ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.02.2005 Справа N 9/247
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С.
суддів: Ткаченко Н.Г. Семчука В.В.
розглянувши касаційну скаргу Сільськогосподарського ВАТ
"Ольгівське"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 15.10.2004 р.
у справі N 9/247 господарського суду Херсонської області
за позовом Херсонського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів
до Сільськогосподарського ВАТ "Ольгівське"
про стягнення 2886,38 грн.
в судове засідання представники сторін не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту
інвалідів звернулось до господарського суду Херсонської області з
позовом до Сільськогосподарського ВАТ "Ольгівське" про стягнення
2886,38 грн. суми штрафних санкцій за незабезпечення нормативу
працевлаштування інвалідів у 2002 р. Рішенням господарського суду
Херсонської області від 10.08.2004 р. у справі N 9/247 (суддя
Ребриста С.В.) в позові відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
15.10.2004 р. (судді: Юхименко О.В. - головуючий, Хуторний В.М.,
Яценко О.М.) рішення господарського суду Херсонської області від
10.08.2004 р. у справі N 9/247 скасовано, позов задоволено,
стягнуто з Сільськогосподарського ВАТ "Ольгівське" на користь
Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту
інвалідів 2886,38 грн. штрафних санкцій за незайняті інвалідами
робочі місця.
Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту
інвалідів звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційної скаргою, в якій просить постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 15.10.2004 р. скасувати,
рішення господарського суду Херсонської області від 10.08.2004 р.
залишити без змін.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те,
що судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної
постанови були порушені норми матеріального та процесуального
права, а саме: неправильно застосовані вимоги ст.ст. 18, 19, 20
Закону України "Про основи соціального захисту інвалідів в
Україні" ( 875-12 ) (875-12)
та взагалі не застосована ст. 250 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
У судовому засіданні 18.01.2005 р. судом, на підставі ст. 77
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оголошено перерву до 08.02.2005 р. о 14 год. 05 хв.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 цього Закону ( 875-12 ) (875-12)
, для підприємств
(об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і
господарювання встановлюється норматив робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох
відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від
15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця. Згідно зі
ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів
в Україні" підприємства (об'єднання), установи і організації
незалежно від форми власності і господарювання, де кількість
працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом,
передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку
сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту
інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі
середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в
об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не
зайняте інвалідом. Сплату штрафних санкцій підприємства
(об'єднання), установи і організації провадять відповідно до
закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні
після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Як вбачається з матеріалів справи, середньооблікова
численність штатних працівників облікового складу товариства
становила 213 осіб.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в звіті по
зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2002 р., наданому
Сільськогосподарським ВАТ "Ольгівське" до Херсонського обласного
відділення Фонду соціального захисту інвалідів, допущені помилки
при визначенні кількості робочих місць, створених відповідно до 4%
нормативу - вказано 8 осіб та при визначенні середньооблікової
чисельності інвалідів, що працювали на підприємстві - вказано
8 осіб.
Дослідивши матеріали та з'ясувавши обставини справи, суд
апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що з врахуванням
положень ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності
інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
, кількість робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів відповідачем становить
9 осіб.
Однак, фактично на підприємстві відповідача за звітний період
працевлаштовано тільки 5 інвалідів.
Належних доказів на підтвердження факту інформування
державної служби зайнятості та місцевих органів соціального
захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на
яких може використовуватися праця інвалідів, відповідачем не
надано.
Виходячи з наведеного, розмір штрафних санкцій, які повинен
сплатити відповідач становить 11545,52 грн.
Оскільки апеляційний суд не може виходити за межі позовних
вимог, стягненню підлягають заявлені позовні вимоги у сумі
2886,38 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи
позов, Запорізький апеляційний господарський суд також виходив з
того, що відсутність у Сільськогосподарське ВАТ "Ольгівське" в
2002 р. прибутку не є підставою для звільнення від сплати штрафних
санкцій, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України "Про
основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
у
разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані
шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання),
установи і організації в порядку, передбаченому законом.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов вірного
висновку стосовно того, що відповідачем у 2002 р. не виконано
вимоги вищеперелічених нормативно-правових актів, що є безумовною
підставою для застосування до нього штрафних санкцій, передбачених
ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів
в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що оскаржувана постанова
винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права,
а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Сільськогосподарського ВАТ "Ольгівське"
залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
15.10.2004 р. у справі N 9/247 залишити без змін.