ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.02.2005 Справа N 22/127
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - Чалова Ю.О.,
Генеральної прокуратури - України Баклан Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ТОВ "Фармадом"
на постанову від 29.09.2004 Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 22/127
за позовом ТОВ "Фармадом"
до Міністерства охорони здоров'я України (надалі - МОЗ
України)
(за участю Генеральної прокуратури України)
про визнання частково недійсним рішення-протоколу від
06.04.2004 N 14 про затвердження тендерної документації на
проведення закупівлі лікарських засобів для лікування онкохворих
та визнання недійсними відкритих торгів щодо закупівлі лікарських
засобів.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.02.2005 р. до
08.02.2005 р. Ухвалою Вищого господарського суду України від
02.02.2005 відхилено заяву ТОВ "Фармадом" про відвід колегії
суддів у даній справі.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 21.07.2004 (суддя
Шкурат А.М.) позов задоволено повністю у зв'язку з невідповідністю
оспорюваного протоколу в частині затвердження п.п.7.1, 7.2, 7.3
тендерної документації вимогам ст.ст. 19, 20 Закону України "Про
лікарські засоби" ( 123/96-ВР ) (123/96-ВР)
, які умовою здійснення закупівлі
та реалізації лікарських засобів визначають лише наявність
спеціального дозволу (ліцензії) та сертифіката якості, виданого
виробником.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
29.09.2004 (судді: Шипко В.В., Дикунська С.Я., Мачульський Г.М.)
рішення скасовано, в позові відмовлено у зв'язку з відсутністю
порушення оспорюваним актом прав позивача, який не є учасником
процедури закупівлі лікарських засобів в розумінні ст. 1 Закону
України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"
( 1490-14 ) (1490-14)
, та з мотивів наявності у відповідача як замовника
права на розробку, встановлення вимог та внесення змін до
тендерної документації, як це передбачено ст.ст. 21, 22
вищезгаданого закону. ТОВ "Фармадом" у поданій касаційній скарзі
просить постанову скасувати, рішення залишити без змін,
посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної
інстанції до спірних правовідносин норм ст. 1, п.2 ст. 22 Закону
України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"
та ст.ст. 3, 8 Закону України "Про лікарські засоби"
( 123/96-ВР ) (123/96-ВР)
, а також на відсутність розгляду судом наданого
позивачем в якості доказу листа Міністерства економіки та з питань
європейської інтеграції України від 03.08.2004 N 55-35/1215.
Окрім того, скаржник вказує на розгляд справи судом в
незаконному складі колегії суддів, до якої не увійшов суддя, який
до цього згідно ухвали від 13.08.2004 прийняв до провадження
апеляційну скаргу відповідача.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на
предмет правильності їх юридичної оцінки судом апеляційної
інстанції та заслухавши пояснення присутніх у засіданні
представників відповідача та Генеральної прокуратури України,
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а
оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.
На спірні тендерні правовідносини, пов'язані з регулюванням
відповідачем процедури закупівлі лікарських засобів за державні
кошти, поширюється дія ст.ст. 1, 18 , 21, 22 Закону України "Про
закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
(надалі Закон N 1490), чим спростовуються помилкові посилання
скаржника в обґрунтування своїх заперечень на ст.ст. 19, 20 Закону
України "Про лікарські засоби" ( 123/96-ВР ) (123/96-ВР)
, які встановлюють
загальні вимоги до реалізації лікарських засобів на території
України (спеціальний дозвіл та сертифікат якості ). Приймаючи
оскаржувану постанову про відмову в позові апеляційний
господарський суд правомірно виходив з того, що згідно зі ст. 1
Закону N 1490 тендерна документація - це документація, що
готується замовником та передається учасникам для підготовки ними
тендерних пропозицій щодо предмету закупівлі. Чіткі вимоги до
змісту тендерної документації містить ст. 21 Закону N 1490, якою,
зокрема, передбачено інформацію про характер і необхідні технічні
та якісні характеристики предмета закупівлі та про додаткові
умови, необхідні для акцепту тендерної пропозиції, а ст. 22 цього
закону надає замовнику право вносити зміни до тендерної
документації.
Оспорюване рішення про затвердження тендерної документації
прийнято тендерним комітетом МОЗ України в межах повноважень
замовника, визначених Законом N 1490 ( 1490-14 ) (1490-14)
, що не
заперечується скаржником. Колегія відхиляє посилання позивача на
те, що предметом позову не є оскраження права відповідача
розробляти, встановлювати вимоги та вносити зміни до тендерної
документації, оскільки оспорюване рішення прийнято та тендерні
торги проведено замовником внаслідок реалізації наданих йому
повноважень. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є
порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та
охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації -
позивача у справі. Зважаючи на це колегія погоджується з висновком
суду апеляційної інстанції про недоведеність порушення оспорюваним
протоколом прав позивача з тих мотивів, що останній взагалі не є
учасником процедури закупівлі лікарських засобів в розумінні ст. 1
Закону N 1490, оскільки не надавав тендерні пропозиції у порядку,
передбаченому ст. 18 цього ж закону, що підтверджується наявним у
справі та оціненим судом витягом з журналу реєстрації тендерних
пропозицій.
З матеріалів справи не вбачається, позивачем не доведено та
судами попередніх інстанцій не встановлено наявність відмови
позивачу в реєстрації як учасника тендерних торгів, які він
просить визнати недійсними.
Касаційна скарга не містить жодних доводів на спростування
наведеного.
Разом з тим, не можуть бути прийняті до уваги посилання
скаржника на відсутність розгляду та оцінки судом наданого
товариством нового доказу - листа Мінекономіки та з питань
Євроінтеграції України від 03.08.2004 N 55-35/1225, оскільки
згідно імперативних вимог ч.2 ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
має права вирішувати питання про перевагу одних доказів над
іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти наявні у
справі докази.
Водночас не відповідають дійсності твердження скаржника про
розгляд апеляційним господарським судом справи у незаконному
складі колегії суддів, оскільки заміну одного із суддів колегії
(Нечитайла О.М.) на іншого (Мачульського Г.М.) оформлено
розпорядженням першого заступника голови Київського апеляційного
господарського суду від 29.09.2004 (а.с. 140) в межах наданих йому
організаційно-розпорядчих повноважень.
До того ж статтею 87 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не передбачено розсилання сторонам
розпоряджень про зміну складу колегії суддів.
Виходячи з вищенаведеного в даному випадку відсутні достатні
правові підстави для задоволення касаційної скарги, а тому
оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін.
Враховуючи наведене та керуючись. ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
29.09.2004 у справі N 22/127 залишити без змін, а касаційну скаргу
ТОВ "Фармадом" - без задоволення.