ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.02.2005 Справа N 10/377-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 21.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
<...>
розглянувши у відкритому засіданні матеріали касаційної
скарги приватного підприємця Ш.Я.А., м. Суми (далі - ПП Ш.Я.А.)
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 15.09.2004
у справі господарського суду Сумської області N 10/377-04
за позовом приватного підприємства агрофірми "Весна",
с. Терешківка, Сумської області (далі - ППАФ "Весна")
до ПП Ш.Я.А.
про стягнення 15 000 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Бохонько Н.А.;
від відповідача - не з'явилися.
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.07.2004
(суддя <...>) порушено провадження у справі та накладено арешт на
грошові кошти і майно на суму 15 000 грн. до закінчення
провадження у даній справі.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
15.09.2004 (судді: <...>) апеляційна скарга відповідача задоволена
частково, ухвала від 05.07.2004 змінена, пункт 5 резолютивної
частини ухвали в частині накладення арешту на грошові кошти
боржника скасовано, в іншій частині ухвала залишена без змін,
справу передано до розгляду господарським судом Сумської області.
Постанова мотивована тим, що статтею 67 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено накладення
арешту на майно або грошові кошти, тому, приймаючи ухвалу про
накладання арешту на майно та грошові кошти, суд порушив
процесуальне законодавство. Крім того, позивач також просив
накласти арешт на майно.
ПП Ш.Я.А. звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду
та вважає її такою, що прийнята з порушенням законодавства і
підлягає скасуванню, оскільки в оспорюваному акті не зазначено,
які саме обставини можуть вплинути на те, що майно відповідача
може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю,
що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення
господарського суду.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
правильність застосування судом норм матеріального і
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за
правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та
їх доказуванням (стаття 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Згідно із статтею 66 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд за заявою сторони, прокурора
чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має
право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову
допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо
невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим
виконання рішення господарського суду (стаття 66 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 251/97-ВР ( 251/97-ВР ) (251/97-ВР)
від
13.05.1997).
Позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або
грошові суми, що належать відповідачеві (стаття 67 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Арешт накладається у розмірі ціни позову.
ППАФ "Весна" в позовній заяві просить стягнути з відповідача
15 000 грн., які йому (відповідачу) перераховані і не повернуті.
Позивач в позовній заяві також просить в цілях забезпечення
позову накласти арешт на майно відповідача.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.07.2004
накладено арешт на грошові кошти та майно на суму позову.
Як вбачається з матеріалів справи, Харківський апеляційний
господарський суд постановою від 15.09.2004 пункт 5 резолютивної
частини ухвали в частині накладення арешту на грошові кошти
боржника скасував, в іншій частині ухвала залишена без змін.
Як зазначено вище, позов забезпечується шляхом накладанням
арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, а
оскільки позивач просив накласти арешт на майно відповідача,
апеляційна інстанція обгрунтовано скасувала ухвалу в частині
накладення арешту на грошові кошти.
Посилання скаржника на відсутність обставин, які можуть
вплинути на те, що майно відповідача може зникнути, зменшитися за
кількістю або погіршитись за якістю, що може утруднити або зробити
неможливим виконання рішення господарського суду, не заслуговують
на увагу, оскільки позивачем не повернуто своєчасно грошові кошти,
які є предметом спору.
У зв'язку з викладеним, постанова апеляційного господарського
суду прийнята з додержанням вимог законодавства і підстав для її
скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія
суддів П О С Т А Н О В И Л А:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
15.09.2004 у справі господарського суду Сумської області
N 10/377-04 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного
підприємця Ш.Я.А. - без задоволення.