наслідків вчинення правочину
представником відповідача.
Колегія суддів вважає, що фактичні обставини, які входять до
предмету доказування в даній справі, з'ясовані судами першої та
апеляційної інстанцій з недостатньою повнотою, оскільки
регулювання відносин в електроенергетиці має особливості, які
викликані об'єктивними умовами функціонування галузі: не надання
господарськими судами оцінки діям сторін та умовам укладених між
ними угод в співвідношенні дотримання цими суб'єктами
електроенергетики законодавства в сфері електроенергетики та
правил ринку електричної енергії України, позбавляє суд касаційної
інстанції надати належну юридичну оцінку всім обставинам справи.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові
докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин, касаційна інстанція вважає юридичну оцінку
місцевого і апеляційного господарських судів не відповідною
фактичним обставинам справи, статтям 11, 237, 241, 525, 526, 629
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, статтям 32, 33 і
43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а
тому оскаржені заявниками рішення і постанова підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд, при якому суду
слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів
до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи,
дійсних прав та обов'язків сторін і залежно від установленого
ухвалити відповідне рішення.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" задовольнити.
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Холдингова компанія "Краян" задовольнити частково.
Рішення від 30 червня 2004 року господарського суду Одеської
області та постанову від 25 серпня 2004 року Одеського
апеляційного господарського суду в справі N 25/71-04-2434
скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду
Одеської області.